Вікторія Шинкаренко: хто хоче стати мільйонером?

Розслідування про рівненську чиновницю, активістку та «волонтерку» Вікторію Шинкаренко, яка нещодавно придбала у обласному центрі елітну нерухомість, отримала логічне продовження. Цією історію зацікавилися журналісти одразу декількох видань і спробували отримати відповіді на запитання у самої пані Шинкаренко. Що з цього вийшло, читайте нижче.

Нагадаємо, що у низці видань, зокрема Критика, Знай.ua та Інформатор, з’явилася інформація про волонтерку з Рівного, яка у розпал повномасштабного вторгнення росії в Україну придбала елітну нерухомість на 10 млн гривень.

Ми не виключаємо, що будь-які матеріали про недобросовісних волонтерів можуть мати суто політичне забарвлення. Але у випадку Вікторії Шинкаренко була зібрана доволі промовиста доказова база, котра викликала масу логічних запитань. Запитань, на які пані Шинкаренко так досі і не дала відповідей.

Нещодавно видання «Аргумент» опублікувало статтю, в якій розповіло про власний досвід спілкування з чиновницею, яку звинувачують у непрозорості використання благодійних внесків на потреби ЗСУ. Журналісти видання вирішили розпитати чиновницю про інформацію, оприлюднену у розслідуванні. Спочатку Вікторія Шинкаренко ігнорувала повідомлення в месенджери, а коли журналісти додзвонилися на телефон, то відразу заблокувала редакційний номер.

З другої спроби журналістам все ж вдалося дотелефонуватися до фігурантки розслідування. І деякі факти пані Шинкаренко все ж погодилася прокоментувати. Так, чиновниця підтвердила, що в день анексії Криму вона дійсно літала до Москви, але то, за її словами, «була пересадка в столиці РФ при перельоті по бізнес-справах до Пекіну». Перевірити цю інформацію зі зрозумілих причин доволі складно. Але це може зробити сама пані Шинкаренко, просто продемонструвавши у своєму закордонному паспорті відмітку про перетин кордону Китайської Народної Республіки у 2014-му. Та ми більше розраховуємо на те, що оцінку цьому факту все ж дадуть компетентні органи.

Звернулися до Вікторії Шинкаренко за коментарем і журналісти видання ZMINA. Це вже сталося, після того як чиновниця опублікувала посилання на розслідування на своїй особистій Facebook-сторінці. У ньому вона намагалася віджартуватися та знову оголосила про збір коштів для купівлі ударного дрона, вказавши одразу три карткових рахунки, на яких запропонувала благодійникам перераховувати гроші.

Зафіксуємо номери карток, які у своєму дописі оприлюднила Вікторія Степанівна, тому що далі ця інформація матиме значення:

Приватбанк – 5168 7450 1929 9392

Монобанк – 5375 4141 2369 8598

Номер картки МоноБанки – 5375 4112 0423 2560

У своєму коментарі виданню пані Шинкаренко зізналась, що розслідування для неї «не є новиною і несподіванкою» і поскаржилася на те, що паралельно з інформаційною атакою відбулося три спроби зламати її акаунт у соцмережі Facebook. Директорка «Будинку ветеранів» назвала це «стандартною інформаційною війною проти волонтерів та активістів». І тут постає питання – з яких пір взагалі пані Шинкаренко можна вважати волонтером?

Коментуючи звинувачення у зборі коштів на особисту банківську картку при наявності зареєстрованого та функціонуючого благодійного фонду та громадської організації, пані Шинкаренко журналістам ZMINA заявляє, що зареєструвала спеціальну волонтерську картку, яка не має стосунку до її особистих коштів.

Ми перевірили цю інформацію. Так, дійсно, за інформацією ГУ ДПС у Рівненській області (м. Рівне), 22 листопада 2016 року Шинкаренко Віта Степанівна зареєструвала в АТ КБ «Приватбанк» рахунок за номером UA733052990000026207736868163. Цей рахунок зареєстровано як той, що призначений для провадження благодійної діяльності. Навіть якщо припустити, що цей номер IBAN прив’язано до банківської картки АТ КБ «Приватбанк» 5168 7450 1929 9392, яку вказує у своїх дописах волонтерка, то це лише одна зареєстрована картка, яку можна використовувати для провадження благодійної діяльності. І якщо сама пані Шинкаренко не приховує, що зареєструвала лише одну картку, то яким чином і на яких підставах здійснюється збір коштів на рахунки у Монобанку?

