Нещодавно в мережі з'явилося відео з Іваном Якивиною, кореспондентом "Нового часу", який поділився своєю історією про Аркадія Бабченка та розповів, чому захід невдовзі втратить останні рештки кредита довіри до української влади.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВинуватцем фестивалю абсурду став іноземець - російський громадянин Аркадій Бабченко.
Звістка про його вбивство всіх, звичайно, шокувала.
Я Аркадія трохи знаю, кілька разів ми перетиналися в різних компаніях, разом випивали. Це дуже веселий, галасливий, захоплений і життєлюбний людина. При цьому він, правда, любить побурчати, покректати, поскаржитися на уявну старість і на самі різні страждання, уявні і справжні, які йому довелося пережити.
У числі інших є у нього кумедна історія про те, як в десятирічному віці десь на курорті його за дупу вкусив поні. Почувши її, я припустив, що з цього і почалася нескінченна низка страждань Бабченко. При цьому він обожнює просторікувати про те, як проводити акції протесту, як перемогти владу Путіна, як розділити Росію, і навіть як в'їхати в Москву на американському танку. Якщо послухати Бабченко, то зробити все це не так вже й складно: просто треба робити те, що він говорить!
Я був наповал убитий новиною про загибель Бабченко. Просто не міг зрозуміти, за за що ж його вбили? Хто? Чому? Перший підозрюваний, звичайно, - Кремль. Більше, начебто, нікому.
Але навіть тут не була зрозуміла мотивація. Єдине, що спадало на думку, вбивство - це спроба залякати всіх росіян, які живуть і працюють за кордоном. Інших приводів для розправи видно не було. Потім з самим вбивством почалися якісь дивні речі. Влада повідомила, що журналіст помер по дорозі в лікарню. Але на поширеному фото він лежав у калюжі крові в своїй квартирі. Пояснити це логічно було просто неможливо.
Тоді у мене вперше з'явилося відчуття чорної комедії. Я уявив, як убитого Бабченко на пам'ять, для Фейсбук фотографують прибули в квартиру лікарі. Ну а потім вони такі: "Блін, а він же живий! Ну що, може, відвеземо його в лікарню?". Ну а поки везли, він вже остаточно помер. Інакше пояснити появу цього фото було неможливо.
Я зустрів навіть одного московського друга Бабченко, який прилетів відвезти його тіло для похорону в Росію. У Києві він зустрів іншого друга вбитого, який збирався проводити похорон в Києві і не хотів віддавати тіло "в Мордор". Це може здатися смішним, але вони мало не побилися через тіла невбитого Бабченко. При цьому, природно, ні один, ні інший не знав, де знаходиться предмет спору.
Сам цей предмет, живий і здоровий, з'явився в середу. Глава СБУ Василь Грицак вигукнув:
"Аркадій Бабченко, в студію!" І той театрально вийшов до оторопів журналістам. Британська газета The Guardian описала це так: "Бабченко представили на прес-конференції в такий спосіб, щоб його поява справила максимально шокуючий ефект. (Грицак) насолоджувався отриманим ефектом, як бродячий фокусник, який показує здивованої публіки живу жінку, раніше розпилену їм навпіл".
На що послідувала прес-конференції Грицак розповів, що все це уявлення знадобилося, щоб обчислити людей, дійсно планували вбивство не тільки Бабченко, але і ще 30 осіб, а також численні теракти в Києві і інших містах України. Журналісти приготувалися до неймовірної сенсації. З огляду на те, що цією операцією СБУ поставило на кін довіру до себе і до української держави, успіх мав бути грандіозним.
Але ось іноземні журналісти, спостерігачі і навіть чиновники дуже-предуже здивовані операцією СБУ. Якщо дуже коротко, то вони вважають упіймання пана Г недостатньо серйозною підставою для обману всього світу. Зараз вони вимагають пояснити, чому не можна було обійтися без фіктивного вбивства і наступного воскресіння Бабченко.
І якщо вони не отримають дуже вагомої причини, рівень довіри до української влади з боку Заходу обрушиться дуже сильно. Але це вже окрема історія. А, і до речі. Ще трохи абсурду: в Москві з Нємцова моста вкрали меморіальну табличку, встановлену в пам'ять про Аркадія Бабченко, вбитого і воскреслого в місті Києві.
"Знай.ua" нагадує також, що Бабченко розкрив деталі спецоперації.
