Кохання, звичайно ж, дорожче за золото, але золото і коштовності завжди супроводжували кохання. У всі часи чоловіки обдаровували коштовностями своїх коханих, демонструючи дорогими подарунками свої почуття.

І тим більше така важлива подія, як весілля, ніколи не обходиться без головних прикрас усіх закоханих - обручок. Адже це не просто атрибут молодят, це знак кохання і відданості, символ сімейного життя.

Носіння обручок - один з найдавніших і, мабуть, найбільш поширених звичаїв. І традиція ця така давня, що зараз ніхто не скаже, звідки вона пішла.

Існує версія, що початок обручці поклав браслет, який носила первісна жінка від того момету, коли її викрадав наречений. Можливо, браслет на руці чи нозі жінки означав, що вона в племені є власністю чоловіка. Поступово браслет замінило кільце на пальці.

Популярні новини зараз
В Україні індексація пенсій отримала "добро": хто отримає надбавку вже у серпні Пенсіонерів змусять повернути частину виплат: є лише 10 днів Тарифи "душать" українців із новою силою: які комунальні послуги подорожчали найбільше Чоловікам можуть дати більше часу на ТЦК: нардеп вважає, що це необхідно
Показати ще

У стародавніх людей існував й інший звичай. Чоловк брав кручений шнурок і пов'язував його на талію жінки, яку обрав своєю нареченою. Він вірив, що при цьому її душа входить в його тіло, і вона назавжди буде належати йому. Можливо, обручка з'явилося на основі цього звичаю.

Історики стверджують, що вперше обмінюватися перснями в знак кохання почали в Давньому Єгипті. У єгипетських ієрогліфах-картинках коло означає вічність, і обручки означали спільне життя, яке повинно було тривати і після смерті.

А от використовувати кільце, як символ укладення шлюбу, стали давні римляни.

У період християнства обмін кільцями став використовуватися для вінчання. У 1215 р Папа Римський Інокентій III затвердив обряд обміну кільцями як обов'язковий момент в церемонії вінчання, що символізує єднання двох душ, кохання і вірність.

В Київській Русі самому весіллю передувало кілька етапів, першим з яких було сватання і оглядини нареченої. Після цього відбувалася "змова"- батьки нареченого і нареченої збиралися разом, щоб обговорити майбутнє весілля і всі організаційні моменти. Третім і головним обрядом було заручення, яке відбувалося вже не у вузькому сімейному колі. Скликалися родичі з обох сторін і в їхній присутності наречений і наречена обмінювалися кільцями, чим скріплювали своє бажання стати чоловіком і дружиною.

Довгий час саме заручення вважалося головним весільним ритуалом, за своєю значимістю воно перевершувало навіть вінчання. Церква довго боролася з цим, і в 1755 році Святійший Синод об'єднав обряд заручення з вінчанням.

Репродукція картини Рафаеля Санті "Заручини Діви Марії"
Репродукція картини Рафаеля Санті "Заручини Діви Марії"

В радянські часи цей обряд перенесли з церкви в ЗАГС, змінили не лише назву, а й повністю видозмінили сам обряд. Єдине, що залишилося незмінним - звичай обмінюватися обручками.

Цій традиції, яка через тисячолітню історію пронесла невгасиму енергію кохання наших предків, не зраджують закохані і в наші дні.