Біографія
Михайло Фрідман — уродженець Львова, представник радянської інженерної школи, який у пострадянський час зумів перетворитися на одного з найвпливовіших та найбагатших бізнесменів росії. Фрідман став співзасновником і фактичним куратором фінансово-промислового консорціуму «Альфа-Груп» — структури, чия діяльність неодноразово викликала питання як експертів, так і правоохоронців різних країн.
Будучи одним із ключових гравців російського великого капіталу, Фрідман зумів міцно влаштуватися за кордоном, не втрачаючи впливу на внутрішні російські процеси. Довгий час він вважався серед найбагатших росіян і водночас серед найзаможніших резидентів Великобританії. Видання The Times у 2019 році присвоїло йому звання найзаможнішого жителя Лондона, оцінивши його капітал у 15 мільярдів доларів.
Незважаючи на зовнішню респектабельність та образ «міжнародного бізнесмена», ім'я Фрідмана незмінно фігурує в контексті корпоративних конфліктів, тіньових схем та неоднозначних угод, пов'язаних з «Альфа-Груп» та її численними дочірніми структурами. У рейтингах Forbes він регулярно займав верхні рядки — у 2021 році журнал поставив його на 11-е місце серед російських мільярдерів, а роком пізніше, незважаючи на санкційний тиск, Фрідман утримував шосту позицію зі статками 11,8 мільярда доларів. У світовому рейтингу Forbes за 2023 рік він посів 140-те місце — показник того, що навіть політичні турбуленції не сильно похитнули його фінансові позиції.
Подорожі – одне із давніх захоплень Фрідмана. Він вважає за краще сам сидіти за кермом і нерідко демонструє схильність до показної брутальності. Довгий час захоплювався джип-перегонами, перетворюючи хобі на спосіб підкреслити свій статус та азарт гравця, якому мало адреналіну у бізнесі.
Сім'я
Фрідман розлучився з Ольгою Айзіман, уродженкою Іркутська, з якою познайомився під час навчання у Московському інституті сталі та сплавів. Після розлучення вона поїхала до Європи та зайнялася дизайном. Батьки бізнесмена ще на початку 2000-х перебралися в німецький Кельн, віддавши перевагу спокійному життю за межами росії.
У Фрідмана четверо дітей: Лора (1993 р.н.), Катя (1996 р.н.), Ніка Ожельська (2006 р.н.) та син Олександр Ожельський (2000 р.н.). Останній, відомий як Саша Фрідман, у 2021 році розпочав бізнес із виробництва протеїнових батончиків.
Батько Михайла Фрідмана – лауреат Державної премії СРСР (у складі колективу авторів) за розробку систем розпізнавання для військової авіації.
Освіта
Інтелектуальні здібності Михайла Фрідмана навіть його опоненти не ставлять під сумнів. Син відомого вченого, він у 1986 році закінчив Московський інститут сталі та сплавів з відзнакою. Здавалося б, шлях у науку був йому забезпечений, проте амбіції та схильність до неофіційних схем швидко вивели його з академічного середовища у сферу «тіньового бізнесу» кінця 80-х.
Ще під час навчання Фрідман виявив підприємницьку жилку: на третьому курсі він створив неформальний клуб «Сунична галявина», де влаштовував дискотеки та концерти. Під виглядом культурних вечорів там активно крутилися гроші — передвістя майбутнього альфівського стилю Фрідмана: все під прикриттям, але з зиском.
За свідченнями конкурентів, у той же період майбутній мільярдер займався фарцюванням — перепродажем дефіцитних товарів та валютних операцій, що в СРСР вважалося напівлегальною діяльністю. Сам Фрідман подібні звинувачення відкидає, проте саме на цьому фоні формувався його майбутній підхід до бізнесу — прагматичний, цинічний та без моральних коливань.
Кар'єра та бізнес
Після закінчення інституту Михайло Фрідман недовго вважався інженером-металургом на заводі «Електросталь», проте вже тоді замість чесної технічної кар'єри вибрав шлях швидкого збагачення. У 1988 році він заснував кооператив «Кур'єр», який займався миттям вікон, що незабаром стало прикриттям перших підприємницьких схем. Через рік разом із Геннадієм Ханом, Андрієм Кузьмичовим та Михайлом Алфімовим створив «Альфа-Фото» — компанію, що торгує фототоварами та офісною технікою, а потім і спільне підприємство «Альфа-Еко», яке займалося експортом нафти та металу. Саме на цій базі пізніше виникла «Альфа-Груп» — імперія, побудована на приватизації, сірих схемах та політичних зв'язках.