Далі ми цитуємо Вікторію Шинкаренко: «Я зареєструвала її (картку) в податковій відповідно до закону, подала рух коштів і зареєструвала в реєстрі». Найймовірніше, йдеться про Реєстр волонтерів – базу даних благодійників, які допомагають захисникам та жителям країни, що постраждали від війни з 2014 року. Реєстр веде Державна податкова служба.

У публікації Цензор.нет від 3 серпня 2021 року пані Шинкаренко говорить про те, що вона «з початком війни з головою занурилася у волонтерство». Тобто з 2014 року.

Реєстр волонтерів існує в Україні також з 2014 року. До Реєстру волонтерів Вікторію Шинкаренко було включено аж 4 січня 2023 року. У податковій зафіксували початок здійснення нею діяльності волонтера АТО та/або ООС з 24 лютого 2022 року. Наші джерела у Державній податковій службі України пояснили, що ці дати фіксуються зі слів самих волонтерів. А це означає, що пані Шинкаренко свідомо обманула податківців. І звітності за 2022 рік, як і за попередні роки, вона не подала.

Все згадане вище вказує на те, що Шинкаренко нікого не обманює, а просто частково говорить правду. Так як волонтерка зареєструвала у Реєстрі лише один банківський рахунок, то збір коштів на інші особисті картки може стати приводом для звинувачень її у нецільовому використанні коштів, адже фізична особа не зобов’язана подавати податкові декларації, а для перевірки її доходів потрібні спеціальні підстави.

Питання, чому Вікторія Шинкаренко зареєструвалася у Реєстрі волонтерів тільки у 2023 році, якщо ця база даних функціонує з 2014-го, теж залишається відкритим.

Бізнес-привид

У тому ж таки інтерв’ю «Цензору» пані Шинкаренко стверджувала, що до війни вона 20 років займалася бізнесом – міжнародними вантажними перевезеннями. І що саме це пояснює її статки і можливість купувати елітну нерухомість під час війни. Ми вирішили дослідити податкові декларації директорки комунального підприємства «Будинок ветеранів» за останні 13 років. І ось що з’ясували.

Середньомісячний чистий дохід Вікторії Шинкаренко за 13 років складає… 15 тисяч гривень. Ми не беремося судити, чи достатньо цього, аби придбати нерухомість та ще й у настільки скрутні часи.

Далі наводимо таблицю опрацьованих податкових декларацій пані Шинкаренко з 2011 по 2022 рр.

Отже, як бачимо, бізнес не був надто прибутковим. Ба більше, сьогодні зарплата на посаді очільниці комунального підприємства «Будинок ветеранів» більша, ніж прибуток від бізнесу – з її слів, це п’ять вантажівок та два магазини.

Скріншот сторінки видання Цензор.Нет

Стосовно слів Шинкаренко про те, що кілька років тому вона продала будинок у центрі міста, який коштував дорого, і переїхала до передмістя, то дійсно у 2020 році в її декларації зазначено продаж нерухомого майна на суму трішки менше ніж 139 тисяч гривень. Податкові декларації фігурантки розслідування промовисто говорять про те, що купівля квартири у елітному районі Рівного доступна кожному громадянину із зарплатнею вище середнього.

Насправді тут немає навіть натяку на успішну підприємницьку діяльність. Крім того, постає питання, навіщо літати до Китаю, якщо займаєшся вантажними автоперевезеннями? А судячи з того, що проросійські ЗМІ завжди так активно підхоплювали її наративи, то політ до Москви під час псевдореферендуму по анексії Криму виглядає ще більш підозрілим.

Неодноразово публікації та вислови Вікторії Шинкаренко підхоплювали проросійські або власне російські ЗМІ та Telegram-канали. Наприклад, видання Politnavigator.net пише про українських військових, цитуючи пані Шинкаренко і називаючи їх «аватарами» через синій колір обличчя. Подібний допис з’явився і у проросійській групі Donbass Media Group у соціальній мережі ВКонтакте:

І ще цілий медійний калейдоскоп, у якому Вікторію Шинкаренко цитують чисельні «русняві» канали:

Зрозуміло лише одне – людина займається вихованням інших, але це моралізаторство ніяким чином не впливає на її власну дитину-військовослужбовця, яка дозволяє собі розпивати алкогольні напої та керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння:

