Про це йдеться у матеріалі на сайті ”Антикор”.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяАграрною темою Железняк почав опікуватися, щойно потрапив у 2019 році до Верховної Ради. Тоді він просував відкриття ринку землі, тісно співпрацюючи з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ).
УКАБ об'єднує 15 найбільших агрохолдингів України, які в сукупності володіють 3 млн га української землі – тобто, земельний банк кожної з них складає сотні тисяч гектарів. Членами УКАБ є такі компанії-гіганти, як “Укрлендфармінг” (понад 500 тис. га), “Миронівський хлібопродукт” (360 тис. га), “Астарта-Київ” (235 тис. га), “ІМК” (120 тис. га), “Харвіст” (127 тис. га).
Це дуже впливова організація. Навіть нинішний заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький протягом 2013-2019 років працював експертом аграрних ринків та гендиректором “Українського клубу аграрного бізнесу”.
Ярослава Железняка можна пов’язати з багатьма впливовими людьми в агросекторі. Він часто перетинається на спільних заходах з гендиректором агрокомпанії ІМК Алексом Ліссітсою (Ліссітса, крім усього, є засновником УКАБ та був президентом цієї організації у 2007-2021 роках). А у 2020 році Железняк їздив на економічний форум в Давосі, де українських агроолігархів представляв власник агрохолдингу “МХП” Юрій Косюк.
Роботу нардепа на великий агробізнес підтверджує його діяльність як законотворця.
Железняк є одним з авторів законороєкту №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. У липні 2023 року про цей законопроект вийшов піарний матеріал на “Агропорталі”, у якому одразу два представника УКАБ (зокрема, Алекс Ліссітса) наполягали на його прийнятті.
У жовтні 2023 року в Раді було зареєстровано законопроект №10169 за авторством Железняка щодо боротьби із сірим експортом зерна. Очевидно, поява цього документа пролобійована частиною аграрних бізнесменів. А ще Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що намагається викрити схеми з сірого експорту зерна.
Все це доводить, що Ярослав Железняк “окупував” аграрну тему. Можна припускати, що аграрні олігархи не залишаються в боргу та “посильно віддячують” Железняку за його старання.