Українські "слуги народу" славляться своїми звитяжними бійками та скандалами у Верховній Раді. І хоча така поведінка нардепів заставляє обурюватись і червоніти українців, проте бійки - не так вже й погано.
Бійки депутатів варто сприймати, як своєрідні ін'єкції проти диктатури. Таку думку висловив український журналіст Артем Овдієнко.
Як відомо, 20 грудня у Верховній Раді України епічно побилися нардепи. Все мало не переросло в масову бійку. Нардеп від "Народного фронту" Юрій Береза поліз з кулаками до нардепа від "Опозиційного блоку" Нестора Шуфрича. І все через Медведчука.
Нагадаємо, після голосування закону про перейменування Української православної церкви, народний депутат Нестор Шуфрич підійшов до голови Верховної Ради Андрія Парубія та вимагав переголосування після чого здер плакат з Медведчуком, де написано було, що його місце за гратами.
У результаті на Шуфрича накинувся Береза. У бійку також включитись Юрій Бойко та депутати з Опоблоку. Учасників підтримав депутат Ігор Гузь та інші Бійка тривала недовго, але була вельми активною.
Свою думку з цього приводу висловив український журналіст Артем Овдієнко. Він вважає, що українцям не слід червоніти за таких депутатів, а навпаки, потрібно ними пишатись. Свою думку він пояснив тим, що хоча бійки і свідчать про невисокий моральний рівень нардепів, однак те, що вони вільні відстоювати свої переконання всіма доступними їм способами. А це вже ознака демократії, вважає журналіст.
" Абсолютно впевнений – ці події в українському парламенті стануть темою номер один на російських ТБ. Наші депутати мають усі шанси витіснити навіть обговорення прес-конференції Путіна, хоча й там переважно говорили про Україну. Знаєте, я росіян цілком розумію – їм немає про що пліткувати після засідань своєї Держдуми. У них все за планом й ухваляє лише те, що Путін дозволяє. Відтак і бійок не може бути, бо просто немає за що битися. Штучна ідилія, усі там однодумці й поціновувачі думок Путіна", - зазначив Овдієнко.
В українському ж парламенті панує справжня демократія, переконаний журналіст:
"Різноманітні політичні партії. Опоненти воліли б одне одного бачити за ґратами, точно не сусідами під куполом ВР. Українські політичні партії свої погляди і переконання відстоюють всіма доступними їм способами, зокрема, і через бійки. З одного боку це свідчить про невисокий моральний рівень деяких народних обранців, а з іншого – ще раз наголошую – про справжню демократію в Україні, коли в найвищому законодавчому органі країни представлені усі з підтримуваних українцями політиків, навіть прихильників Росії та Путіна.
Відтак, про сьогоднішні події в Раді не можна казати:" от клоуни, знову побилися". Це не так, а саме в частині про клоунів. Бійок в парламенті не було б, лише при повній диктатурі, а до Верховної Ради були б допущені виключно провладні сили. Тоді й не виникає причин для бійок, всі любили б диктатора, і нас би примушували".
З огляду на все вищесказане, журналіст робить резонний висновок:
"То ж, не треба червоніти за наших депутатів, які б’ються, ними можна лише пишатися й цінувати, бо вони – ознака наших демократичних свобод. Якщо у Верховній Раді перестануть битися – це сигнал, що варто визирнути з вікна й пересвідчитися, а чи не почали вже найближчий сквер обносити колючим дротом, розбудовуючи там концентраційний табір для політичних опонентів, невдоволених чинною владою".
