Протистояння ексректору-корупціонеру отримало тривалу підтримку медичних працівників та громадськості.  В.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун теж зайняла жорстку позицію щодо подолання корупції та викорінення медичного феодалізму, що його створила одна єдина персоналія.

Про це йдеться у матеріалі Акцентів

Протягом останніх 24 років ОНМедУ незмінно очолював Валерій Миколайович Запорожан, який зайшов на свою посаду ще в 1994 році, повністю проігнорувавши думку колективу, який бачив своїм керівником професора Валентина Кресюна. 

Від першого дня свого керівництва  управлінська парадигма Запорожана не змінилась - працівники вишу для нього були лише біомасою, що необхідна для обслуговування його інтересів.

Запорожан - відомий всій країні як впливовий махінатор та посібник президента-втікача Януковича на Півдні України. Численні наукові і не тільки звання, членство у масонської ложі тісно сплелися у його особі з  очолюванням корупції у виші та захопленням держмайна. Ще у липні 2018-го міністр охорони здоров’я Уляна Супрун звільнила з посади ректора Валерія Запорожана через грубе порушення трудового договору. Перевірка виявила численні фінансові порушення з боку адміністрації Запорожана та нецільові витрати мільйонів бюджетних коштів.  Щорічний звіт ректора не було прийнято комісією МОЗ. Крапкою у трудових відносинах між засновником вишу  і Запорожаном став зрив чергової  міністерської перевірки, тому що  в МОЗ це справедливо розцінили як порушення контракту.

Популярні новини зараз

Кравчук оцінив перші 100 днів президентства Зеленського, українці приголомшені: "Унікальна ситуація"

Потужний удар по Росії: Україна зробила різку заяву щодо транзиту газу

Команда Зеленського почала процес євроінтеграції: "Надпотужні цифрові та економічні перспективи"

Ведуча "Орла і Решки" вивалила декольте у тонкій маєчці: "Мальвіна нервово курить в сторонці"

Показати ще

Керівний стаж Запорожана майже у чверть століття було  перервано, угода з ним закінчилася у вересні 2018 року. 

В.о. ректора МОЗ призначило професора та завідувача кафедри психології Костянтина Аймедова. Проте ексректор не збирався покидати виш, який вже вважав своєю приватною власністю. Запорожан почав оскаржувати дії МОЗ у судах, завалюючи їх абсурдними позовами. Перед початком навчального року за його участі була скликана нелегітимна Вчена рада, яка, не маючи відповідних повноважень, обрала в.о. ректора професора  Юрія Сухіна, що прибув із Донецька за часів Януковича та одразу посів посади завідувача кафедри та голови профкому. Вибір Сухіна Запорожан зробив не випадково. Примітивний, без поваги у професійних колах, не маючий комунікації з співробітниками ОНМедУ та ще й майже з закінченим контрактом, Сухін повинен був лише утримати крісло Запорожана до виборів.

Але МОЗ не погодилося зі свавіллям, адже виш є державною власністю, а міністерство є засновником та  органом управління, який має право призначати тимчасового керівника Одеського національного медуніверситету до виборів нового  ректора. Абсурдним судовим позовом поплічників ексректора  призначення на посаду професора Аймедова було заблоковано.  Тож за внутрішнім розподілом обов'язків , що був підписаній ще власне Запорожаном за часів ректорства,  виконувачкою обов’язків стала  Владлена Дубініна, проректор з науково-педагогічної роботи, що єдина з проректорів знаходилася в той час на робочому місці. МОЗ визнало її кандидатуру та надало їй повноважень та право підпису.

Кандидатури Аймедова та Дубініної для органу управління Міністерства охорони здоров’я, метою якого є реформування медичної освіти в цілому й в Одеському національному медичному університеті зокрема, пав саме на людей, котрі присвятили ОНМедУ багато років.

Так, в липні 2018 року Міністерство охорони здоров’я України призначило    виконувати обов’язки ректора Одеського національного медичного університету професора Костянтина Аймедова -молодого фахівця, амбітного й завзятого, котрий сам з нуля створив нову для університету кафедру психології і котрий багато б чого міг дати університету. 

Після відсторонення Аймедова за ухвалою Київського Адміністративного суду, МОЗ погодило на тимчасове виконання обов'язків ректора  Владлену Дубініну.

