Ілля Кива про лайно у політиці, мусорів і російську агентуру: відео

Як довести до кінця реформу МВС і що потрібно для закінчення війни на Донбасі Politeka online розповів лідер Соціалістичної партії України Ілля Кива.

– Було чотири дні вихідних, парад, День незалежності. Я не питаю, потрібен був парад чи ні, – очевидно, що під час війни країні він потрібен, але загалом як усе минуло?

– Як на мене, все чудово. Ні, є маса скептиків і людей, які в будь-якому разі розповідатимуть, що все погано, знаходитимуть негатив.

– Чого вони хочуть? Давайте поговоримо про те, чого хочуть на внутрішній українській кухні.

– Є частина людей, які всю свою програму і всю політику вибудовують тільки на критиці і негативі. Мінусовка називається мінусовкою і вона теж працює. Подивіться на Саакашвілі – це приклад швидкого формування рейтингу, формування позиції, збирання електорату чисто на мінусовці. Без будь-якого конструктиву – це погано, це не годиться, в цьому я бачу слабку сторону, ця влада краде.

Послухайте, кожна наступна влада краде, це нескінченний процес. Вода ллється, вогонь горить, нічого не відбувається. Подивіться на Юлію Володимирівну … Ви *** ть нашу країну рази чотири – і її все одно вибирають. Просто в прямому сенсі цього слова – при чому, кожного громадянина в нашій країні. Людина тільки народився і вже нею був оприходувана. І нічого не змінюється. Просто треба в потрібний момент зробити два кроки назад, потім з’явитися в образі і його штовхати з телевізорів. Говорити «Люби мої друзі» і все – піпл хаває, всім подобається.

Треба говорити «Порошенко гівно», «Гройсман гівно» і обов’язково згадувати «Аваков гівно». І все – твої три з половиною відсотка вже є. Я не сказав, що це не так. Я кажу, що конструктиву немає.

Розумієте, влада завжди буде когось не влаштовувати. А якщо є ті, хто не задоволений, вони, природно, будуть голосувати за того, хто голосніше проявляє їх невдоволення по телевізору.

– Але хотілося б закінчити з вихідними. Що за вибух був у Кабміну?

– Чистий теракт. Це плювок і адресне послання спецслужбам, по-іншому я це назвати не можу. «Це ваш герой? Так питань немає, а ми зараз зітремо його сім’ю». Теракти відбуваються у всьому світі – в Нью-Йорку, в Мадриді, будь-яке місто візьміть. Але говорити про слабкість правоохоронної системи … Про те, що вона не ідеальна, я можу годинами. Називати слабкі сторони і те, де в моєму розумінні потрібно було б міняти. Але в даному випадку це ще раз доводить присутність російських спецслужб всередині країни.

Якщо хтось раптом тішить себе і каже, що досить шукати п’яту колону … Знаєте, я б просто хотів, щоб підірвалися найближчим часом вони. Тому, що ці погані голови їм не потрібні.

В Україні працює агентура – чітко, за планом. Є відпрацьовані дії. Ми двадцять три роки країну просерали і вона тепер – це велика ефесбешная сітка. Як у законодавчій і виконавчій владі, так і в силових структурах. Щоб вичистити все, точно не вистачить трьох років. І моя позиція, не просто як колишнього силовика, а як громадянина: цей вибух – ще одне тому підтвердження.

– Природа цього теракту яка – це російський слід?

– Я більше, ніж упевнений. Навіть якщо його виконували люди, які не є громадянами Росії. Це адресне послання сім’ї людини, яка активний і є героєм в нашій країні.

– Ви згадали про те, що не все так гладко в нашій правоохоронній системі. Це правда, як і те, що за три роки складно навести порядок. Тому, що навіть Польща йшла до цього багато років, там реформа була розпочата ще на початку дев’яностих. Але, все ж, якщо говорити про наш випадок: патрульна поліція – це плюс. Що зараз відбувається, чому вийшовши на вулицю у людей складається враження, що цей плюс перекривається двома мінусами?

– Знаєте, скалка, навіть якщо вона невелика, будемо вам більше помітна, ніж солодке тістечко на столі. Мінус легше сприймати.

