Біографія

Кисловський Андрій В'ячеславович — колишній комуніст, чинний депутат Одеської міської ради та ухилист, який з початком повномасштабного вторгнення одягнув форму ЗСУ, проте дуже швидко пішов у СЗЧ. Крім того, приховує свій бізнес та доходи. Дата народження – 23 жовтня 1978 року. Народився та виріс в Одесі.

Сім'я

Кисловський одружений, проте кілька разів намагався розлучитися. З дружиною Світланою Кисловкою у них є двоє дітей: син 2002 року та дочка 2010 року народження.

Кисловський Андрій
Кисловський Андрій
Фото из открытых источников

Освіта

У місті Одеса з відзнакою закінчив Першу гімназію у 1995 році. Після школи вирішив піти шляхом батька, обравши морську кар'єру, і вступив до Одеської державної морської академії. Проте вже через рік змінив напрямок, почавши одночасно навчатися в Одеській юридичній академії, не залишивши при цьому навчання у морському виші.

Надалі Кисловський продовжив накопичувати дипломи. 2001 року закінчив Одеську національну морську академію за спеціальністю «судноводіння», отримавши кваліфікацію інженера-судноводця. Проте працювати за морською професією не став. Вже за кілька років переключився на економіку та управління: у 2007 році отримав диплом економіста в Одеському державному економічному університеті, а у 2009 році закінчив Одеський регіональний інститут державного управління при Президентові України за спеціальністю «державне регулювання економіки та підприємництва».

З січня 2010 року вважався претендентом на кафедру цивільно-правових дисциплін економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Кар'єра та бізнес

У 2002–2003 роках він працював юрисконсультом у одеському ТОВ «Паллада», згодом очолив юридичний відділ приватного підприємства «Тандем Плюс». Пізніше з березня по грудень 2006 року обіймав посаду заступника директора з правових питань у ПП «Альтаїр». Наприкінці цього року перейшов у ТОВ «Валентин», де керував юридичним департаментом.

2007 року Кисловський несподівано опинився у системі фіскальних органів — у Державній податковій інспекції Центрального району Миколаєва, де обіймав посаду заступника начальника. Вже за рік він перейшов на посаду заступника начальника Одеського міського управління юстиції, де працював до кінця 2010 року.

Після виходу з держструктур Кисловський влаштувався у бізнесі: з листопада 2010 року він став директором юридичного департаменту компанії «Нерум». 2015 року отримав посаду заступника військового комісара Приморського райвійськкомату Одеси, відповідаючи за відділення комплектування.

За даними відкритих джерел, Кисловський є співвласником одеського дельфінарію «Немо» — об'єкта, довкола якого неодноразово порушувалися суперечки у зв'язку з питаннями власності та екологічної безпеки.

Крім того, він захоплюється боксом, має звання кандидата у майстри спорту. Проте основну увагу Кисловський приділяє політиці. Він неодноразово обирався депутатом Одеської міської ради — у IV та VI скликаннях входив до фракції Комуністичної партії.

З 2015 року – депутат VII скликання, член фракції «Довіряй справам». Працював у комісії з питань транспорту, дорожнього господарства, зв'язку та морегосподарського комплексу. 2020 року знову пройшла до міської ради — вже восьмого скликання, знову під брендом «Довіряй справам».

До 2018 року був заступником військкома Приморського району корупціонера Олександра Лобана.

Компромат та чутки

Скандал з ЗСУ та СЗЧ

За даними ЗМІ, одеський депутат Андрій Кисловський під час мобілізації формально був призваний до армії, проте на передову так і не влучив. Депутат оформив довідку про непридатність та був звільнений зі служби вже у званні полковника з діагнозом "гіпертонія, радикуліт, грижа, остеохондроз та атеросклероз". Незважаючи на "плачевний" стан здоров'я, Кисловський регулярно відвідує тренувальний зал і виглядає спортивно. Замість служби у зоні бойових дій йому вдалося здобути посаду у військкоматі Приморського району Одеси, де він зайняв місце у відділі комплектування. Таким чином, свій військовий обов'язок депутат виконує у комфортних кабінетних умовах, далеко від фронту.