Гроші для армії або сльози у вишиванках

Ні для кого не секрет, що медійних волонтерів нерідко залучають у якості підтримки різні політичні сили. Це загальноприйнята практика, адже волонтер є лідером громадської думки, і до нього прислухаються маси. Тобто ставка робиться на людину, яка може впливати на електоральну поведінку громадян. У пані Шинкаренко великого вибору у цьому сенсі немає, адже вона є протеже Віктора Шакирзяна – очільника партії «Рівне разом». Цей зв'язок доволі легко прослідкувати, адже у Рівному ні для кого не є таємницею той факт, що «Будинок ветеранів», на чолі якого стоїть Шинкаренко, – це піар-проєкт секретаря Рівненської міської ради. Саме тому Вікторію Шинкаренко доволі часто використовують для лобіювання власних рішень представники вищевказаної політичної сили. І один з таких випадків потрапив у поле зору навіть активістів з Житомирщини.

Знайомтесь – це Олександр Ігнатьєв. Громадський активіст, журналіст та засновник інформаційного ресурсу «Олевськ онлайн», який вже кілька років займається резонансними журналістськими розслідуваннями та координує роботу регіональних осередків ВГО «Стоп корупції» в Житомирській області. За його матеріалами відкривали кримінальні справи та зупиняли мільйонні розкрадання природних надр Житомирщини, а після початку повномасштабного вторгнення пан Ігнатьєв взяв до рук зброю і пішов до лав ЗСУ. Але навіть зараз у вільний час він проводить розслідування, шукає прояви корупції і інформує суспільство про них. Це саме він знайшов білоруське підприємство на території Житомирщини, яке видобувало корисні копалини, і добився його арешту та націоналізації. За його матеріалами заарештували і вилучили на користь держави українські активи російського олігарха Шелокова, який вивозив сировину для виробництва титану з Демуринського ГЗК на росію.

28 квітня 2023 року на його Facebook-сторінці з’явився допис, у якому він розповідає про те, як у Рівному намагаються вкрасти понад 300 мільйонів бюджетних коштів, які залишилися вільними після перевиконання бюджету. У цьому дописі він згадує про політичних провокаторів та псевдоволонтерів, яких підключили для реалізації цієї схеми. А схема доволі проста: в одному пакеті голосування по розподілу 317-ти мільйонів виділяють 22 млн грн на ударні дрони для військових. Коли депутати почали ставити незручні запитання, у сесійній залі з’являється пані Шинкаренко і починає присоромлювати присутніх у тому, що вони «плачуть у вишиванках біля трун військових», але не хочуть допомогти армії. Це доволі пряма і свідома маніпуляція, яка продемонструвала свою високу ефективність за час війни. Незважаючи на пропозицію деяких притомних депутатів міськради проголосувати питання про виділення коштів на безпілотники окремо, рішення все ж проголосували без необхідного обговорення та в обхід прийнятої процедури.

Коментар з цього приводу дав заступник голови Рівненської районної військової адміністрації, депутат Рівненської міської ради Олександр Нестерук, чия пропозиція проголосувати виділення 22 млн грн для ЗСУ окремим питанням була проігнорована:

Також про чвари у Рівненській міській раді йдеться ще у одному сюжеті:

Маємо просту арифметику: 1 волонтер плюс декілька політичних партій, які мають більшість у міській раді та понад 317 млн грн платників податків, які будуть освоюватися комунальними підприємствами, підконтрольним згаданим політичним силам. Після знаку дорівнює стоїть доволі кругленька сума, яку, як стверджують активісти, успішно «роздерибанять». У залишку є ще чисте сумління скандальної рівненської волонтерки, яка ніби зробила добру справу – допомогла військовим отримати 22 млн грн на дрони. І хіба має значення що 317 мільйонів – це сплачені в бюджет Рівного ПДФО тими ж військовими?

«Розвідниця», яка не довіряє кіберполіції

У інтерв’ю ZMINA Вікторія Шинкаренко стверджувала, що в минулому служила у розвідці. Насправді вона була водієм-санітаром у одному з окремих батальйонів ЗСУ. Вже під час спілкування з журналістами «Інформеру» пані Шинкаренко від свого «минулого у розвідці» відхрестилася, заявивши, що журналісти «Зміни» її неправильно зрозуміли. І що вона вимагатиме від них спростування, але інформація про «чиновницю-розвідницю» з Рівного досі є на сайті видання.

