Суддя Віталій Циктич, який нині обіймає посаду заступника голови Шевченківського районного суду Києва, за роки після Революції гідності не лише зберіг вплив, а й продовжив кар'єрне зростання. Однак, у його кар'єрі не все так розчаровано та нешкідливо, пише антишахрайський "проект 190".
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяШлях судді типовий представникам старої номенклатури. У 2008 році Циктич отримав призначення до Ясинуватського міського суду Донецької області. Вже 2012-го, за указом Віктора Януковича, його було переведено до Шевченківського райсуду столиці. Пізніше Верховна Рада затвердила його на посаді безстроково — без перешкод чи публічних дискусій.
Під час подій Євромайдану суддя відзначився серією рішень проти учасників протестів . Він позбавляв активістів прав водія за поїздки до Межигір'я, санкціонував обшуки їхніх автомобілів, ігнорував свідчення свідків захисту. Ці дії підпадали під норми законів щодо відновлення довіри до судової системи та про очищення влади. Однак у декларації доброчесності за 2016 рік Циктич просто вказав, що не ухвалював подібних рішень і не підлягає люстрації. Перевірка цих тверджень так і не відбулася.
2017 року дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя фактично визнала: сукупність рішень судді у «майданівських» справах свідчить про порушення присяги та дискредитує звання судді. Проте провадження відкрито не було — формальною підставою стало закінчення процесуальних термінів.
Через два роки Громадянська рада доброчесності дала ще більш жорстку оцінку. Циктич був визнаний невідповідним критеріям професійної етики через політично вмотивовані рішення, маніпулятивне застосування закону, недостовірні декларації та майно, походження якого так і не отримало чіткого пояснення. І знову — без жодних практичних наслідків.
На окрему увагу заслуговує епізод 2021 року. Саме Циктич зобов'язав Державне бюро розслідувань відновити кримінальне провадження проти Петра Порошенка за звинуваченням у «розпалюванні міжконфесійної ворожнечі» — так звану «справу про Томоса». Юридичних перспектив цього процесу практично не існувало, проте його політичний підтекст був очевидний з самого початку.
Сьогодні Віталій Циктич не просто втримався у судовій системі – він претендує на посаду голови Шевченківського районного суду. Його публічна активність та заяви про нібито «провокації хабара» виглядають скоріше спробою переформатувати власний образ, ніж реальним прагненням прозорості. Якщо суддя з подібним професійним та репутаційним багажем отримає підвищення, це стане чітким сигналом: кероване правосуддя в Україні не зникло. Воно не лише вижило, а й остаточно вбудувалося в інституційну конструкцію держави.
Раніше "Знай" писав, що за рік із України вивезли 272 тисячі тонн металобрухту 11 компаній, у яких працює близько 100 осіб.
Також ми передавали, як Терентьєв довів КП "Інженерний центр" до боргів 46,4 мільйона гривень.
Крім того, розповідали, що Вавриш перетворив київські землі на інструмент для зміцнення контролю над столичним транспортом.
