І переважна частина цих схем так чи інакше пов’язана із трансформацією державних коштів у приватні. Найбільш відомі та популярні шляхи заробітку – це, безумовно, депозитні сертифікати НБУ та мінфінівськи ОВДП. Проте гроші державних підприємств теж «непогано йдуть», а якщо власник або бенефіціар банку (навіть збанкрутілого) ще й керівник державного підприємства...

Про це пише портал Антикор. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

Так, прямо зараз державне стратегічне підприємство «Турбоатом» (що не так давно отримав нову назву – «Українські енергетичні машини») втрачає 1,4 млрд грн, які застрягли у збанкрутілому «Мегабанку», що пов’язаний із гендиректором держкомпанії Віктором Суботіним. При цьому власники фінустанови буквально «крізь зачинені двері» намагаються приховати від держави найбільш цінні залишки активів – не гребуючи послугами росіян, що пов’язані з онлайн-казино 1XBET!

Завод «Турбоатом» – один із найбільших у світі виробників турбін. Він забезпечує обладнанням й українські атомні, теплові і гідроелектростанції, а отже є критично важливим для енергетики та безпеки України в цілому.

Попри всі пертурбації та декомунізації, понад 16 років (аж з 2007 року!) «Турбоатомом» керує Віктор Суботін – керівник радянського зразка і типовий “червоний директор”. Про таких кажуть: «пережив» трьох президентів, вісім урядів і революцію». А незабаром має шанс ще й війну пережити…

Популярні новини зараз
Українців закликали не відкладати на завтра: можна подати заяву на пенсію за лічені хвилини Чергуватимуть представники ТЦК: де українцям тепер можуть вручити повістку Травень буде дуже важким для українців, але 2 знакам Зодіаку пощастить: хто ці щасливчики Кінець світу все ближче? Експерти знайшли лякаючий напис, який готує до гіршого: "До Землі наближається"
Показати ще

Для стратегічних підприємств подібна «стабільність», можливо, і йде на користь. Але у випадку із Суботіним ситуація вийшла з-під контролю.

Хоча він і не зміг приватизувати «Турбоатом» (як це зробив, наприклад, із заводом «Мотор Січ» проросійський колаборант В’ячеслав Богуслаєв), та все ж про себе він не забув: найбільшим міноритарним власником акцій «Турбоатома» є «Мегабанк», який належить Суботіну. І хоч мажоритарним власником акцій заводу є держава, майже немає сумніву, що вплив пана Суботіна на підприємство дуже суттєвий.

Суттєвість впливу підтверджується тим, що саме через «Мегабанк» завод проводив операції на мільярди гривень і сотні мільйонів тримав на депозитах. При цьому, як повідомляли ЗМІ, у 2007 році відсотки за депозитами у гривні становили більш ніж скромні 3% річних, а в іноземній валюті – взагалі від 1 до 4% (інші банки платили в рази більше). А в 2012 році, як з’ясували слідчі, за умовами договору між «Турбоатомом» і “Мегабанком” було встановлено депозитну ставку в розмірі 15%, у той час як середньозважена процентна ставка НБУ по регіону складала 22%.

Таким чином «Мегабанк» та його власники заробляли на заводі. Хоча в «Мегабанку», звісно, говорили, що завжди працювали з «Турбоатомом» виключно на ринкових умовах.

У червні 2022 року «Мегабанк» було визнано неплатоспроможним. Керівництво банку поспішило все списати на повномасштабну війну, але, як повідомляли ЗМІ, проблеми в установі виникли задовго до неї. Попри це, власник банку Віктор Суботін наполегливо складував на його рахунках гроші «Турбоатома». Загалом наскладав 1,4 млрд грн. Ці гроші, найімовірніше, буде втрачено.

Це підтверджує провальний аукціон Фонду гарантування вкладів. 13 вересня фонд намагався продати активи збанкрутілого «Мегабанку» – права вимоги за 105 кредитними договорами, у забезпечення яких була передана житлова (здано квартири та недобудови) і комерційна нерухомість, зокрема кінотеатр та елеватор у Харкові та області. Але жодного покупця це не зацікавило – хоч ціна в ході торгів знизилася з 2,2 млрд грн до 436,7 млн грн. Тож шанси, що «Турбоатом» отримає від «Мегабанку» хоч щось – мізерні.

Додає песимізму й попередній «успішний» досвід роботи «Турбоатома» з банками. Як повідомили у своєму розслідуванні «Схеми», за президентства Януковича «Турбоатом» тримав $5 млн у «Всеукраїнському банку розвитку» Олександра Януковича; $10 млн та 26 млн грн у банку «Перший», пов’язаному з Артемом Пшонкою; понад $1 млн у банку «Золоті Ворота», афілійованому з Михайлом Добкіним і Геннадієм Кернесом. Також «Турбоатом» мав фінансові стосунки з банком «Базис» Арсена Авакова. Коли ці банки оголосили неплатоспроможними, «Турбоатом» втратив $20,28 млн та 45 млн грн.

На цьому, до речі, історія про збитки та схеми в «Мегабанку» не закінчуються. Так, Генеральна прокуратура України заявила, що власники "Мегабанку" намагалися продати росіянам нерухомість, що належить банку. Схему проводили за допомогою компанії-нерезидента, якою володіє росіянин, пов’язаний із російською букмекерською компанією 1XBET. Гроші на банківські рахунки компанії-нерезидента надходили з російських і білоруських банків.

За інформацією ДБР, мова йде про ТОВ «Роял Пей Юроп» (Sia Royal Pay Europe). Ця структура пов’язана із російським бізнесом, проти неї запроваджені санкції РНБО. Загалом під час оборудок із приміщеннями «Мегабанку» заволоділи понад 30 млн євро. Украдену нерухомість заарештували та передадуть Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Але якщо хтось думає, що після цього Суботін мав би стерегтися розслідувань і судових справ, то він помиляється: Суботін продовжує господарювати в «Турбоатомі», ще й сприяє потраплянню в наглядову раду Марка Беккера, з яким разом працював у збанкрутілому «Мегабанку». Фактично, Суботін влаштовує в державну компанію, з якої вже вивів гроші, свого спільника, з яким довів до банкрутства «Мегабанк».

Війна – це не той час, коли варто закривати очі на подібні вчинки топменеджера стратегічного державного підприємства. Адже, скоріш за все, саме Суботін стоїть за багатьма іншими схемами та скандалами, що виникали впродовж останніх років довкола «Турбоатома», бо важко уявити, що значні фінансові операції проходили повз увагу керівника підприємства. Можливо, правоохоронцям варто звернути на це увагу?