– Це постмайданне очікування.

– Так, я розумію. Ми завжди розраховуємо на більше. Завжди хочеться завтра побачити світле майбутнє. Сьогодні Майдан, а завтра у вас розцвіли сади, заспівали птахи і ми опинилися в Едемі. І для цього нам не треба вмирати – ми в раю. Не буває так. Кров, піт і не одне покоління. Я прошу вибачення, але ми до сих пір тут з вами сидимо і розмовляємо російською мовою. Якої взагалі не повинно бути на нашій землі. Бо йде воіна. Тобто, ця мова є мовою агресора, а ми з вами спокійно спілкуємось.

– Так перейдімо на українську.

– Ні, вибачте, я тільки вивчаю. Але ви просто вдумайтесь в це. Я – сорокарічний чоловік, тільки вивчаю мову свого народу.

– З цього приводу до вас велика повага. Дякую, що це робите це, але давайте повернемося до правоохоронної системи. Як ви ставитесь до того, що в правоохоронну систему повертаються старі кадри? Як ви ставитесь до цих людей?

– Зараз говорять про повальне повернення. Давайте я зараз розставлю пріоритети, щоб ви розуміли. Я не люблю тих, і готовий їх знищувати, хто переступає через клятву. В даному випадку, люди, які дали клятву, одягли погони і продовжують збагачувати свої життя, для мене – найнижча субстанція. Ти взяв на себе відповідальність захищати, але сам, фактично, грабуєш і гвалтуєш …

Мусора поки не підуть з цієї системи. Їх важко викорінити. Ви уявляєте, який це прогнилий організм?

– Я можу тільки уявляти.

– Ось, повірте. Мені здається, що я тільки наблизився до усвідомлення всього цього спрута. Вони скрізь і в усьому. Найстрашніше, що це і є моральний зріз суспільства. Я завжди говорив – ось ці в формі, вони звідки, з Місяця прилітають? Ні, у них є такий же тато і мама, яка їх може в дитинстві навіть любила. Так чому ж така бл**ь виросла? Яка нічого не бачить, тільки жере в одне рило, яка готова переступати через себе десять разів тільки для того, щоб збагатитися?

– Очевидно, що це відгомони нашого радянського минулого.

– Це відгомони не радянського минулого. Це відгомони нашого з вами суспільства.

– Суспільство радянське. Ми можемо цього не помічати, але це є.

– Повірте мені, ці люди – всередині системи. Для того, щоб змінилася система, має, як мінімум, кілька поколінь змінитися. У мене є надія, я чесно вірю, що ми змінимо систему. Але, на жаль, хтось буде повертатися. В цей барабан переатестації потрапляли дійсно професіонали, які, здавалося б, повинні були займати відповідальні посади і які були б стрижнями, на яких би формувалася система.

Ви хочете сказати, що атестаційні комісії – це була чистота процесу? Я вас благаю. Це такі ж люди із суспільства, які задовольняли свої власні інтереси. Які приходили, щоб поглумитися – і це теж було. Приходили задовольнити своє збиткове самолюбство. Я це теж бачив.

Говорили: «Чуєш, ану підемо над мусорами познущаємося». Коли сиділи двадцятирічні хлопці і задавали питання сорокарічним чоловікам. А я говорив: щоб задавати питання сорокарічному чоловіку і зрозуміти відповідь, потрібно, хоча б, прожити його життя. А то він сидить, у нього молоко ще на губах не обсохло, а він намагається створити ілюзію правильного образу. У нього ще немає усвідомлення життя. Проживи стільки і створи стільки.

Дійсно були негідники, дійсно система чистилась. Але цей процес не може бути досконалим.

– Ілля, скажіть, як зберегти те, що є? Патрульна поліція, пам’ятаєте, два роки тому, коли запускалася? Це були зовсім інші люди. З ними не просто так селфились, їх асоціювали з американською системою поліції. А зараз, в перерахунку на докризові часи, вони отримують зарплату, як звичайні пепеесники. Може потрібно трохи більше платити? І другий момент, я знаю, що в госпіталі МВС в Київській області кожен день є люди, які просять лікарів – знайдіть у мене щось, і я розпрощаюсь з цією системою. Як цей відтік попередити?

