Україна пройшла довгий і нелегкий шлях до запровадження безвізового режиму з ЄС – 11 років безперервної роботи, попри постійні перепони з боку північного сусіда.

За роки незалежності курс на євроінтеграцію став основним завданням зовнішньої політики країни, який з часом перетворився на загальнодержавне прагнення. У першу добу дії безвізу слід згадати, які важливі моменти в історії допомогли здійснити мрію багатьох українців:

Помаранчева революція

Перші переговори щодо міжнародних стосунків України та ЄС відбулися у 2006 році, за перебування при владі Віктора Ющенка. Велику роль у цьому зіграла революція 2004 року, під час якої українці вперше вийшли на Майдан, щоб відстояти свої права. Обговорювали цю подію у різних країнах світу, після чого в ЄС поглянули на нашу країну зовсім інакше.

Популярні новини зараз
В українців масово горять холодильники: як зберегти техніку під час відключень світла Комунальники знайшли управу на хитрунів, які не платять роками: позбавляють найважливішого Забудете це вписати - не мрійте про субсидію: ПФУ нагадав про важливий нюанс Гороскоп на тиждень 22-28 липня для всіх знаків Зодіаку: вороги Тельців, радості Дів та ізоляція Скорпіонів
Показати ще

Історична перемога на "Євробаченні"

Феєричний виступ української співачки Руслани та проведення пісенного конкурсу у Києві (2005 рік) стало поштовхом для підписання указу про одностороннє скасування віз для європейців. Рік потому на саміті в Гельсінкі обидві сторони зійшлися на тому, що слід запровадити зону вільної торгівлі – саме тоді заключили Угоду про реадмісію.

Перші серйозні домовленості

У 2008 році під час саміту у Парижі почався переговорний процес щодо умов запровадження безвізового режиму. Втім, перепоною на шляху до ухвалення важливих змін стала несприятлива ситуація у внутрішній політиці країни, а також загальносвітова економічна криза.

Янукович і компанія

Курс на євроінтеграцію спочатку проголосила і команда регіоналів: на саміті у Брюсселі представили План дій щодо запровадження безвізового режиму (2010 рік). Проте, ухвалення доленосних угод постійно відкладалося: ситуацію погіршувало і ув'язнення колишнього прем'єра Юлії Тимошенко.

На початку 2012 року підписали Угоду про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі, і Україна вже готувалася до останніх кроків, проте лавірування Януковича між ЄС та Росією далося взнаки: північний сусід намагався спровокувати Україну до вступу у Митний союз.

Вагомим внеском у загальну скарбничку України стало проведення "Євро-2012", для підготовки якого із державного бюджету виділили 1,22 мільярда гривень.

Всі ці перипетії не могли закінчитися безболісно для суспільства, і вже незабаром, у 2013 році українці знову вийшли на Майдан відстоювати свою позицію.

Зміни у владі

Після Революції Гідності крісло президента займає Петро Порошенко, який у найважчі для країни роки дав старт безвізовому режиму. Ускладнювали його запровадження тиск Росії, ситуація на Донбасі та складнощі із реформами.

Восени 2014 року ратифікували Угоду про асоціацію між ЄС і Україною, а наприкінці 2015-го – країна почала виконувати необхідні вимоги.

Наступного року питання безвізу винесли на розгляд ЄС та Європейського парламенту.

Довгоочікуваний безвіз

Після того, як останні перепони на шляху до ЄС подолали, в країні почався справжній паспортний бум, адже лібералізація дозволить відвідувати три десятки країн шенгенського списку, в тому числі держави Європи, Північної і Південної Америки, Перської затоки та Азії. На тлі таких змін активізувалися іноземні інвестори – зокрема, міжнародні лоукости почали впроваджувати додаткові напрямки з українських аеропортів, а ціни на квитки виявилися цілком підйомними для громадян.

Експерти вважають, що безвіз сприятливо вплине на розвиток бізнесу і дозволить країні відкривати нові ринки, підняти рівень життя людей.

Як повідомляв портал "Знай.ua", із запровадженням безвізу туристичний потік може зрости на 20%.