В Україні до кінця року відновиться аеромедична евакуація пацієнтів повітряними суднами Державної служби з надзвичайних ситуацій. Хоча це рішення ще не означає відкриття українського неба для регулярних пасажирських перевезень, воно дозволить відпрацювати окремі механізми організації польотів в умовах війни. Держава вже проводить підготовку до відновлення цивільного авіасполучення, зокрема розглядає можливість запуску перших вантажних рейсів із західних регіонів.
Аеромедична евакуація повертається
Кабінет Міністрів України затвердив порядок організації аеромедичної евакуації пацієнтів повітряними суднами ДСНС. За словами Прем’єр-міністра України Сергія Корецького, відповідний механізм планують запустити до кінця 2026 року.
«Це дасть змогу значно скоротити час транспортування між лікарнями пацієнтів, які потребують невідкладної спеціалізованої медичної допомоги, а також доправляти українців на лікування за кордон, зокрема в межах програми Medevac Ukraine», – повідомив глава уряду.
Головна перевага такого механізму, за його словами, суттєве скорочення часу транспортування пацієнтів до медзакладів. Наприклад, дорога з Харкова до евакуаційного хабу в польському Жешуві наземним транспортом може тривати 15–16 годин, тоді як повітрям цей маршрут потенційно можна подолати за 2–3 години.
Окремо Кабмін передбачив можливість транспортування донорських органів для трансплантації, медичних бригад та необхідного обладнання.
Координацією евакуації займатиметься Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ. ДСНС забезпечуватиме повітряні судна та екіпажі, враховуючи погодні умови та безпекову ситуацію.
Військовий експерт Михайло Жирохов зазначає, що аеромедична евакуація в Україні повністю не припинялася навіть після початку повномасштабного вторгнення росії, але була суттєво обмеженою.
«Фактично цивільна аеромедична евакуація не припинялася протягом усього періоду повномасштабної війни. Тут насамперед питання в тому, якими силами та засобами вона забезпечувалася. Вертольоти, які належали Державній службі України з надзвичайних ситуацій, у перші дні повномасштабного вторгнення були передислоковані до Польщі. Згодом частина з них виконувала польоти в західних областях України, де не було безпосередньої загрози. Тобто певна робота в цьому напрямі тривала, але її можливості були суттєво обмежені», – пояснив він.
На його думку, нинішнє рішення може бути пов'язане з поверненням частини авіаційної техніки ДСНС до України та розширенням можливостей її використання.
«Звичайно, для складних медичних випадків, коли пацієнту потрібна невідкладна спеціалізована допомога, аеромедична евакуація є не просто додатковою можливістю, а справжньою необхідністю. Такий механізм давно використовують усі розвинені європейські країни. Це важлива складова сучасної системи екстреної медичної допомоги, адже в окремих ситуаціях швидкість транспортування пацієнта безпосередньо впливає на його шанси на порятунок», – підкреслив Жирохов.
Чи стане аеромедична евакуація кроком до відкриття українського неба
Відновлення аеромедичної евакуації не означає автоматичного дозволу на регулярні цивільні авіаперевезення. Медичні польоти виконуватимуться за спеціальними процедурами, з урахуванням конкретних завдань та безпекових обмежень.
Водночас організація таких перевезень стане практичним досвідом координації польотів та оцінки ризиків у воєнних умовах.
Однак, Михайло Жирохов застерігає від спроб розглядати аеромедичну евакуацію як повноцінний підготовчий етап до відновлення регулярного авіасполучення.
«Я не думаю, що відновлення аеромедичної евакуації можна розглядати як етап підготовки до повернення цивільної авіації. Говорити про таку підготовку поки зарано, оскільки це абсолютно різні процеси, які передбачають різні протоколи, процедури та вимоги до організації польотів», – пояснив експерт.
Він також звернув увагу, що використання повітряних суден ДСНС залишатиметься обмеженим через загрозу російських атак.
«Тому я б не переоцінював масштаби цього рішення. Воно важливе з погляду медичної допомоги та збереження людських життів, але не варто сприймати його як свідчення готовності України до повноцінного відновлення цивільних авіаперевезень. Тут мова про перспективу», – підсумував Жирохов.
Україна вже готує аеропорти до відновлення авіасполучення
Попри те, що повітряний простір залишається закритим для регулярних цивільних перевезень, Україна продовжує підготовку до відновлення авіасполучення.
Раніше міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час виступу у Верховній Раді повідомив, що відповідні роботи вже здійснюються у двох аеропортах.