– Звичайно, була створена досить модна картинка, на яку почали вливатися. Я їх трошки по-іншому сприймав всіх цих хлопчиків і дівчаток. Тобі подобатися форма, ти хочеш ходити зі зброєю – синок, а ти чув, що в твоїй країні йде війна, а що ти робиш, зараз переді мною з пістолетом в красивій формі? Реалізував свої дитячі мрії? Синок, а ти не хочеш на фронті трошки пробути і виконати свій громадянський обов’язок? Ні – на фронт його не вистачило. В цю красиву картинку повірили багато цивільних хлопчиків, які ще вчора не знали, яким чином себе реалізувати. А коли вони зрозуміли, що за цією красивою картинкою потрібно ніжками виходжувати – небезпечно, виявляється, та й грошей не так вже й багато.

Ще раз кажу – ідеальних процесів не існує. Але в цю систему дійсно влилася нова кров. Я ж дійсно бачив пацанів з палаючими очима. Але я їх бачив і на фронті. Тільки тим, що на фронті, я вірю більше. Була гарна історія, в яку всі повірили. Але тепер наше завдання – наступають трудодні. За всім красивим стоїть величезний монотонний пласт роботи, який потрібно виконувати. І тут багато хто говорить – а я на це не підписувався.

– Не всі там такі. Ви, як ніхто, знаєте цю систему. При Радянському союзі було як – ти або вливаєшся туди, або ця система тебе видавлює.

– Давайте так: ти ж прийшов боротися, а не фотографуватися. А якщо ти не готовий … Так – і з системою теж. Я тебе ламаю – ну так а ти не ламайся. Найлегше йти в госпіталь, скиглити і говорити, що хочеш піти. Хочеш піти, значить, ти не потрібен. Нехай залишаться стрижні.

Ви хочете сказати, що всі, хто залишився, зламалися? Я сказав: я знаю, тих, хто служить, захищає – не дивлячись ні на що. Це як в армії: я прийшов на фронт захищати, але ця висота занадто складна і небезпечна, напевно я піду звідси – ось там таке не проходить. Тому, я і кажу, що всі, хто йдуть – геть! Залишаться ті, хто потрібні. І я вірю в цю систему. У мене дочка, якій двадцять три роки і яка увійшла в цю систему через добровольчий батальйон. Не красивий капелюх наділа, коли це було модно. І такі, як вона, залишаться. У яких очі горять і яких нічого не зупинить. Прийдуть ті, хто готові боротися з труднощами. Ще раз кажу – нам потрібні стрижні. Які цвяхи будуть забивати в цю систему, і які не дадуть їй розповзтися.

Тому, це природний відбір. А всіх цих красивих, які прийшли, щоб було цікаво … Послухайте, все, що пов’язано з болем, кров’ю і спортом – це чоловіка ніколи не зупинить.

– Ілля, я просто хотів, щоб ви відповіли тим, у кого мотиви йти з правоохоронних органів прості – вони на цю зарплату не можуть прогодувати своїх дітей.

– Серйозно, а зразу ви на що розраховували? Відразу хіба говорили, що зарплата буде більше?

– Говорили, що все буде йти вперед. Багато йшли не за зарплату, а за реформу.

– Так, за реформу. Реформа йде. Я зараз можу масу назвати негативних сторін правоохоронних органів. Так, у нас на місцях беруть. І у мене до них ненависті, може, більше, ніж у будь-кого. Але, це не означає, що ти повинен зламатися і піти. Піти – це кинути висоту, це залишити людей незахищеними. Назвався грибом – лізь у кошик. Якщо ти чоловік … А ні – так одягни плаття і ходи.

– У ці дні три роки тому була Іловайська трагедія. Ваша думка – чому досі ніхто не поніс відповідальність? І чи була вина вищого керівництва армії?

– Однозначно, була.

– Прізвища ви можете назвати?

– Ні. Я не буду навішувати ярлики. Більше, ніж впевнений, що було погане планування, відсутність досвіду, зрада. По-іншому назвати це не можу. Я в війні живу – ми людей там втратили. Трупами тих, кого ми там втратили, можна наповнити цю кімнату і буде ще мало. Тому, я навіть тих, хто поруч стояв з цим питанням, поставив би до стінки і розстріляв би.

