Одними із співавторів стали одіозний голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев та його заступник Ярослав Желєзняк.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗаконопроект передбачає внесення змін до законів, що регулюють проведення азартних ігор та лотерей. Посилення перевірок, посилення ролі регулятора - загалом, все як завжди. Проте всі ці нововведення - лише спосіб відвернути увагу від головного ноу-хау, яке здатне забезпечити двом приватним компаніям - "М.С.Л" та "Українська національна лотерея" - мільярдні надприбутки.
Про це повідомляє РБК .
Справа в тому, що законопроект передбачає проведення конкурсу з подальшою видачею лотереям ліцензій на казино та ставки. Тобто парламентарі вирішили узаконити те, що і без їхнього втручання чудово працює (щоправда, у тіні). Здавалося б хороші новини? Не зовсім. Справа в тому, що загальна ліцензія для лотерей буде коштувати лише 1,5 мільйона на місяць або близько 18 мільйонів на рік. Для порівняння, на сьогодні лише букмекерська ліцензія коштує 120 мільйонів, ще 30 мільйонів - ліцензія на онлайн-казино.
Тобто новий законопроект де-факто перетворить лотереї на гемблінгові компанії, але без необхідності платити сотні мільйонів гривень податків. Тобто, бюджет країни, що воює, на рівному місці недоотримає величезні суми, а ринок буде поділений на щасливчиків і невдах.
Виникає питання: хто і чому демонструє таку лояльність до лотереїв? Відповідь лежить на поверхні: раніше одним із співвласників "М.С.Л" був... Данило Гетьманцев. Про це він сам розповів ще в 2019 році.
"У 1997 році я вступив на роботу в МСЛ, де в процесі приватизації цього підприємства отримав частку - 0,02% від статутного капіталу. Я їх захищав як юрист після мого звільнення з МСЛ, - зізнався нардеп. - Раніше в мене була частка 53 %. 3% продав партнеру, 50% - родичу".
Усі ми чудово знаємо, що в Україні означає фраза "продав родичу". І навіть якщо угода не була фіктивною, стає зрозуміло, хто і навіщо намагається вивести лотереї на ринок гемблінгу. І хто ставить фінансові інтереси родича вище за державні.