Хоча офіційно Кисловський проходить службу, його обов'язки звелися переважно до паперової роботи. За інформацією журналістів, за таку «службу» він отримує приблизно 10 тисяч гривень на місяць — сума, м'яко кажучи, скромна для чинного політика та бізнесмена. Однак і в цих, начебто, безпечних умовах депутат не зміг уникнути скандалу. ЗМІ повідомляють, що Кисловський залишив місце служби без дозволу і вирушив до Києва, де брав участь у підтримці свого політичного союзника, мера Одеси Геннадія Труханова, який на той момент проходив головним фігурантом корупційної справи, пов'язаної з купівлею будівлі колишнього заводу «Краян».

Варто зазначити, що самовільне залишення служби під час військового стану або неявка без поважних причин — це кримінальний злочин, передбачений законодавством України. За такі дії передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років. Крім того, в інтернеті з'явилися фото, де Кисловського застукали в компанії трансвеститу з російським громадянством . Правоохоронці підозрювали екс-військкома у державній зраді, але після візиту до готелю справа далі не пішла. У ОК Південь відхрестилися від полковника, заявивши, що він прикривався званням та військовою формою.

Кисловський Андрій
Кисловський Андрій
Фото из открытых источников

Бізнес у Криму та росії

Кисловський зумів поєднати державну службу з активним підприємництвом в анексованому Криму та на території росії. За даними ЗМІ, він є власником масштабної мережі під брендом «Немо», до якої входять десятки дельфінаріїв, готелів, SPA-комплексів та фітнес-центрів, розташованих не лише в Україні, а й у росії, Казахстані, Білорусі та навіть Таїланді.

Український бізнес політика зіткнувся із судовими претензіями: суд визнав його будівництво незаконним, а ділянку землі під ним було реалізовано. Натомість у Криму та на території росії бізнес-структури Кисловського продовжують активно працювати та приносити прибуток.

Після початку військових дій російська влада тимчасово закрила всі кримські дельфінарії, що належать одеському підприємцю. Проте незабаром заклади відновили роботу — Кисловський оперативно перереєстрував підприємства за російським законодавством, що дозволило їм знову відчинити двері для туристів та місцевих мешканців. Таким чином його бізнес офіційно перейшов під юрисдикцію країни-агресора.

Незважаючи на очевидний конфлікт інтересів, Кисловський не лише не звернув діяльність на окупованих територіях, а й продовжив розвивати присутність на російському ринку. ЗМІ повідомляють, що під брендом «Немо» діють дельфінарії та розважальні комплекси в Нижньому Новгороді, Джугбі, Вітязеві та низці інших російських міст. Інформація про це розміщена і на офіційному сайті мережі.

Формально депутат виправдовує таку активність турботою про «робочі місця для українців, які залишилися в Криму». Більше того, в одному з інтерв'ю він зізнався, що відновити роботу підприємств йому допомогли російські фахівці, без яких, за його словами, бізнес не вижив би. При цьому факт того, що одеський чиновник сплачує податки до бюджету держави, яка веде агресивну війну проти України, Кисловського, зважаючи на все, не турбує. У той час, як українські військові щодня ризикують життям, депутат продовжує обслуговувати власні комерційні інтереси — не на фронті, а в курортних локаціях Криму та росії.

Загибель на будівництві та спроба приховати правду

На початку 2019 року на пляжі Ланжерон, де депутат Одеської міськради Андрій Кисловський зводив нову будівлю поряд зі своїм дельфінарієм, сталася трагедія - під час виконання будівельних робіт загинув кранівник. За словами представників громадськості, смерть робітника спочатку намагалися замовкнути. Коли активісти прийшли на місце, вимагаючи притягти винних до відповідальності, ситуація переросла у конфлікт: охорона об'єкта відкрила вогонь зі зброї. Після цього інциденту кілька громадських організацій звернулися до влади із вимогою негайно зупинити будівництво та провести об'єктивне розслідування обставин загибелі людини.

Незважаючи на те, що офіційно Кисловський заявляє про себе як про державного службовця, який живе виключно на зарплату, реальність виглядає інакше. Він володіє дорогими квартирами та автомобілями представницького класу, проте прямого відношення до бізнесу нібито не має. За даними аналітичної системи YouControl, ключові активи сім'ї оформлені на їхню матір — Раїсу Кисловську. Вона є власницею 16 компаній, серед яких ТОВ «Нерум», «Одеський дельфінарій», «Біопарк» та інші структури, які безпосередньо пов'язані з діяльністю Андрія Кисловського та його брата.