У нашій країні на сьогоднішній день така розбалансована ситуація, рвуться гранати на Грушевського, беруться хабарі в Нацполіціі, причетні до тих, чи інших скандалів політики, триває здача державних інтересів, з’являються креслення авіаційних заводів в інших країнах. Знаєте, чому? Тому, що ми страх втратили.

Поки в наших жилах замість крові не буде текти страх за те, щоб переступити закон і вчинити злочин, поки ми не почнемо посилювати покарання щодо державних чиновників … Раніше клятвопорушники каралися смертю. Тому і цінували кожне сказане слово. Саме відсутність повноцінної системи покарання призводить до подібних результатів.

Половину Генерального штабу потрібно було розстріляти. Але якщо ви не хочете розстрілювати і говорите, що у нас мораторій на смертну кару … У воєнний час це потрібно переглядати. Переглянути покарання щодо злочинів, які стосуються зниження обороноздатності нашої країни. Халатність, безрозсудність, наплювацьке ставлення, – все це вилилося в гори трупів, які ми отримали.

– Але ж байдуже ставлення і у депутатів присутнє Адже це – комплексне питання. Можна добре або погано ставитися до Авакова або Луценка, але що вони можуть зробити, якщо у нас немає чесних судів?

– Це окремий пласт розмови. Ми нічого взагалі в цій країні не зможемо зробити, поки перевертні в мантіях будуть продавати і здавати. Ми всі тут живемо і всі знаємо, скільки коштує те, чи інше судове рішення. У них є прізвища і тарифікація.

– Як розірвати цю кругову поруку? Є у вас рецепт?

– Так. Зміна влади. Будемо міняти. Не будуть пахати – ще будуть одні вибори. Будемо міняти владу рівно до того моменту, поки буде потрібно. Я зараз говорю, як громадянин.

Мені зараз скажуть – зміна влади послабить обороноздатність країни, у нас важкий час. Моя чітка позиція на сьогоднішній день: проведення парадів – це дуже потрібна ситуація у військово-політичному вихованні молоді. Але, це всього лише верхівка того, що має відбуватися.

Сьогоднішній владі я не вірю. Тому, що крім слів я не бачу нічого. Запитайте мене і я скажу – я не вірю своєму президенту. Ви почули?

– Як президенту, чи як головнокомандувачу?

– Президент і є головнокомандувач. Він та людина, від якої залежать долі мільйонів українців. Ось перед вами сидить українець, який виконав свій обов’язок перед Батьківщиною. І якщо це потрібно буде – ще тисячу разів виконаю. Але тільки, я не вірю президенту своєї країни. Чому? Тому, що у мене на це є об’єктивні причини.

Тільки дякуючи Богу ми утримуємо країну від хаосу – від економічного колапсу. Душами, тілами – і це не просто слова – ми ще утримуємо східний фронт. Повірте, дуже слабка сьогодні позиція. Легко говорити. Можна виступити на будь-який трибуні і розповісти про ситуацію. А те, що у нас з противником товарообіг збільшується … Ось – це більше, ніж кожне сказане слово. Це все дає негатив в суспільстві.

– Я уточню, що товарообіг збільшився відповідно до періоду минулого. Насправді, за три роки він зменшився в рази.

– Він взагалі збільшився.

– Я тут нікого не захищаю, просто говорю. Буквально п’ять хвилин залишилося, хочу з вами поговорити з приводу Соціалістичної партії. Скажіть, як ви прийняли рішення очолити політичну силу, яка свого часу була досить таки сильно скомпрометована її колишнім лідером і втратила багато своїх прихильників?

– Насправді, рішення було досить обдумане. І я більше, ніж упевнений – правильне. На сьогодні в нашій країні існує цілий величезний пласт лівого електорату, який потрібно піднімати і просочувати патріотизмом.

Лівий електорат – досить дієвий, він сильний. Є сильні ідеї, однозначна позиція, дисципліна – захищеність соціальних верств населення. В даному випадку цей лівий електорат розтягується тими, хто використовує якусь приблизну риторику, і у кого немає ні ідеї, ні позиції. І хто далі продовжує діяти у відношенні тієї чи іншої олігархічної сім’ї.