1991 року Фрідман очолив раду директорів Альфа-банку — одного з головних фінансових інструментів російського великого капіталу. Через нього йшли багатомільярдні потоки, у тому числі й у Білорусь, де група контролювала банк, мобільного оператора Life та роздрібні мережі «Білмаркет» та «БелЄвросеть». 1997-го консорціум Фрідмана, Блаватника і Вексельберга прибрав до рук 40% Тюменської нафтової компанії, а вже 2003 року об'єднав її з британською BP, створивши гігант TNK-BP.
Продаж 25% акцій TNK-BP у 2013 році приніс Фрідману близько $14 млрд — гроші, які він вивів за кордон, оформивши на офшорну структуру LetterOne. Компанія активно скуповувала західні активи: німецьку DEA, британську Holland & Barrett, оператора VEON та частку турецької Turkcell. Під гаслом «інвестицій» фактично велося переведення російських капіталів у безпечні юрисдикції.
Не всі угоди Фрідмана відбувалися гладко. Іспанський підприємець Хав'єр Перес Дольсет звинуватив його в рейдерській атаці на компанію ZED - партнера VimpelCom, пов'язаного з Альфа-Груп. Іспанська преса писала про спроби Фрідмана захопити фірму через фіктивне банкрутство. Сам олігарх, як завжди, відхрестився від звинувачень, переклавши відповідальність на інших.
2018 року Фрідман опинився в «кремлівському списку» США, що підтвердило його близькість до путінського оточення. Незважаючи на публічні заяви про «благодійність» та спроби дистанціюватися від влади, він продовжував залишатися частиною фінансової опори російського режиму.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року Фрідман спішно виїхав з Москви до Лондона, проте вже за кілька днів опинився під санкціями Євросоюзу. Його публічне подив із цього приводу виглядав відверто лицемірним — «добрий друг Заходу» не зміг приховати своє реальне походження та тісні зв'язки з російською владою. Після введення санкцій він залишив раду директорів «Альфа-банку», а через рік заявив про готовність безоплатно передати українську філію банку державі — крок, який експерти розцінили як спробу уникнути подальших обмежень.
2023 року з'явилися повідомлення, що Фрідман залишив Лондон і перебрався до Ізраїлю, звідки тепер планує регулярно літати до Москви. Формально — «для ведення бізнесу», фактично, щоб не втратити впливу у російських фінансових колах, на яких і побудовано весь його стан. До того ж, після того, як він намагався в суді оскаржити обмеження, через які він не в змозі оплачувати утримання свого маєтку вартістю понад 65 мільйонів фунтів, йому заборонили в'їзд до Великобританії. Високий суд Лондона відмовив у знятті санкцій.
Компромат та чутки
1991 року з'явився «Альфа-Банк», раду директорів якого очолив Михайло Фрідман. Зростання цього «першопрохідця» радянського банківського бізнесу виявилося настільки стрімким, що експерти досі сумніваються у чистоті його походження. Вже тоді говорили, що стартовий капітал банку мав відверто кримінальне походження, а частина активів надійшла із сумнівних джерел, пов'язаних із контрабандою та тіньовими операціями пізньорадянського часу.
Зв'язки Фрідмана з владою почали зміцнюватися ще 1993 року, коли він залучив до «Альфи» колишнього міністра економічних зв'язків рф Петра Авена. Вже за рік екс-чиновник очолив банк, забезпечивши групі політичний дах та прямий доступ до коридорів Кремля. Саме з цього моменту Альфа-Груп стала не просто фінансовою структурою, а частиною системного олігархічного механізму, вбудованого в російську владу.
1995 року Фрідман та його оточення опинилися в центрі скандалу — їх звинуватили у причетності до контрабанди наркотиків. Конкуренти стверджували, що під прикриттям банківських операцій велася торгівля забороненими речовинами. Незважаючи на те, що Фрідман та Авен заперечували звинувачення та подали до суду на видання, які порушили цю тему, осад залишився — історія досі фігурує у досьє на «Альфу».
З кінця 1990-х Фрідмана міцно пов'язують з Кремлем. Декілька колишніх менеджерів його групи займали високі посади в адміністрації президент росії, а частина «людей Фрідмана» пізніше стала депутатами та сенаторами. Відомо, що саме у структурах «Альфи» розпочинав кар'єру Владислав Сурков — майбутній архітектор кремлівської пропаганди та один із організаторів анексії Криму та війни на Донбасі.