Свого  часу з призначенням на посаду проректора з лікувальної роботи та післядипломної освіти Владлени Дубініної, факультет післядипломної освіти почав стрімко рухатись вперед, як в навчальній так і в організаційно-виховній роботі, почала приділятись ретельна увага заочній частині інтернатури, де інтерни мали змогу побачити покращені умови під час проходження інтернатури у лікарнях. Особливо велику роботу Владлена Дубінана проробила під час анексії Криму та не можливості лікарям-інтернатом з Херсонської області проходити інтернату на базі КДМУ ім. Георгієвського. Проблема була вирішена і МОЗ України закріпив за ОНМедУ Херсонську область, де не тільки інтерни, але й курсанти могли навчатись на курсах підвищення кваліфікації в Одеському медіні. 

Крім цього, на все місто відома Університетська клініка (Центр репродуктивної та відновної медицини) на вул. Тінистій з руїн перетворилася на багатопрофільну університетську клініку, ідейним натхненником якої теж була саме Владлена Дубініна. Клініка була відремонтована, в ній з'явилося сучасне обладнання, була активізована робота з державно-приватного партнерства, завдяки чому в клініці з'явилися комп'ютерна та магнітно-резонансна томографії та ангіографічна операційна. Так, буквально за кілька років Університетська клініка стала однією з найпопулярніших не тільки в місті, а й в області, а її хірургічне відділення зібрало кращих хірургів, які прославилися проведенням самих складних операцій.

Після звільнення Запорожана та призначення Аймедова та Дубініної для співробітників ОНМедУ почалося нове життя. 

Демократичні керівники, здатні до об'єднання колективу, відомі співробітникам, як люди, які будують, на відміну від їх попередника Запорожана,  якого студенти, викладачі та лікарі за очі називають "ректор-руїна". 

Одним із головних досягнень періоду нового керівництва Дубініної та Аймедова були фахові призначення в адміністрації вишу. До керівництва прийшла команда людей, які хотіли будувати освіту та науку у виші, а не схеми та тіньові домовленості. Саме тому Запорожан, розуміючи відсутність підтримки співробітників та студентів, судовою ухвалою заблокував вибори ректора.

Але не тільки судовими ухвалами прихильники Валерія Запорожана чинили шалений спротив: розливали ртуть у приміщенні ректорату, намагалися вкрасти печатку вишу, відключали воду та офіційний  сайт ОНМедУ. До боротьби Запорожан долучив навіть купку одіозних народних депутатів, серед яких був відомий своїми скандальними акціями Ігор Мосійчук.

Пізніше, за допомогою так званих "чорних реєстраторів", без жодних правових підстав, людину Запорожана Юрія Сухіна було внесено у Держреєстр як керівника вишу. 

Міністерство охорони здоров'я діяло послідовно та оскаржило це рішення й домоглося виведення пана Сухіна з Держреєстру. В цей час та до кінця календарного року університет працював у штатному режимі під керівництвом Владлени Дубініної. Адміністрація, узгоджена МОЗ, вчасно сплачувала зарплатні та стипендії та готувала університет до прозорих демократичних виборів нового ректора.  

Проте  у листопаді 2018 року нотаріус, яку найняла команда Запорожана, здійснила повторне  безпідставне (про що є висновок  Міністерства юстиції)  внесення змін до Єдиного держреєстру юридичних осіб щодо керівника університету, поновивши в реєстрі Сухіна. Через два тижні після цього призначених МОЗ керівників медуніверситету вже не пустили на робочі місця. 

Захоплення ректорату відбулося 10 грудня 2018 року. У  неробочий час прийшли люди із виконавчими листами. Спиляли замки на сейфах і фактично забарикадувалися в будівлі ректорату, де оборонялися за допомогою невідомих приватних охоронців. Поліція відкрила кримінальне провадження з цього приводу.

Проректори, які в законний спосіб були  погоджені з органом управління та студентським самоврядуванням, відтоді не можуть виконувати свої обов'язки.  МОЗ із січня чекає кошторис, підписаний легітимним керівництвом,  аби затвердити його. Співробітники вишу не отримують зарплатню, а студенти стипендії вже протягом більше як пів року.

