І це перший випадок. А якщо зважати на те, що власник банку громадянин Росії, зовсім стає незрозумілою ситуація. І закрадається питання, а чому банк не закриють? У всій історії розбиралося видання PROBLEMATIC NEWS, пишуть Акценти.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися28 квітня 2016 року Євгена Казьміна було затримано співробітниками СБУ за звинуваченням у фінансуванні сепаратизму в Криму.
До анексії півострова Казьмін займався будівельним та металобрухтом у Севастополі. Незабаром бізнес розширився на материкову частину України і з'явилася група компаній «КВВ Груп». Після окупації Криму Казьмін виїхав на вільну територію України та, за його словами, припинив ведення бізнесу. Але незабаром з'ясувалося, що це нісенітниця і весь бізнес просто був переоформлений на родичів Казьміна та перереєстрований за законодавством РФ.
Також «Карбон-буд», фірма, що належить родині Казміну, брала держзамовлення РФ на будівництво житла для військових.
Логічно, що це не могло пройти без наслідків і до Євгена Казьміна налетіло СБУ з обшуком, за якого було знайдено російський паспорт та докази отримання громадянства РФ.
Але, як часто буває, навіть за наявності залізних доказів, злочинець уникає покарання. Прокурор поклопотав про звільнення Казьміна від кримінальної відповідальності та «ділок» виходить сухим із води.
І тут спливає історія із «Комінбанком». Передбачливий Казьмін, ще сидячи у СІЗО, перепродує банк іноземцю. Але за фактом, як ми зрозуміємо пізніше, просто переоформляє право власності на довірену особу – Стефана Пола Пінтера.
Сам Пінтер, за даними видання Neweurope, є кінцевим беніфіціаром GML International Limited і GML Capital LLP. За всіма фінансовими даними дохід цих компаній не міг забезпечити Пінтеру можливість купівлі «Комінбанку», йому б просто не вистачило на це грошей, що і призводить нас до висновку, озвученого вище – Пінтер лише «підставна» особа у всій цій історії і Казьмін досі досі є справжнім власником «Комінбанку».
Це особливо важливо, якщо зважати на те, що сам ComInBank займається відмиванням грошей грального бізнесу. Це стало зрозумілим після того, як випливла інформація про тотальний міскодінг, який відстежується в діях банку. Тобто банк проводить транзакції онлайн-казино під виглядом покупок відеоігор. А якщо бути зовсім точними, за даними самого «Комінбанку», 90% транзакцій саме такі. Цікаве повальне захоплення клієнтів банку комп'ютерними іграми.
У вересні НБУ вже оштрафувало ComInBank на рекордні 135,15 млн. грн. за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. А до цього ще раз штрафували на 10,45 млн. грн. Але до власників банку з першого разу не дійшло.
Чи дійшло? Але вони знають, що нічого серйознішого не станеться і НБУ просто покриває їхню незаконну діяльність із прибутком у 12 мільярдів гривень щомісяця. У такому разі, звичайно, набагато вигідніше платити ці жалюгідні для їх обсягів штрафи. Особливо ясно це зрозуміти, згадавши прецедент з iBox банк. НБУ з першого разу ліквідувало банк за такі самі дії, за обслуговування транзакцій мискодованих угод підпільних інтернет-казино. То чому ж у випадку з Комінбанком такого не відбувається?
