Про це пише портал Фромюа. Публікуємо матеріал без коментарів і ремарок. Редакція не несе відповідальності і не перевіряє дані, надані і опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

Так, після звинувачень у встановленні контролю за грошима бюджетних організацій, її звинуватили в тому, що вона блокує виплати за судовими документами, а також створила свідомо неконкурентні умови по тендеру на 2,6 мільйона гривень. Про це пише видання Фром у матеріалі " Диктатура Держказначейства: чому медики збунтувалися проти Тетяни Слюз?»

Як стало відомо журналістам, юристи скаржаться, що за виконавчими листами практично неможливо отримати виплати, причому навіть ті, за якими державна виконавча служба подала документи. Потрібно кілька місяців чекати або боротися з казначейством.

"Підлеглі Тетяни Слюз кажуть, що вона особисто давала усні вказівки зупиняти платежі за судовими заставами. І люди продовжували перебувати в СІЗО навіть після внесення призначеної судом суми. Є ще популярна виверт-нібито "помилкові реквізити". Це така "чорна діра", де гроші губляться і звідки їх вкрай складно витягнути, щоб переправити на коректну адресу. Про це вам розкажуть досвідчені адвокати», - пише видання.

За інформацією журналістів, скарги на Держказначейство постійно надходять до Мінфіну, але керівництво жодного разу не покарали – все тому, що Слюз успішно списувала проблеми на бюджетний дефіцит і слабкий технічний стан відомства.

Популярні новини зараз
Коли скасують графіки відключення світла: хто та як формував черги "Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації Багатогодинні черги до ТЦК відміняються: у "Резерв+" запрацювала довгоочікувана функція Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Показати ще

«У підсумку в модернізацію влили багато грошей, але електронні сервіси, на які витрачені мільйони казенних гривень, працюють погано. Неважко здогадатися, чому. Наприклад, в 2016-2019 рр підлеглі Тетяни Слюз в центральному апараті успішно оприбуткували 200 млн грн на закупівлю товарів і послуг у сфері інформатизації. З чуток, обсяги відкатів становили до 25% від договірних Сум», - пише видання.

Також, як стало відомо авторам, в 2018 році вибухнув скандал навколо закупівлі системи електронного документообігу на 2,6 млн грн, коли найбільш дешеву пропозицію відхилили, але "прокинутий" учасник оскаржив тендер на тій підставі, що від нього вимагали неіснуючий документ.

"Дійсно, фірмі відмовили, тому що вона не подала «копії сертифікату чинних експертних віснівків Держспецзв'язку» - але подібної форми документи немає в принципі. Є експертний висновок. Насправді, подібних "казусів" багато. Але цей став надбанням гласності", - резюмує видання.

Раніше стало відомо, що установи комунальної та приватної форми власності з 2022 року повинні зберігати кошти, які їм виплатила Національна служба здоров'я (НСЗУ), не на своїх рахунках, а рахунках Держказначейства. Таку ініціативу проштовхує голова Держказначейства Тетяна Слюз. Однак медики виступили різко проти: вони заявили, що схема Слюз може позбавити українців доступу до безкоштовних ліків і сімейних лікарів.

Також Тетяну Слюз звинувачували в тому, що вона блокувала виплати компаніям-учасникам «великого будівництва». Відомство також не профінансувало видатки бюджету за 10 місяців 2021 року на 106,7 млрд грн. Офіційно кажуть, що причина в нестачі документів і грошей на рахунках. Але неофіційно учасники зізнаються, що гроші можна отримати за «відкат» у розмірі 15-20% від суми.