30 листопада 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію з метою посунути кордон від Ленінграда та створити у країні маріонетковий прорадянський уряд. Спершу планувалося завершити війну за 20 днів і провести марш у Гельсінкі, таким чином зробивши подарунок на день народження Сталіну 21 грудня. Проте військова кампанія у Фінляндії стала для Червоної армії ганебною.

Серед загиблих у Зимовій війні були десятки тисяч радянських військових з України, які стали жертвами жахливої авантюри Сталіна. Проте маленькій державі з населенням у 3,7 млн вдалося зупинити наступ гіганта з населенням понад 170 млн. Про це розповідає BBC.

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

Фінляндія була одним з провідних світових експортерів паперу і відзначалася інтенсивним економічним розвитком та зростанням доходів населення. Країна підійшла до Другої світової війни з міцною політичною системою, яка витримала важкі випробування.  

Популярні новини зараз

Українці примудрилися перетворити купюру у 1000 гривень на "золоту жилу": як роблять "гроші з повітря"

Платити доведеться у декілька разів більше: в Україні тотально переглянуть систему нарахування штрафів

Одіозний Міхалков відмовив Пугачовій: "Ти спочатку стань..."

Головне за ніч: пропозиція Зеленського заробітчанам, "полювання" на призовників, підвищення пенсій та перенесення Різдва

Показати ще

Війна між СРСР та Фінляндією почалася після інциденту поблизу Майніла 26 листопада — артилерійського обстрілу прикордонного радянського села, внаслідок якого загинули, за твердженнями Москви, четверо радянських військових. СРСР звинуватив в обстрілі фінів. Громадськість Фінляндії та західних держав у радянську версію подій не повірили, оскільки вже кілька місяців у Москві безуспішно вимагали від Гельсінкі перегляду кордону, територіальних поступок та створення радянських баз на фінській території. Саме через цю причину у Фінляндії звинувачення СРСР вважали жалюгідною провокацією. 

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

Скидати бомби на фінські міста радянські бомбардувальники почали вранці 30 листопада, тоді ж сухопутні війська розпочали вторгнення. Проте армії Фінляндії вдалося зупинити наступ військ СРСР, які суттєво переважали фінські за кількістю. Зимову війну фінські історики описують як момент найбільшої національної єдності.

В наслідок варварських бомбардувань фінських міст радянською авіацією загинуло кілька сотень цивільних. Вторгнення і загарбницькі вимоги СРСР чітко визначили для фінів та більшості країн світу цю війну як справедливу оборону від агресора. Антирадянські настрої почали активно зростати навіть серед тих, кого досі підозрювали у  симпатіях до СРСР. 

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

"Ненависть до росіян розгорілася моментально і набула колосального масштабу. "Москальські мудрування" - так говорять у зв'язку з тим, що Молотов заперечує факт бомбардувань Гельсінкі та інших міст. Росія втратила своїх останніх прибічників тут", - зазначали в державній поліції Фінляндії. Державна поліція Фінляндії

На користь фінам пішло й те, що радянські військові часто не мали ані рукавиць, ані теплого одягу, необхідного для ведення бойових дій в умовах лютих морозів. Чимало радянських військових були одягнені у літню військову форму, не мали рукавиць, не вміли користуватися лижами. Головними факторами успішної оборони Фінляндії під час Зимової війни вважається не тільки патріотизм фінів, але й збіг надзвичайно суворої зими та важкого стану радянської армії, ослабленої сталінськими чистками. Радянські військові були абсолютно не підготовлені до бойових дій на території Фінляндії.

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

Радянські військові не витримували боїв за температури 30-40 градусів морозу, а фінські мобільні загони мали в лісах багато схованок зі зброєю та харчами, були одягнені в білі маскхалати, влаштовували засідки і швидко пересувалися на лижах. Радянські ж військові масово потрапляли в засідки і гинули від обмороження. 

В результаті протистоянь у фінській армії загинули понад 26 тисяч військових і тисяча потрапила у полон, 43 тисячі були поранені. Радянська армія втратила щонайменше понад 126 тисяч вбитими, померлими від поранень та зниклими, 264 тисячі отримали поранення і 6 тисяч потрапило у полон. Проте багато істориків вважають радянські втрати суттєво заниженими.

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

Також відомо, що дехто з полонених попросився залишитися у Фінляндії після війни, решту ж — розстріляли на батьківщині або відправили в табори.

До бойових дій були залучені й військові з України і, як свідчать сучасники, були найгірше підготовлені до бойових дій в умовах Фінляндії. У війні брали участь військові Київського особливого, Харківського та Одеського військових округів Червоної армії. Кількість загиблих серед українських військових історики оцінюють у десятки тисяч, але точної цифри немає. 

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

Багато українців загинуло у битві біля містечка Суомуссалмі в грудні 1939 - січні 1940 року, куди радянське командування перекинуло на підмогу майже оточеній 163-й стрілецькій дивізії 44-ту стрілецьку Київську дивізію імені Щорса з Житомира. Долину Суомуссалмі тоді прозвали "долиною мерців", оскільки з 14 тисяч бійців 44-її дивізії, як вважають фінські історики, дев'ять тисяч загинули.

У своїх спогадах радянський воєначальник Кирило Мерецков, який командував 7-ою радянською армією, що намагалася прорвати Лінію Маннергейма, згадував, що найгірше довелося на фронті саме радянським військовим з України.

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

"Гірше вийшло з іншою дивізією, перекинутою на фронт з українського степу без попереднього навчання бійців в умовах місцевості з лісами, болотами та пагорбами і глибоких снігів. Вона опинилася у повністю незвичному для неї становищі і зазнала тяжких втрат", - писав він у своїй книзі військових мемуарів "На службі народу". Спогади Кирила Мерецкова

Великих втрат зазнала 75-та стрілецька дивізія, яка до червня 1939 року базувалася у Лубнах на Полтавщині, а потім була перекинута на північ Росії. Дивізія складалася переважно з українців. Військові з України у своїх листах близьким описували жахливу ситуацію на фронті та великий спротив, який їм довелося зустріти.

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

І попри те, що жодна країна не вступила у війну на боці Фінляндії, побоюючись нападу з боку СРСР, дипломатичну підтримку Гельсінкі надавали Британія, Франція та США. Скандинавські країни таємно чи відкрито допомагали Фінляндії грошима та зброєю. 

У березні 1940 року СРСР погодився підписати мирний договір, а результаті якого Фінляндія втратила 40 тисяч квадратних кілометрів території. На втрачених територіях вироблялося 11% ВВП країни та проживало 12% її населення. В результаті 400 тисяч фінів змушені були переселитися. Попри територіальні втрати, Фінляндія зберегла незалежність і довела, що за будь-який клаптик фінської території агресор платитиме велику ціну.

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES
Зимова війна у Фінляндії, фото: GETTY IMAGES

Нагадаємо, раніше таємницю загибелі Тутанхамона розгадали за 3000 років: що згубило найвідомішого фараона

Як повідомляв портал "Знай.ua", Фінляндія пообіцяла "почистити" Донбас від мін: виділила щонайменше 15 мільйонів

Також "Знай.ua" писав, що вчені в Сибіру знайшли мумію цуценяти, якій 18 тисяч років