Прихильники і противники співпраці з МВФ в Україні завжди ділилися на дві групи: ті, хто "за" з причини того, що черговий транш "пече стегно" і дозволяє "шаркнутb по душі", і ті, хто "проти", тому що їм не перепадає.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяРеального дискурсу щодо співпраці з МВФ і оцінки того ефекту, який Україна отримує від нього, як не було, так і немає. Ну або майже немає. Фінансовий аналітик Олексій Кущ спробував заповнити цю глибоку лакуну, пише Политека .
"Як показує досвід таких країн, як Південна Корея або Туреччина, кредити МВФ можуть на короткостроковому інтервалі забезпечити надходження адреналіну в серце економіки"
Корейці, наприклад, з виділеною їм сумою в більш ніж 40 млрд дол, витратили тридцять з хвостиком і всі повернули достроково. Процедуру фінальної транзакції з погашення боргу перед фондом в Туреччині перетворили в ТБ-шоу: прем'єр перед телекамерами урочисто натиснув на клавішу в банку, підтверджуючи платіж. Надалі, Туреччина з позичальника фонду перетворилася в його кредитора.
У нас з МВФ зовсім інші, можна сказати, серйозні стосунки, коли шлюб на все життя. Враховуючи, що фонд – це швидка допомога для ринків, що розвиваються, пацієнт "українська економіка" вже довгі роки знаходиться в реанімобілі і ніяк не хоче переходити в палату стаціонару. При таких розкладах, співпраця з фондом перетворюється в звучання дзвоника прокаженого: сигнал для інвесторів, що в цій країні присутні довгострокові структурні і системні дисбаланси, вона токсична, заразна кризою і до неї краще не наближатися.
Таким чином, як співпраця з фондом стала для чинної влади збоченим різновидом національної ідеї і черговий транш вищі посадові особи країни освячують публічним хресним знаменням, точно так само припинення співпраці з МВФ має стати одним із пунктів майбутньої програми економічного розвитку. Яку доведеться реалізовувати новій владі.
На жаль, навіть якщо б зараз в нашому уряді засів синкліт нобелівських лауреатів замість недоучок з сумнівними дипломами, в України на 2018-2019 років немає альтернативи співпраці з МВФ. За оцінками фонду, дефіцит фінансового рахунку платіжного балансу нашої країни в цьому і наступному роках, становитиме не менше 4,5 млрд дол.
Як випливає з інформації нашого Мінфіну, в 2018-му році Україні доведеться витратити на погашення державного боргу 175,7 млрд грн., з яких: 114 млрд грн. піде на внутрішній борг (65%), а 61,7 млрд грн. – на зовнішній (35%).
Але це лише погашення, а є ще і стаття з обслуговування боргу, тобто виплата відсотків. Тут ситуація теж не фонтан: доведеться витратити 130 млрд грн., при цьому 79 млрд грн. або 61% — на внутрішній борг і 51 млрд грн. або 39% на зовнішній.
І якщо внутрішній борг переважно номінується в гривні, хоча є і прив'язка до валюти, але вона радикально не змінює структуру виплат, то зовнішній борг – це євро та долари. Гроші на виплати за внутрішніми запозиченнями можна на худий кінець просто надрукувати, наплювавши на інфляцію та обмінний курс національної валюти. А для зовнішніх платежів потрібна виключно іноземна валюта та її друковані верстати знаходяться явно не в Києві.
"Всього на зовнішні виплати (погашення і обслуговування) в поточному році доведеться витратити понад 112 млрд грн. або еквівалент 4,3 млрд дол."
"А тим часом перехід США до політики дорогого долара і торгового протекціонізму загрожує крахом для ринків, що розвиваються, вже цієї осені. Епіцентр кризи може проявитися в Китаї."
Про наближення нової кризової хвилі днями в Парижі попередив і гуру світових фінансів, філантроп Джордж Сорос:
"Ми можемо очікувати іще однієї великої фінансової кризи... Все, що могло піти не так, як треба, пішло не так, як треба", — заявив він.
Проблеми почалися в Аргентині, яка встановила облікову ставку на рівні 40% і звернулася за допомогою до МВФ. Відчуває турбулентність і турецька економіка, де захиталася місцева ліра. Горді османи поки роблять ставку на свідомість: тамтешній президент Ердоган закликав співгромадян продати долари і підтримати національну валюту. Як показує практика, подібні заклики нерідко мають зворотний ефект: громадяни біжать продавати національну валюту і купувати "зелені".
Все це говорить про те, що клієнтів у МВФ до кінця року буде дуже багато, причому калібр таких країн як Аргентина і Туреччина у світовому табелі про ранги явно вище, ніж у нас. Незважаючи на те, що національна гордість нашіптує нам протилежне.
"Без грошей МВФ Україну чекає загроза дефолту вже в наступному році і ризик обвалу гривні (плюс інфляція) в цьому."
Не варто сподіватися на резерви НБУ в розмірі 18 млрд дол. Чистих резервів (за мінусом зобов'язань) там в рази менше. А з урахуванням того, що частина ЗВР наповнена «мулом» минулих років, можна розраховувати на підтримку ліквідності в розмірі 2-3 млрд дол. Саме стільки зможе виділити наш центробанк рідного мінфіну для утримання штанів. Але без допомоги МВФ, утримати їх все одно не вдасться і є ризик показати світу діряве спіднє.
А значить, влада буде змушена йти на створення антикорупційного суду, потай сподіваючись саботувати його діяльність, як це вже було зроблено з численними аналогічними проектами. Єдиний учасник процесу, який вигребе по повній – це населення. Ціну на газ для нього таки доведеться підвищити. Правда не раніше того моменту, коли прем'єр вскочить у новий політичний проект.
Як повідомляв раніше портал "Знай.uа", відомий курс валют на 30 травня: гривня вставила свої п'ять копійок.
