Попри заперечення українських спецслужб і застереження Посольства України в Республіці Кіпр, один із таких «консулів» у підсумку отримав офіційну легітимацію від Міністерства закордонних справ України. І ця історія виглядає настільки дивно, що заслуговує на окрему увагу.

Про це пише журналістка Яніна Соколовська.

Наприкінці минулого року в Посольстві України на Кіпрі було виявлено осіб, які роками представлялися «почесними консулами України», не маючи жодного офіційного статусу. У відповідь посольство оприлюднило офіційну заяву, в якій наголосило: єдина достовірна інформація про почесних консулів України в Республіці Кіпр публікується виключно на офіційних ресурсах дипломатичної установи, а всі інші «звання» є вигаданими.

Один із «почесних консулів» виявився маловідомою особою, яка роками не виходила на зв’язок. Інший — навпаки, добре відомий у фінансових та судових хроніках. Йдеться про громадянина Республіки Кіпр Христодулоса Еллінаса. За даними європейських медіа та офіційних рішень судових і регуляторних органів, Еллінас фігурував у гучній справі компанії Astraia EPEY, пов’язаній із масштабними фінансовими махінаціями та зловживаннями на ринку цінних паперів. Афінський суд першої інстанції визнав його винним і призначив покарання у вигляді реального строку позбавлення волі. У межах апеляційних процедур вирок було пом’якшено — до умовного терміну та штрафу.

Крім того, кіпрський фінансовий регулятор застосовував до Еллінаса адміністративні санкції за надання недостовірної або оманливої інформації під час розслідування справи Sea Star Capital Plc. Саме після цього, за інформацією журналістів, він почав публічно називати себе «почесним консулом України».

Популярні новини зараз
Пенсія зросте майже до 13 тисяч гривень: кого зачепить підвищення з березня ПФУ нараховує борги пенсіонерам: кого зобов'яжуть повернути виплати Українцям готують пенсійні нововведення: до яких змін готуватися Пенсії, субсидії, соцдопомога: ПФУ дав отримувачам виплат 10 днів
Показати ще

Коли питання його офіційного призначення дійшло до Києва, Служба безпеки України не погодила кандидатуру. У своєму висновку СБУ прямо вказала на наявність публічної інформації про можливу причетність кандидата до шахрайських дій у сфері фінансових ринків та рекомендувала призупинити процедуру призначення з метою недопущення репутаційних втрат для України.

Аналогічну позицію зайняло й Посольство України в Республіці Кіпр, надіславши до Києва офіційні переклади судових рішень, матеріали фінансових регуляторів та публікації профільних кіпрських і грецьких медіа.

Попри це, Міністерство закордонних справ України ухвалило рішення визнати Христодулоса Еллінаса почесним консулом України та доручило посольству без зволікань поінформувати про це кіпрську сторону.

У відповіді дипломатичній установі було зазначено, що сумнівів у добропорядності кандидата немає, а посольству рекомендовано організувати з ним подальшу роботу. Більше того, з Києва надійшла вказівка невідкладно передати відповідну ноту МЗС Республіки Кіпр та прозвітувати про її вручення. За словами дипломатичних джерел, така наполегливість виглядає щонайменше незвичною.

За інформацією поінформованих джерел, кандидатура Христодулоса Еллінаса була подана на призначення ще за попереднього керівництва посольства. Зокрема, йдеться про те, що колишній посол України на Кіпрі Руслан Німчинський подав на посаду почесного консула громадянина Кіпру, який є його кумом.

При цьому, як стверджують джерела, первинне погодження перевірки кандидатури здійснював офіцер безпеки, з яким Німчинський раніше працював в Москві. Саму ж перевірку, за наявною інформацією, провели без згоди СБУ, після чого було прийнято рішення фактично «протягнути» кандидатуру на почесного консула.

Після призначення нового посла України на Кіпрі ситуація різко змінилася. Новий керівник дипломатичної місії терміново вжив заходів реагування та поінформував Київ про колосальні ризики для держави й двосторонніх відносин з Республікою Кіпр у разі реалізації такого кадрового рішення. Втім, за словами джерел, попри ці застереження, документи на призначення були без додаткової перевірки подані на підпис міністру закордонних справ.

Примітно, що спочатку міністр відмовився погоджувати це призначення — відповідний документ було завантажено в систему електронного документообігу з відмовою. Однак уже наступного ранку позиція змінилася: за інформацією джерел, після додаткових переконань з боку окремих посадових осіб міністр усе ж таки погодив призначення.

На цьому тлі до Верховної Ради України надійшло звернення представників громадянського сектору з вимогою невідкладної парламентської перевірки обставин призначення Христодулоса Еллінаса почесним консулом України. У зверненні зазначається, що навіть сам факт участі особи в кримінальних та регуляторних провадженнях у Греції та на Кіпрі ставить під сумнів доцільність делегування їй представницьких функцій від імені України. За інформацією джерел, парламент уже готується до розгляду цієї справи.

Формально почесний консул не отримує фінансування з державного бюджету. Водночас він має доступ до дипломатичних інструментів, контактів, символів держави та може діяти від її імені на міжнародному рівні. Саме через інститут почесних консулів росія роками вибудовує мережі впливу за кордоном. Кіпр у цьому контексті є особливо чутливою юрисдикцією з огляду на фінансову специфіку та значну присутність російського капіталу.

Міжнародні журналістські розслідування фіксували сотні випадків, коли почесні консули різних держав були причетні до серйозних злочинів — від фінансових махінацій до торгівлі зброєю, наркотиками та фінансування тероризму. У ряді країн викривали навіть фейкові консульства з печатками, «дипломатичними паспортами» та псевдопредставництвами. Ці приклади лише підкреслюють: питання доброчесності почесних консулів — це не формальність і не дрібна кадрова історія, а питання національної безпеки й міжнародної репутації держави.

На тлі війни, дипломатичної боротьби та постійних репутаційних атак на Україну ситуація з призначенням почесного консула з таким бекграундом виглядає як мінімум тривожною. І головне питання залишається відкритим: хто і з якою метою наполегливо проштовхує це рішення, ставлячи під удар міністра та державу загалом?