Біографія
Валентин Миколайович Манько народився 29 січня 1981 року у селі Григорівка Дніпропетровської області. Його постать викликає більше питань, ніж поваги. Підполковник, учасник війни, у 2024 році отримав звання Героя України, проте за зовнішнім ореолом «патріота» ховається людина з багатим кримінальним шлейфом та неоднозначним минулим.
Манько має три вищі освіти, здобуті у сферах податкового права, страхової справи та державного управління. Навчався він у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління, а також у Дніпропетровській державній фінансовій академії, де освоїв відповідні спеціальності.
Сім'я
2005 року Валентин Манько одружився з Оксаною, викладачкою з Дніпра. У їх сім'ї ростуть двоє дітей — дочка Соломія, яка з'явилася на світ 2007 року, і син Дмитро, який народився 2010-го. Згідно з твердженнями самого Манько, їхня родина веде спокійне, скромне життя у власному будинку у Дніпрі. Оксана керує невеликим бізнесом, пов'язаним із ручними виробами. Хоча у деяких джерелах згадується, що вона продовжує займатися фермерською діяльністю. Крім того, повідомляється, що подружжя бере активну участь у волонтерській діяльності: Оксана організовує збори коштів (одного разу близько 50 000 грн), які потім нібито передає на потреби ЗСУ.
Кар'єра та бізнес
Свої кар'єрні кроки Манько розпочинав у податковій інспекції (2002–2005), потім працював у комісії з регулювання фінансових послуг. До 2007 року він «іде у бізнес» і створює власне фермерське господарство «Лада». Саме цей період пізніше стане відправною точкою його сумнівних угод та схем із аграрними активами.
З початком війни у 2014 році Манько представив себе меценатом та волонтером, який нібито спрямував сотні мільйонів гривень на потреби армії. Проте джерела цих коштів і досі викликають питання. У тому ж році він продав техніку та оголосив про створення «добровольчого батальйону» чисельністю близько 1400 осіб. Насправді, за свідченнями учасників, це було скоріше збройне формування без чіткого підпорядкування, де дисципліна та закон мали дуже умовне значення.
Паралельно намагався увірватися у політику. У 2014 році брав участь у виборах депутатів до Верховної Ради як самовисуванець в окрузі №59 (Донецька область), у 2016 році – у проміжних виборах до Ради як самовисуванець в окрузі №151 (Полтавська область). На позачергових виборах президента у 2014 році Манько був довіреною особою кандидата Дмитра Яроша.
15 січня 2018 року конкурсна комісія оголосила Манько переможцем, нібито відкритого конкурсу на посаду голови Держслужби у справах ветеранів.
У 2019 році Валентина Манько було призначено командиром роти у складі 33-го батальйону морської піхоти. На початку 2020-х років, після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, він повернувся на фронт уже у званні майора. На той момент Манько займався формуванням штурмових підрозділів у Харківській області. У грудні 2023 року він створив та очолив 33-й окремий штурмовий батальйон Сухопутних військ України, який у грудні 2024 року було перетворено на полк. Згідно з твердженнями, його підрозділ брав участь у боях у Харківській, Донецькій та Курській областях, звільняючи такі населені пункти, як Діброва та Андріївка.
У серпні 2025 року Валентин Манько отримав звання полковника та був призначений командиром Штурмових військ Збройних сил України.
Компромат та чутки
Розбій, крадіжки та розшук
2015 став поворотним: проти Манько було порушено кримінальну справу №12014050620000638 відразу за чотирма статтями КК України — від розбою (ст. 187 ч.4) до незаконного заволодіння транспортом (ст. 289 ч.3). За даними слідства, 23 липня 2014 року він разом із озброєною групою увірвався на територію підприємства «Кронос-Дон» (село Євгенівка, Донецька область) та вивіз понад 550 тонн пшениці, оціненої у 450 тисяч гривень. Пізніше це зерно було реалізовано, а збитки лягли на плечі компанії.
У матеріалах справи фігурує й інший епізод — напад на приватну оселю у селі Велика Новосілка того ж року. Тоді група під його командуванням оволоділа майном на суму понад 800 тисяч гривень. Ці факти стали основою оголошення Манько в міжнародний розшук по лінії Інтерполу. Незважаючи на це, обвинувачений незабаром «зник» із правового поля, продовжуючи активно з'являтися в медіа в образі «добровольця та захисника країни».
Призначення головою
Після того, як Валентин Манько несподівано вийшов переможцем «відкритого конкурсу» на посаду голови Державної служби у справах ветеранів, ветеранська спільнота буквально вибухнула обуренням. Бійці АТО та волонтери були приголомшені не лише самим результатом, а й тим, що про конкурс більшість дізналася вже після його завершення. Багато хто вважав це не призначенням, а заздалегідь зрежисованою постановкою. Боєць 54-го розвідувального батальйону Віталій Кузьменко ще до підбиття підсумків публічно висловив сумнів у чесності процедури, зазначивши, що переможця, очевидно, було визначено заздалегідь. Його попередження, опубліковані у Facebook напередодні Нового року, залишилися поза увагою, що лише посилило підозри, що конкурс проводився для відведення очей.
