Останній пленарний тиждень літа виявився дуже продуктивним для парламенту. Попри те, що значну частину часу народні обранці приділяли розгляду лише одного законопроекту №2285-д (про легалізацію ігорного бізнесу), загалом результати їх роботи досить пристойні. Протягом пленарного тижня народні депутати розглянули 49 законопроектів. З них прийняли: в цілому – 18, за основу – 15. Відправили на доопрацювання та на повторні читання – 16.

Серед найважливішого народні депутати:

  • затвердили проведення місцевих виборів та виділили на них кошти;
  • запровадили системні зміни у виборче законодавство;
  • ввели однакові правила справляння державних зборів в авіації;
  • створили умови для детінізації ринку металобрухту;
  • створили правові основи для формування місцевим самоврядуванням освітньої мережі відповідно до вимог громади;
  • врегулювали проблему заборгованості “Південмашу”;
  • вдосконалили роботу електронного кабінету платника податків та спростили податковий облік для ФОПів;
  • модернізували законодавство у сфері оборонних закупівель за стандартами НАТО;
  • врегулювали правовий статус Служби зовнішньої розвідки;
  • посилили соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • визначили засадничі основи щодо встановлення порядку приватизації земель державних сільгоспідприємств;
  • почали запровадження електронної торгівлі лікарськими засобами в Україні;
  • зробили крок до посилення відповідальності водіїв за водіння в нетверезому стані та перевищення швидкості;
  • зробили крок до посилення відповідальності за викрадення авто;
  • почали запровадження адміністративної відповідальності за торгівлю пальним без дозволу;
  • зробили крок до закріплення на законодавчому рівні можливості проведення процедури медіації;
  • призначили нових очільників НБУ та АМКУ, а також затвердили на посаді віце-прем’єр-міністра України - Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Кирил Шевченко на посаді голови НБУ, скоріш за все, буде більш схильний до взаємодії та координації роботи із Урядом та парламентом, а призначення Олега Уруського міністром з питань стратегічних галузей промисловості в статусі віце-прем'єра говорить про серйозність підходу уряду Дениса Шмигаль до перезапуску промисловості країни. Принаймні, нарешті в уряді з’явилась особа, що відповідальна за розробки промислової політики України. Нагадаю, що наразі уряд має намір збільшити частку внутрішнього виробництва і стимулом стануть доступні кредити для українських виробників та збільшення обсягу державних закупівель. За цю програми також відповідатиме новопризначений віце-прем’єр.

Чи не найрезонанснішним рішенням ВРУ стало ухвалення постанови про утворення та ліквідацію районів. Він передбачає ліквідацію нинішніх 490 і створення 138 нових укрупнених районів. Головною вимогою до кожного району є чисельність населення не нижче за 150 тисяч мешканців. За проголосували тільки "Слуга народу" (213 голосів) і "Довіра" (11), а також шість позафракційних депутатів. Як буде працювати така «децентралізації» поки ніхто не зможе навіть спрогнозувати. Проте зрозуміло, що зміна районування України за 4 місяці до проведення місцевих виборів… точно не найкраще з того, що можна було зробити в сенсі впровадження реформи децентралізації.

Слід визнати, що гучних фактів саме політичної корупції в Раді IX-го скликання не зафіксовано. Проте, достатньо було просто гучних скандалів, починаючи із пошуку шльондр під час засідання Ради нардепом від монобільшості та керівником комітету Б.Яременко (100 баксів за годину, анал – табу) та закінчуючи заявою голови комітету з соціальної політики Галини Третьякової про те, що «бідні народжують дітей низької якості задля отримання державної допомоги».

Проте, представники моно більшості визначилися не лише скандалами, а й тим, що переважна частина постанов ВРУ та законопроектів ухвалюється саме силами фракції «Слуга народу». Також, у цій Верховній Раді вперше за багато років багато рішень ухвалюються 300 голосами і більше. Зокрема, цей парламент повернув кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, яка була скасована Конституційним судом в останні місяці каденції Порошенка. Окрім того, Верховна Рада скасувала депутатську недоторканність. Так, справді, залишився запобіжник, що кримінальну справу проти депутата може порушувати лише генеральний прокурор, але маємо пам’ятати, що депутат є представником своїх виборців, тому він має бути процедурно захищений від тиску, щоб будь-хто в Україні не міг ускладнювати життя депутату через помсту за його роботу в інтересах виборців…