Ще 15 січня уряд намагався  вийти із ситуації, що склалася завдяки численним абсурдним позовам запорожанівців до суду, та  розпорядився створити новий Національний університет на базі Одеського шляхом його об’єднання з Кримським державним медичним університетом імені С. І. Георгієвського. Але і це рішення було заблоковано через суд прихильниками Запорожана. До речі, таку реакцію судів першої інстанції деякі аналітики пов'язують з  близькими стосунками Валерія Запорожана та Сергія Ківалова.

Існує ціла низка ухвал, зокрема Окружного адмінсуду Києва, авторами яких є одіозні судді Арсірій, Келеберда, Шрамко, Амельохін, котрі спрямовані на блокування роботи ОНМедУ. Одіозний голова суду Павло Вовк, який днями прославився на всю Україну обшуками в нього та звинувачуваннями в його сторону від НАБУ, також був куратором у питанні ОНМедУ. Всі ухвали видавалися з єдиною метою – максимально затягнути процеси й заблокувати МОЗ у праві управління університетом.

Для проведення всебічної перевірки та сприяння законній діяльності університету Міністерством охорони здоров’я була сформована Наглядова рада, що складалася з представників влади та відомих громадських активістів.  Наглядова Рада ОНМедУ здійснила три спроби зайти до будівлі  ректорату за адресою: Валіховський провулок, 2, за якою вона є зареєстрована, щоб провести засідання. Рада планувала запросити на засідання самопроголошених керівників вишу, які сьогодні фактично шляхом  рейдерського  захопленням та  маніпуляцій з документами, Держреєстром та тиском на  колектив утримують будівлю ректорату і  беруть відповідальність на себе за все те, що відбувається в  університеті. До  приміщення  ректорату Наглядова рада так і не потрапила.  Прихильники Запорожана забарикадувалися у будівлі, невідомі в уніформі приватних охоронців чинили спротив членам Ради, що намагалися потрапити до внутрішніх приміщень, за допомогою фізичного перешкоджання та розпилення вогнегасників. Наглядова Рада змушена була відмовитися від спроб провести засідання за місцем реєстрації з міркувань безпеки.

З того часу в ОНМедУ панує беззаконня. Будівля ректорату схожа на блокпост, комунальні рахунки не сплачені, зарплатні та стипендій немає, з вишу почали незаконно звільняти нелояльних Запорожану  співробітників, деякі не витримували тиск та покидали виш за власним бажанням. У травні 2019-го з’явилася  безпрецедентна ухвала  Окружного адмінсуду Києва, яка дала вказівку казначейству фактично йти на пряме порушення бюджетного кодексу (йдеться про рішення від 17 травня, яким суд зобов’язав казначейство розблокувати виплату зарплат, стипендій та інші розрахунки Одеського медуніверситету). Суд, попри вимоги закону,  дозволив  відкрити всі виплати за підписом Юрія Сухіна, який не є уповноваженою особою органу управління на керівництво цим навчальним закладом.

3 червня Наглядова рада здійснила нову спробу потрапити до свого місця роботи, у будівлю ректорату. Цього дня спроба виявилася вдалою.   Члени ради зайняли конференцзал та в умовах кворуму почали засідання з відеофіксацією для уникнення провокацій з боку самопроголошеного керівництва . За  дві години від прихильників ексректора до поліції  надійшов сигнал про начебто  мінування ректорату.  Проте  Наглядова рада у повному складі  вийти відмовилася. Тоді невідомі люди в чорній формі без розпізнавальних знаків за допомогою сльозогінного газу змусили Раду  перервати засідання та покинути приміщення.

Дії Запорожана та його прибічників, що пов'язані між собою спільними злочинами, довгий час покривали деякі одіозні депутати Верховної Ради минулого скликання та посадові особи. 

Підлеглі самопроголошеного керівника вишу Сухіна, він сам та його натхненник Запорожан  пов'язані із сумнівними тендерами, тиском на співробітників шляхом брехливих звинувачень, відмиванням коштів через міські програми охорони здоров'я,  діяльністю сумнівної посередницької компанії «Інтермост», закупівлею за кошт вишу обладнання для власних комерційних цілей та з багатьма іншими темними справами, що вже дуже цікавлять органи правопорядку.