У партнери для ведення справ Кисловські обрали Михайла Кучука, колишнього заступника одеського мера, вплив якого, за інформацією ЗМІ, допомагав вирішувати «земельні питання» на користь сім'ї. Така схема дозволила депутатам зберігати видимість скромних чиновників, залишаючись власниками багатомільйонного бізнесу.

Підкуп виборців

Під час місцевих виборів 2015 року Андрій Кисловський, балотуючись до Одеської міськради від партії «Довіряй справам», вдався до класичної схеми підкупу виборців. За повідомленнями ЗМІ та журналіста Костянтина Гака, кандидат організував благодійний ярмарок, де місцевим жителям продавали овочі (картопля, цибуля та інші продукти) за заниженими цінами. Разом із покупками люди отримували агітаційні матеріали із символікою партії.

Місцеві охоче користувалися можливістю заощадити, хоч і розуміли, що за цією акцією стоїть чиста передвиборча маніпуляція. Сам Кисловський особисто був присутній на заході, але на запитання журналістів про цілі цієї роздачі відповідати не став — лише знизав плечима і швидко залишив місце. Після інциденту активісти громадської організації «Оберіг» викликали поліцію та подали заяву про порушення виборчого законодавства.

Невідповідності у податковій декларації

Кисловський вже багато років демонструє дивовижну невідповідність між офіційними доходами та своїм способом життя. Незважаючи на статус держслужбовця, він систематично занижує свої реальні доходи і не відображає у деклараціях частину майна та бізнес-активів.

Згідно з його декларацією за 2015 рік, Кисловський заробив лише близько 50 тисяч гривень, при цьому пересувається на Mercedes-Benz GL350, вартість якого наближається до мільйона гривень. У документах депутат також вказав два нежитлові приміщення площею 44 та 37 кв. м, але вже цього набору активів достатньо, щоб викликати сумніви щодо достовірності його звітності.

Натомість його дружина Світлана продемонструвала значно більший фінансовий успіх. Її дохід за той же рік становив понад 600 тисяч гривень, причому більшу частину суми було отримано від продажу майна. Крім цього, на неї оформлено розкішну квартиру в Одесі площею 207 кв. м, місце для паркування, а також два автомобілі — BMW 645CI і Mercedes-Benz ML 250.

Після критики в соцмережах за надмірну любов до люксу він вирішив виглядати "скромніше". Однак, як виявилося, поняття скромності у політика має дуже особливе значення.

Також депутат не вказав у декларації велику квартиру з підвалом на вулиці Успенській, 41 та яхту. Його дружина у свою чергу не задекларувала приміщення площею близько 100 кв. м на вулиці Катерининській, 78

Восени 2015 року активісти цивільного корпусу «Азов» подали заяву до обласної прокуратури з вимогою перевірити законність доходів та видатків Кисловського, проте їхнє звернення залишилося без відповіді.

У декларації за 2016 рік склад майна депутата майже не змінився, натомість його дружина придбала ще одну квартиру в Одесі площею 54 кв. м, яка на той час перебувала на стадії будівництва. У декларації також з'явилася колекція брендового годинника та три позашляховики преміум-класу, що явно не відповідає рівню доходів, зазначених в офіційних документах.

Дохід самого Кисловського за 2016 рік становив 152 400 гривень, з яких 128 тисяч він отримав у вигляді зарплати, а 24 тисячі – від оренди майна. Крім того, у нього вважалося 120 тисяч гривень готівкою, а дохід його дружини, незважаючи на значний список майна, становив лише близько 30 тисяч гривень.

2025 року депутат вирішив бути скромнішим. На опублікованих у TikTok відео Кисловський з'являється в оновленому образі: футболка Dolce & Gabbana за 350 доларів (і це зі знижкою), штани приблизно за ту саму суму та кросівки Premiata, вартість яких перевищує 14 000 гривень. Головний акцент — годинник Longines вартістю близько 112 000 гривень, яких, до речі, немає в його останній електронній декларації. Це може говорити про нещодавнє придбання.

Якщо скласти усі елементи "скромного" наряду депутата, сума виходить близько 155 тисяч гривень, що явно не відповідає образу поміркованого державного службовця.