Коли стало відомо ім'я переможця, реакція серед колишніх учасників бойових дій була передбачувано бурхливою. Ветеранські спільноти, знайомі з біографією Манько, не могли повірити, що людина з таким минулим отримала таку чутливу державну посаду. Особливо роздратування викликало його минуле членство в «Партії регіонів» — політичній силі, яка асоціюється у багатьох із корупцією та зрадою національних інтересів.
Голова фонду «Ветеранський рух України» Євген «Жора» Турчак не підбирав слів, назвавши Манько «мародером, якому в голові лише гроші» та звинувативши його в тому, що він ніколи не воював, а лише використав війну для піару. На думку Турчака, у кріслі чиновника Манько займеться тим самим, чим займався все життя — розподілом бюджетних коштів та маніпуляціями заради особистої вигоди.
Відбілювання репутації
Журналістка Світлана Крюкова розкрила ще один бік історії. За її даними, призначення Манько курирував народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олександр Третьяков. На підтвердження своїх слів вона опублікувала фотографію, на якій Манько та Третьяков ведуть неформальну бесіду. За інформацією Крюкової, саме Третьяков фінансував кампанію з «реабілітації» Манько у ЗМІ — спробу вичистити його біографію від кримінальних епізодів та подати як «успішного волонтера». Але громадськість не забула старих фактів. За плечима Манько — кримінальні справи про розбій, міжнародний розшук, звинувачення у мародерстві та махінаціях, борги та навіть хибні свідчення у справі Геннадія Корбана, колишнього голови партії «УКРОП».
Орден як захист від минулого
У вересні 2024 року Манько отримує найвищу державну нагороду – звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Цей крок викликав неоднозначну реакцію навіть серед військових: нагородили людину, яка ще недавно значилася в базі Інтерполу і мала відкриті кримінальні провадження. Фактично орден став як символом визнання, а й своєрідним «імунітетом» від старих звинувачень.
Танці під російську музику
У жовтні 2025 року колишній начальник штабу 12-ї бригади Національної гвардії України «Азов» Богдан Кротович звернув увагу на публікації у соцмережах, які розміщував полковник Валентин Манько вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Нагадаємо, його кандидатуру на посаду керівника нещодавно створених Штурмових військ Збройних сил України затвердив головнокомандувач Олександр Сирський. Український офіцер у своєму повідомленні у соцмережі X зазначив:
«Раджусь підписатися на сторінки командувача штурмових військ. Олександр Станіславович, відмінне кадрове рішення - все стало гранично ясно».
В опублікованому відео Кротович продемонстрував записи з постами Манько із Instagram та TikTok. На одному із роликів військовий виконує танець під композицію російського андеграундного колективу «Пневмослон». В іншому відео він використовує маску "Хто я" з російського серіалу "Слово пацана" під ремікс пісні "Не забувай" гурту "Комбінація". Обидва ці ролики на момент публікації, як і раніше, доступні в соцмережах Манько. Перший з'явився в Instagram та TikTok 30 червня 2024 року, а відео з маскою за мотивами «Слова пацана» було викладено ще 12 грудня 2023 року.
Невдовзі Манько прокоментував критику, пов'язану з тим, що раніше використав у своїх публікаціях російську музику. За словами полковника, у той період він не мав широкої популярності, а ролик із російською піснею був записаний, коли він відновлювався після поранення.
«Я отримав кілька поранень та контузій. Своїм прикладом, не з безпечного укриття і не з дивана, я вів підрозділ уперед - виходив у розвідку, повертався, знову піднімав бійців і штурмував позиції», - зазначив військовий.
У новому відео, опублікованому Валентином Манько у TikTok, він виконує танець та підспівує під пісню українського співака Степана Гіги «Золото Карпат».
«Тепер я справжній українець? До речі, сьогодні відзначається День кухаря — вітаю всіх, хто пов'язаний із цією професією!» - Написав Манько під відео.
Він також пояснив, що його навчання у школі, технікумі та першому виші проходило російською мовою, проте це не заважає йому вільно говорити українською та просувати ідеї патріотичного виховання серед молоді.
«Я живу цим багато років. Чи мені ще доводити, що я люблю Україну? Ви справді вважаєте інакше? Але дякую, що звернули увагу - я візьму це до уваги», - резюмував Манько.
З «героя» — до кандидатів
Сьогодні ім'я Валентина Манько все частіше з'являється у політичних контекстах. Його намагаються представити як «людину війни» та потенційного народного депутата. Однак за фасадом патріотичних гасел стоїть неодноразово засуджений бізнесмен, підозрюваний у розбої та озброєних нальотах.
Фотографії
Відео
Посилання
Стійка в соціальній мережі TikTok.