Інтереси Запорожана лобіюють деякі політики та урядовці, серед яких й співробітник Мінюсту Андрій Довбенко, і з огляду на нинішній стан справ в правовій сфері у рейдерів – досить ефективно. Крім того поруч із Валерієм Запорожаном вже багато років фігурує досить одіозний київський бізнесмен Ігор Поляков. Свого часу його прізвище було тісно пов’язане із непрозорими закупівлями в лікарні «Охматдит», пізніше Поляков активно лобіював Запорожана в Академії наук, а після програшу з’явився і в університеті. З того часу Ігор Поляков активно використовує Валерія Запорожана у власних бізнес-інтересах: всіляко лобіює монополію компанії «Інтермост», котра є «постачальником» студентів з Індії,  активно долучається до тендерних закупівель й загалом всіляко намагається «присісти» на грошові бюджетні потоки університету.

За роки правління Запорожана медуніверситет зі звичайного навчального закладу перетворився на вигідний приватний  бізнес, доходи від якого дозволяють ексректору фінансувати судову війну з Міністерством охорони здоров'я.

Колишнім ректором була побудована чітка службова ієрархія і  система відкатів. Здирання хабарів за перехід на бюджетну форму навчання, «благодійні» внески майбутніх лікарів за місце у престижній інтернатурі чи аспірантурі, посередництво адміністрації вишу у вирішенні проблем з академзаборгованістю, щоденне здирництво, продані та зруйновані гуртожитки, старі навчальні посібники  - все це жахливі реалії студентського життя. За часів керівництва ексректора зникли гроші на будівництво медичного технопарку, для  чого уряд виділив майже мільярд гривень, а міська громада надала приміщення двох лікарень та адмінбудівлю. Державні гроші з першого траншу зникли, а технопарк залишився віртуальним, як і  НДІ Трансляційної медицини. Закупівлі по тендерах вразили комісію МОЗ, бо майже 60% річного бюджету ОНМедУ  витрачалося лише на обладнання лише  однієї кафедри, на якій номінально працював Запорожан. Дороговартісне обладнання зазвичай не було потрібним для надання освітніх послуг студентам.

Приміщення кафедри іноземних мов на Пастера практично зруйноване, замість університетського стадіону на вул. Мечникова було  побудовано 16-поверховий житловий будинок, два гуртожитки взагалі було продано, база відпочинку студентів «Медик» знаходиться в захаращеному стані бо теж планувалась під продаж, як "золота" земля на узбережжі.

Дії ексректора, який за допомогою прибічників руйнує та обкрадає виш,   викликають обурення.  За останні пів року група медичних рейдерів  рішеннями судів  паралізувала  роботу   державного університету. Заборгованість із зарплат, стипендій, необхідних послуг, медикаментів, харчування для пацієнтів, сотні мільйонів сумнівних тендерів, незаконні премії прибічникам, наймасовіші звільнення працівників за історію вишу, відсутність бюджетних місць на 2019/2020 навчальний рік та відсутність державного фінансування науки в ОНМедУ, видача нелегітимних дипломів випускникам, падіння  вишу у всеукраїнському рейтингу з 2 на 10 місце, невиправні репутаційні втрати - все це досягнення ректора-руїни та його прибічників за останні пів року. Запорожан  фактично перетворив ОНМедУ  в приватні володіння. 

Задля інформаційного впливу малочисельні прибічники ексректора намагаються розігнати чутки, що ніби-то співробітники вишу не погодилися на конкретних осіб, призначених МОЗ і тому обрали свого керівника, спираючись на принципи самоуправління. Однак, численні звернення співробітників ОНМедУ до правоохоронних органів, МОЗу, Кабміну, наглядової ради, спростовують запорожанівські меседжі. Бо звертаються вони за допомогою від свавілля, яке чинить організоване злочинне  угрупування  чисельністю менш  ніж тридцять осіб, які знущаються над тисячами студентів та викладачів.

У тих, хто розуміється на важливості виховання фахових лікарів не викликає сумнівів, що команда нових керівників вишу, погоджених МОЗ, вже продемонструвала свою ефективність та сучасність.

Юридичний колапс, створений ухвалами корумпованих судів, може розрубити лише політична воля влади.

Колектив ОНМедУ та легітимне керівництво вишу чекає на рішучі дії зі сторони МОЗ України, Міністерства юстиції, МВС та прокуратури і покладає надію на політичну волю новообраного  Президента, щоб нарешті розв'язати цей Гордіїв вузол беззаконня, що  ставить під загрозу діяльність та існування вишу, якому у 2020 році виповнюється 120 років.