Тотальна закритість державних адміністрацій від громадськості, яку видають за вимушений захід в умовах воєнного часу, створює поле для масштабних зловживань, які не снилися навіть мерам міст, — тим усе-таки доводиться діяти в публічному полі.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОдеська область у цьому плані, на жаль, не виняток. «Думській» став відомий черговий приклад того, як, прикриваючись національною трагедією, чиновники допомагають збагачуватися комерційним структурам, не забуваючи, ясна річ, про себе.
Нещодавно власники дач у курортній Бурлачій Балці, що на березі моря між Одесою і Чорноморськом, дізналися, що в них з'явився чудовий сусід. Якась компанія «Яхта-Україна» роздобула в оренду аж 6,6 гектарів найціннішої рекреаційної землі — практично весь мис. Причому сталося це в розпал повномасштабної війни, у вересні 2022 року.
Ми з'ясували, що ділянку, яка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та оборони й призначена для розвитку інфраструктури порту Чорноморськ, передали приватній компанії, що вказала своїм видом діяльності «допоміжне обслуговування водного транспорту» (якого саме, нам підказує її назва), за наказом тодішнього голови обласної військової адміністрації полковника Максима Марченка.
Документ не публікували, він закритий, як всі акти цього та інших місцевих органів державної влади: вважають, що в них міститься цінна інформація, без якої російський агресор просто не зможе планувати свої атаки на нашу країну. Проте у відкритих реєстрах запис про те, що земля в оренді, з'явився. На жаль, про умови договору нічого не відомо. Само собою, жодного конкурсу не проводили. Усе обставили, так би мовити, розчерком полковницького пера.
Місцеві розповіли Думській: поки що на ділянці нічого не відбувається.
«Ні, не будують, не було рухів взагалі, — каже дачник Віктор. — Ходять розмови, що буде яхт-клуб із готелем, але зараз це навряд чи можливо. Але важливо те, що до великої війни ці землі нікому не здавалися в оренду, вони належали до порту. І раптом — бах! Ми побоюємося, що тепер вимагатимуть гроші в нас, та й загалом дивна історія».
Що ж це за компанія така, «Яхта-Україна»? Заснована вона була наприкінці 2019 року зі статутним капіталом 1000 грн відомим Григорієм Мельниченком — так-так, зятем колишнього губернатора Сергія Гриневецького, членом партії «Довіряй ділам» Геннадія Труханова. Мельниченко донедавна очолював Білгород-Дністровську райраду, а нині притягується до кримінальної відповідальності за крадіжку катера.
Тоді компанія називалася «Скай-Рівер». У 2022 році фірму нібито перепродали. Статутний капітал збільшився до 20 тисяч гривень, і зараз товариством керує ще одна не остання людина в Одесі — Андрій Зарічанський, ресторатор, якого пророкували на голову ОДА після перемоги Зеленського на президентських виборах: вони особисто знайомі та навіть дружать. Коли нинішній президент приступив до виконання обов'язків, Зарічанський разом із персоналом закладу «Хмари» записав вірнопідданське відео «ВладіМир, ми не підведемо».
Серед інших засновників ТОВ - Володимир Миколайович Бішляга, співвласник сервісного центру Porsсhe. Схоже, це родич (син) соратника Гриневецького, колишнього керівника апарату облдержадміністрації Миколи Бішляги. Цікавий розклад, чи не так?
За Марченка Гриневецький, як відомо, зберігав свій вплив на військову адміністрацію — там працювали його люди, сам він консультував свого наступника з питань, не пов'язаних з обороною. Наявність осіб, близьких до нього, серед засновників і співвласників фірми, що отримала такий привабливий шматок землі з рук керівника ОВА, дає всі підстави говорити про корупційне підґрунтя цієї угоди.
Примітно, що в дні, коли гектари в Бурлачій Балці відійшли ТОВ «Яхта-Україна», обласна військова адміністрація продовжувала лякати громадян російським морським десантом, загроза якого «зберігалася», видавала дедалі нові розпорядження, що забороняють людям доступ до моря, та обмежувала журналістів, охочих знімати узбережжя. Горезвісна загроза стала ілюзорною ще в травні 2022-го, проте заборони тільки посилювалися. Тепер ось з'ясовується, що одночасно влада роздавала стратегічно важливі ділянки цього самого узбережжя «своїм» людям. Мабуть, для зміцнення оборони.
