Про це йдеться у статті «Звільнення Артема Ситника як лакмусовий папірець у боротьбі з корупцією команди Володимира Зеленського», опублікованій на порталі «Антикор», пише NewsOne.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Декларуючи курс на боротьбу із корупцією, у 2015 році було утворено нові інституції: Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Із 5 вересня 2019 року розпочав роботу новостворений Вищий антикорупційний суд, як остання ланка спеціалізованих інституцій, а нова Верховна Рада ініціювала скасування депутатської недоторканності. Здавалось би створені усі умови для ефективної протидії корупції, але як кажуть «диявол ховається у деталях». Саме такою деталлю є директор НАБУ Артем Ситник», – говориться у матеріалі.
За словами автора, говорячи про боротьбу з корупцією, очільник НАБУ забуває сказати, що боротьба із корупцією жодним чином не стосується його самою, адже увесь його кар’єрний шлях оповитий корупційними скандалами.
«На початку 2015 року його перший заступник Г. Углава в Ізраїлі таємно зустрічався із колишнім посадовцем часів Януковича – Едуардом Ставицьким. У 2016 році, переслідуючи власні корисливі мотиви, Ситник спробував витрутись у вибори США, сфальсифікувавши матеріали кримінальної справи. У 2018 році він не задекларував продаж майна в окупованому Криму. Того ж року очільника незалежного органу спіймали на нічних візитах до тодішнього президента України Петра Порошенка. Керівник НАБУ, не бажаючи нести персональної відповідальності за провал у роботі, перешкоджав проведенню аудиту Бюро та став джерелом штучної конфронтації між правоохоронними органами. Апофеозом діяльності цього правоохоронця став факт викриття у 2019 році кришування ним та його кумом, а за сумісництвом керівником головного підрозділу детективів Калужинським А. В., розкрадань у оборонній сфері серед вищого керівництва держави», – перераховує «Антикор».
У матеріалі також пригадали остатній кричущий факт – Артема Ситника визнано винним судом у вчинені корупційного правопорушення: систематичний відпочинок у мисливських угіддях Рівненщини за рахунок осіб наближених до «сматряшого» за ДП «Укрспирт».
«Артем Сергійович був вигідним колишній українській владі, адже справа Укроборонпрому не була випадковістю, та результатом халатності чи непрофесіоналізму, як і до цього справи Лещенка, Гонтарєвої чи Злочевського, котрі саботувались НАБУ. Ці справи були лише бартером, товаром, яким вміло розпоряджався очільник Бюро, балансуючи між власними інтересами та інтересами корупційної верхівки держави. Тому Ситник був корисним і бажаним керівником антикорупційного бюро, адже забезпечував безкарність топ-корупціонерів. Після виборів він став ще бажанішим, тепер його місія більш серйозна – зберегти награбоване майно та забезпечити безкарність колишніх посадовців. Чи розуміє керівництво держави, роль відведену для Ситника? Та чи буде його звільнено? Сподіваємось що так! Адже перший крок до зміцнення антикорупційних органів – звільнення корумпованого керівника НАБУ та верхівки правоохоронного органу», – резюмується у статті