Популярні новини зараз
"Тисячу Зеленського" дозволили отримати ще одним способом: як скористатися можливістю Гороскоп на 13 грудня: як провести останню "нещасливу" п'ятницю року Мобілізація їх не торкнеться: ким не зацікавиться ТЦК В ТЦК поставили крапку у питанні мобілізації 50-річних чоловіків: "Є директива..."
Показати ще

Щодо співпраці з урядами… то вперше в новітній історії України у відставку був відправлений уряд Гончарука, що не пропрацював й року попри те, що програму його діяльності парламент затвердив… І тут нема чого жалкувати, бо урядовці за півроку спромоглися так «ухандохати економіку», як це не вдавалося нікому з їхніх попередників. Що найкраще підтверджує народну мудрість, що гірше за дурня на державній посаді може бути лише дурень з ініціативою. Щодо взаємодії парламенту з урядом Шмигаля, що був затверджений в березні поточного року, то нардепи вирішили не ухвалювати його програму (вочевидь пам’ятаючи про наслідки попередньої спроби) і не надавати урядові річний імунітет. Проте, наслідки роботи нового уряду кращі, ніж в його попередника. Зокрема варто відмітити, що продовжується реформа містобудування: державна архітектурно-будівельна інспекція – розформована, замість неї будуть створені три незалежні регуляторні органи, запущено в роботу електронний реєстр будівельної діяльності, що унеможливить введення об'єктів в експлуатацію, якщо вони побудовані з порушеннями. Таким чином, знищена одна з корупційних схем, довгі роки існувала на будівельному ринку.

Попри те, що Верховна Рада IX-го скликання офіційно завершила роботу 3-ої сесії та пішла на канікули до вересня, 21 липня вона має зібратися на чергове позачергове засідання. Порядок денний позачергового засідання дуже насичений та включає розгляд 20 питань:

  1. Законопроект №3658 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії";
  2. Проект постанови №3650 "Про утворення та ліквідацію районів";
  3. Законопроект №3807 "Про внесення змін до закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо належного фінансового забезпечення відновлення інституту фахівців із соціальної роботи для виявлення і супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах";
  4. Законопроект №2398-д "Про оборонні закупівлі";
  5. Проект постанови №3773 "Про визначення представників до складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів";
  6. Законопроект №3739 "Про внесення змін до закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості";
  7. Законопроект №2207-1 "Про управління відходами";
  8. Законопроект №2412-д "Про розвідку";
  9. Законопроект №3355-1 "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб'єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства";
  10. Законопроект №2258 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом";
  11. Законопроект №2259 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформи патентного законодавства)";
  12. Законопроект №2456 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів";
  13. Три проекти постанов щодо скасування закону "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (№2285-д-П, 2285-д-П-1, 2285-д-П-2);
  14. Законопроект №3760 "Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями";
  15. Законопроект №2275 "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування";
  16. Законопроект №0856 "Про сільськогосподарську кооперацію";
  17. Законопроект №3718 "Про основні засади молодіжної політики";
  18. Законопроект №3060 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіновиробництва";
  19. Проект постанови №2426-П щодо скасування закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом)";
  20. Проект постанови №2524-П щодо скасування закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців".

Як можна побачити зі списку, переважна частина законопроектів та постанов парламенту має відношення до економіки, соціальної політики та зовнішньополітичної діяльності. Вочевидь, їх розгляд впродовж звичайних пленарних тижнів був обмежений в часі через процедуру ухвалення законопроекту про легалізацію ігорного бізнесу, якій розглядали майже впродовж тижня. І це позачергове засідання, певною мірою, відбудеться задля того, щоб не залишати боргів з цього політичного сезону на наступний. Не має жодного сенсу відкладати важливі рішення до осені, якщо можемо прийняти їх вже зараз.

Попри таку насичену програму, навряд чи це буде остання позачергова сесія парламенту цього літа – початку осені. Бо ухвалені документи, особливо щодо децентралізації, потребуватимуть оперативного уточнення. Але чи здійсниться цей прогноз – побачимо впродовж найближчих трьох місяців.

Гаврилечко Юрій, к.н.з держ.упр., експерт «Української фабрики думки».