Моє завдання і поява на лівому фланзі пов’язано з одним – підняти, зміцнити і наситити лівий електорат любов’ю до України і патріотизмом. Я впевнений, що в даному випадку, ця частина населення – вони не просто дієздатні, і не просто вміють захищати і любити, а будуть діяти в інтересах нашої з вами країни. Тільки всі разом ми зможемо побудувати нашу з вами країну – сильною і незалежною.

– Я скажу свої відчуття просто: я давно стежу за вашою діяльністю. Блокада Криму, події в Чаплинці мною сприймалися позитивно. Але, в той же час, я вас ніколи не асоціював з лівими. Тому я був здивований, що ви очолили саме Соціалістичну партію.

– Тут, звичайно, може тхнути прагматизмом. Тому, що на тлі старих, слинявих, маразматичних ротів, які свого часу здали ідею … Та припиніть стогнати з моргу – дайте жити молодим. Це я говорю про тих, які здали. І на їх фоні ми зможемо швидко підняти, відновити повноцінну ліву позицію в нашій країні. Але, ще раз кажу, не плутайте соціалізм з Радянським Союзом. Тут соціалізм буде до кореня просочений патріотизмом. І не перевалюйте це все на фашизм.

– У цьому питанні дуже важливо – чи буде це черговий політичний проект, чи дійсно партія? Хто фінансує вашу партію?

– Зараз точно ніхто не фінансує тому, що ми тільки почали. Ось так і є – вона вісім років лежала на полиці, припадала пилом. Ніхто близько не підходив – всі відверталися, як від чогось брудного. Це через те, що була передісторія цих нафталінових соціалістів. Але це ж не означає, що ми людей повинні всіх облити цим брудом.

Я знаю, що я поведу. У мені вистачить харизми, сил, сміливості, я не обтяжений грошима – мені дуже легко рухатися. Я кажу: я і мій друг автомат Калашникова – завжди зі мною. Все залежить тільки від нас. Я встав і без нічого пішов. У мене немає офшорів, будинків, нерухомості. Тут я зміг зберегти свою ідентичність і бути швидше, ніж всі інші політики.

– Де ви збираєтеся брати гроші на функціонування партії?

– Це друге питання. На сьогоднішній день фінансування немає. Тому, що проводиться тільки аудит. Є полиця з запиленими томами. Ми до неї підходимо, починаємо кожну папку брати, здувати пил і дивитися.

Однозначно, буде фінансування. Це буде і бізнес в тому числі. Тому, що іншого алгоритму поки немає. Я знаю, що ви хочете запитати: «А Аваков має відношення?»

На сьогоднішній день партія має ідею і наше завдання її не просто відродити, а й зміцнити. Гроші потрібні в будь-якому випадку. Для того, щоб почати потихеньку підніматися. Тут трошки легше, тому, що є ідея і є люди, які з нею, мало того, що виросли, а ще й помінялися в декількох поколіннях. Нам тут буде простіше – це не та мильна бульбашка, яку потрібно роздувати і робити яскравою, щоб всі в неї повірили. Але є одна чітка позиція. Є такий старий забутий лозунг: «Україна понад усе». Ви виб’єте все з себе, якщо ви хочете побудувати майбутнє для своїх дітей.

Я впевнений, що кожен з нас не хоче, щоб була війна. А вона закінчиться тоді, коли у нас з’явиться достатня кількість танків, щоб її закінчити. Це – моя позиція. Політика без танків за спиною не може бути ефективною.

Партія буде сильною і вона буде наповнена українським патріотизмом.

– Ілля, якщо можна, далі відповідь «так» чи «ні». Чи будуть відомі прізвища серед тих, хто фінансує вашу партію?

– Так. Давайте ви мене запросите місяці через два і ми зможемо вже більш детально обговорити. Зараз йде процес обговорення. А поки я відповів на ті питання, в яких я впевнений. Про те, в чому я не впевнений, я не говорю.

Як повідомляв портал "Знай.ua", Кива заявив про президентські амбіції.