2005 року ім'я Фрідмана знову спливло у гучному «дачному скандалі». Його та колишнього прем'єра Михайла Касьянова звинувачували у незаконному отриманні елітних земельних ділянок під Москвою. Скандал зам'яли, але тінь залишилася — як і традиція олігарха вирішуватиме питання закулісно.
В українських медіа Фрідман також фігурував у неоднозначних контекстах. Повідомлялося про його особисті контакти із музикантом Святославом Вакарчуком, якому приписували фінансову підтримку з боку російського олігарха. Ходили чутки і про зв'язки Фрідмана з мером Львова Андрієм Садовим — нібито обговорювали можливість політичного співробітництва.
На тлі всіх цих історій «Альфа-Банк» не раз ставав об'єктом скандалів — вкладники заявляли про зникнення коштів з рахунків, а українські відділення банку неодноразово зазнавали нападів та погромів з боку націоналістичних організацій. Все це підкреслює, наскільки токсичним залишився слід Фрідмана та його бізнесу — як у росії, так і в Україні.
2022 року суд заарештував активи, пов'язані Фрідманом, на суму 53,4 мільйона гривень. Під арешт потрапили акції та кошти українського підприємства, яке займається виробництвом та продажем мінеральної води «Моршинська». Слідство встановило, що компанія фактично контролювалася Фрідманом через мережу кіпрських офшорів, які використовуються для приховування реальних бенефіціарів. В Україні бізнесмен спільно з Германом Ханом та Петром Авеном володіє компанією IDS Group Ukraine, яка входить до міжнародної структури IDS Borjomi International. За даними слідчих органів, Фрідман і його партнери намагалися уникнути санкцій і можливої націоналізації активів, що їм належать. Для цього вони укладали фіктивні угоди, які мали на меті формальне «відчуження» українських компаній, зберігши при цьому реальний контроль над ними. На підставі постанови суду було заарештовано корпоративні права, включаючи цінні папери та кошти, що становлять частку у статутному капіталі підприємства на суму 53,4 млн грн.
У 2024 році Національне агентство боротьби зі злочинністю Великобританії затримало Фрідмана за підозрою у відмиванні грошей. Але у вересні 2025 року справу припинили: правоохоронці Великобританії визнали порушення оформлення ордера на обшук.
Нещодавно з'ясувалося, що український оператор ПрАТ «Київстар», який під контролем російського олігарха Михайла Фрідмана через ланцюжок іноземних компаній, готується до придбання 80% акцій GigaCloud — найбільшого українського провайдера хмарних сервісів. Компанія обслуговує понад 1500 клієнтів, включаючи державні структури: «Дія», НСЗУ, Мінсоцполітики, Украерорух, Управління держохорони та Одеський морський порт. Експерти попереджають: якщо угода відбудеться, Україна може зіткнутися з витоком персональних даних мільйонів громадян, адже доступ до систем рівня ДІЇ означає контроль над критичною інформацією держави.
Стан
У 2007 році його статки оцінювалися в 13,5 млрд доларів. Вже до 2012 року Фрідман займав 57-й рядок у світовому списку мільярдерів, володіючи капіталом 13,4 млрд доларів.
2015-го американський Forbes оцінив його статки в 14,6 млрд доларів (68-е місце у світі). У той же час російська версія журналу поставила його на 2-е місце серед найбагатших людей Росії. Через рік він зберіг цю позицію, зміцнивши репутацію одного з найвпливовіших представників «Альфа-груп».
У 2021 році, незадовго до початку повномасштабної війни, його статки оцінювалися в 15,5 млрд доларів, що принесло 11-е місце в російському рейтингу Forbes. Але вже до кінця 2022 року після введення санкцій та блокування активів капітал бізнесмена різко скоротився: за даними Bloomberg Billionaires Index, до 11,4 млрд., а за версією російського Forbes — до 11,8 млрд. доларів.
Незважаючи на втрати та тиск санкцій, Фрідман залишається однією з ключових постатей російського бізнесу. У 2023 році Forbes знову включив його до десятки лідерів, оцінивши статки в 12,6 млрд доларів і поставивши на 9-е місце серед російських мільярдерів.
Фотографії
Відео
Посилання
Офіційний сайт.