«В частині роботи щодо відновлення авіасполучення. Є два державних аеропорти, на яких здійснюються відповідні роботи щодо оцінки ризиків, готуються підземний простір і укриття для можливості відновлення авіасполучення. Крім того, є комунальні обʼєкти, які знаходяться в інших регіонах, а саме Західна Україна, для проведення перших вантажних перевезень», – заявив Калашник з трибуни парламенту.
Запуск в першу чергу транспортних авіаперевезень означатиме поетапне відновлення авіаційної інфраструктури.
Водночас навіть західні регіони України не можна вважати повністю захищеними від російських обстрілів. Тому будь-яке рішення щодо відновлення польотів потребує комплексної оцінки ризиків та гарантій максимально можливого рівня безпеки.
Авіаційний експерт Валерій Романенко вважає, що одним із потенційних майданчиків для обмежених авіаційних операцій може бути ужгородський аеропорт.
«Окремо можна говорити про Ужгород. Його географічне розташування створює дещо інші умови. Теоретично звідти можна було б організовувати окремі авіаційні операції навіть у нинішніх умовах. Навіть якщо ми говоримо про цивільну авіацію. До того ж злітно-посадкова смуга розташована безпосередньо біля кордону зі Словаччиною. Але це специфічний випадок, який не можна автоматично переносити на інші українські аеропорти», – зазначив експерт.
Водночас Романенко наголошує, що навіть розташування аеропорту далеко від лінії фронту не усуває безпекових ризиків для пасажирів та екіпажів.
«Щодо решти аеродромів та аеропортів, то вони залишаються потенційними цілями для російських ударів. Ми бачили, що навіть Львівська область неодноразово зазнавала ракетних атак. Тому сам факт розташування аеропорту на заході України ще не означає, що він має достатній рівень безпеки для відновлення регулярних польотів», – пояснив він.
На думку експерта, перед ухваленням рішень про відновлення регулярних перевезень держава має насамперед визначити реальні механізми захисту авіаційної інфраструктури, екіпажів та пасажирів.
Чому Україні важливо зберегти власні авіакомпанії до відкриття неба
Підготовка до відновлення авіасполучення має передбачати не лише модернізацію аеропортів та створення безпечних умов для польотів. Не менш важливим завданням держави залишається збереження вітчизняних авіаперевізників, які після відкриття повітряного простору зможуть повернутися до роботи в Україні.
Після початку повномасштабного вторгнення українські авіакомпанії були змушені релокувати свою діяльність за кордоном, де зіткнулися зі скороченням операційної діяльності, необхідністю утримувати авіапарк, зберігати кваліфікований персонал та великою конкуренцією. Додатковою проблемою стали претензії з боку правоохоронців до авіакомпаній через лізингові платежі нерезидентам. Їх в Бюро економічної безпеки вирішили трактувати як роялті, що призвело до відкриття кримінальних справ через нібито несплату податків. Хоча ані українське законодавство, ані міжнародне право такий підхід не передбачає.
Попри надзвичайно складні умови й роботу за кордоном українська авіаційна галузь продовжує забезпечувати робочі місця та податкові надходження в Україні. У 2022–2025 роках авіаційні підприємства сплатили до державного бюджету майже 27 млрд грн податків і зборів.
Відновлення цивільного авіасполучення матиме для України значно ширше значення, ніж просто відновлення можливості подорожувати літаками.
Працюючі аеропорти та національні авіаперевізники сприятимуть відновленню міжнародних економічних зв'язків, залученню іноземних інвестицій, розвитку бізнесу та збільшенню туристичних потоків.
Особливе значення авіація матиме для міжнародної логістики, швидкого транспортування вантажів та інтеграції України у європейські транспортні мережі.
Крім того, розвиток авіаційного сектору створюватиме додатковий попит на послуги українських підприємств із ремонту та технічного обслуговування літаків, підготовки авіаційних спеціалістів і забезпечення наземної інфраструктури. Тож поштовх до розвитку отримають супутні галузі.
Саме тому державна політика щодо відновлення авіасполучення має поєднувати два паралельні напрями: підготовку безпечної інфраструктури для майбутніх польотів та підтримку українських авіаперевізників, які повинні мати реальну можливість швидко повернутися на внутрішній ринок.
Запуск аеромедичної евакуації до кінця року стане важливим кроком для розвитку екстреної медичної допомоги та збереження людських життів. Водночас підготовка до повноцінного відкриття українського неба потребуватиме значно складніших рішень.
І коли безпекова ситуація нарешті дозволить відновити регулярні рейси, важливо, щоб Україна мала не лише готові аеропорти, а й власні авіакомпанії, здатні першими повернутися в українське небо та долучитися до відновлення економіки країни.