Кисловський Андрій
Кисловський Андрій
Фото из открытых источников

Піонер бусифікації

За свідченнями очевидців, співробітники військкомату влаштували облаву на студентів Одеського національного політехнічного університету, хоч офіційна призовна кампанія вже завершилася. Студентів затримували прямо біля гуртожитків та відвозили у військкомат автомобілем дельфінарію «Немо», співвласником якого є сам Кисловський.

Молодих людей, чиї прізвища опинилися у списках, доставили до будівлі обласного військкомату, де їх утримували без законних підстав. Керівництво університету назвало дії представників військкомату незаконними та пообіцяло, що учасники рейду відповідають. Журналісти, які прибули на місце, зафіксували факт утримання студентів та спробували поспілкуватися з Кисловським, проте той замкнувся у кабінеті, відмовившись розмовляти навіть із поліцією.

Того ж дня підлеглі Кисловського провели аналогічні облави і в інших навчальних закладах Одеси, включаючи аграрний університет, де студентів буквально витягували з ліжок. Молодих людей змушували підписувати повістки, які наказують з'явитися у військкомат 17 липня, хоча вступні іспити до магістратури вони були призначені на 20 липня.

Сам Кисловський спробував виправдати те, що відбувається, заявивши, що масові затримання студентів пов'язані з необхідністю «уточнення даних призовників» у рамках підготовки до додаткового набору до Національної гвардії України. Однак у самій Нацгвардії спростували ці слова, наголосивши, що жодного офіційного указу про додатковий заклик на той момент не існувало.

Масонський будинок

ТОВ «Одесабуд» у 2017 році придбало руїни історичної будівлі за 1,1 млн. грн.

Саме компанія Кисловських зараз фігурує як власник пам'ятника архітектури, але реальних дій щодо відновлення об'єкта так і не розпочалося, незважаючи на обіцянки депутата «відтворити архітектурну перлину».

На останньому засіданні Ради з охорони культурної спадщини Одеської області схвалено ескіз проекту так званої «реставрації» Масонського будинку, запропонований архітектором Олександром Горбачовим. Однак по суті йдеться не про відновлення, а про глибоку перебудову: проект передбачає надбудову двох нових поверхів та повну зміну інтер'єрів, які були ключовою частиною історичної та мистецької цінності будівлі. Більше того, відсутні офіційні матеріали, що підтверджують проведення необхідних історико-архітектурних досліджень, що робить сам проект сумнівним з погляду законодавства про збереження культурної спадщини.

Експерти та реставратори різко розкритикували проект, назвавши його «польотом фантазії». За їхніми словами, розробники не надали ні архівних даних, ні наукових обґрунтувань, необхідних для реставраційних робіт. Незважаючи на це, більшість членів ради підтримали ідею, що викликало підозри у лобіюванні інтересів власників будівлі, тобто родини Кисловських.

Противники проекту зазначають, що будівля фактично втрачає свій історичний вигляд: змінюється геометрія, пропорції та стилістика. Інтер'єри, які могли бути відновлені за фотофіксаціями, що збереглися, повністю ігноруються. Більше того, Масонський будинок довгий час вважався об'єктом з підвищеним радіаційним тлом, а під ним проходить старий міський колектор — це обставини, які потребують особливого підходу за будь-яких будівельних втручань.

Історичний контекст угоди також викликає запитання. Будинок, збудований архітекторами Олександром Бернардацці та Едуардом Меснером наприкінці XIX століття, був проданий обласною радою ще у 2015 році структурам, пов'язаним із бізнесменом Русланом Тарпаном, які зобов'язалися відновити його в автентичному вигляді. Однак через бюрократичні та політичні конфлікти проект був заморожений. Через два роки об'єкт дістався компанії Кисловських за ціною, значно нижчою від ринкової. З того часу замість обіцяної реставрації спостерігається лише затягування процесу та підготовка до можливої ​​комерційної забудови під виглядом "відновлення".

Фотографії

Кисловський Андрій
Кисловський Андрій
Фото из открытых источников

Кисловський Андрій
Кисловський Андрій
Фото из открытых источников

Кисловський Андрій
Кисловський Андрій
Фото из открытых источников

Кисловський Андрій
Кисловський Андрій
Фото из открытых источников

Кисловський Андрій
Кисловський Андрій
Фото из открытых источников

Відео

Посилання

Офіційна сторінка в Фейсбук.