У цьому ж матеріалі зазначено, що чиновниця планує подати заяву до Кіберполіції щодо спроби зламати її акаунти в соцмережах, але підозрюємо, що це лише слова для піару, бо навряд наша героїня захоче надавати доступ правоохоронцям до електронної пошти чи смартфону. Адже Вікторія Шинкаренко чудово розуміє, що буде з нею, коли випливе вміст її листувань з політичними партнерами.

«Допомога армії Рівне» любить, коли дарують

13 жовтня 2016 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Громадською організацією «Допомога армії Рівне», керівницею якої є Шинкаренко Віта Степанівна, було укладено договір оренди нежитлового приміщення №2095. ГО «ДАР» прийняла в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 180, загальною площею 989,9 м². Пунктом 4.1. згаданого Договору оренди визначено була встановлена і орендна плата в сумі 5 448,18 грн на місяць.

Проте, громадська організація свої зобов'язання в частині оплати орендної плати належним чином не виконала, внаслідок чого за період з 13 жовтня 2016 року по 16 березня 2017 року виникла заборгованість з орендної плати в сумі 33 819 грн. 55 коп., що стверджується розрахунком заборгованості з орендної плати по договору оренди №2095 від 13.10.2016 р.

10 березня 2017 року позивач надіслав відповідачу претензію №08-181 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та пені, проте дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Вже 21 квітня 2017 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Громадської організації «Допомога армії Рівне» про стягнення заборгованості в сумі 38 737 грн 76 коп., з яких 33 819 грн 55 коп. заборгованість з орендної плати, 2 786 грн 71 коп. пеня, 331 грн 50 коп. витрат на публікацію оголошення та 1 800 грн витрат на виготовлення звіту про незалежну оцінку орендованого майна. Суд задовільнив позов частково, відмовивши лише у стягненні пені у розмірі 9 грн 95 коп. 7 червня 2017 року рішення господарського суду набрало чинності, і вже 19 червня суддею Політика Н.А. було підписано наказ № 918/281/17 про його примусове виконання.

Але, наскільки нам відомо, кошти з боржника так і не стягнули. Пані Шинкаренко вирішила це питання. У суді нам пояснили, що рішення передається позивачу, який іде з ним до виконавчої служби, котра і розпочинає провадження. Представники Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради не пішли до виконавців. Чому? Або, як кажуть в народі, «порішали», або цей спектакль було з самого початку зрежисовано, щоб у аудиторів не виникало запитань до виконкому.

Хай там як, але гроші громаді Рівного за оренду так і не повернули. Говорячи простими словами, ГО «ДАР» обікрала громаду, в якій працювала. Тоді чому людина, яка стоїть на чолі цієї організації, і дозволяє собі обкрадати містян, стає ще й очільницею комунального закладу? І як взагалі можна було заключити договір оренди з громадською організацією, у якої немає навіть банківського рахунку? Усі ці роки пані Шинкаренко під вивіскою ГО «ДАР» збирала гроші на приватні банківські картки. Без звітності. Просто під чесне слово. Під гаслами сумлінності, шляхетності та благородності. Але ж хто забороняє бути шляхетним і скуповувати елітне житло, не маючи на це статків, які можна пояснити?

Висновки мають робити читачі та правоохоронні органи. Вікторія Шинкаренко «волонтерить», збираючи гроші на особисті картки, і одночасно купує елітне житло під час гарячої фази повномасштабної війни, прикриваючись фантомним бізнесом. З початком війни вона відвідує росію, але не може довести, що її візит є транзитним. Чиновниця постійно потрапляє у скандали, критикує вище військове керівництво, дискредитує рішення чинної влади, створює вигідні медійні інфоприводи для проросійських засобів масової інформації, ігнорує вимоги громадян щодо прозорої звітності тощо. Ми лише демонструємо поведінкову логіку окремо взятої людини, пропонуючи читачам робити висновки вже самим. Хоча ситуація парадоксальна: під час війни, коли економіка країни стоїть на колінах, «волонтер» купує елітну нерухомість. Це притому, що навіть ті люди, які можуть собі це дозволити з огляду на офіційні статки, воліють не робити таких покупок, адже розуміють, що суспільна думка буде не на їхньому боці. Невже справа у відчутті безкарності, на яке робить ставку пані Шинкаренко?

Ми залишаємо Вікторії Шинкаренко можливість спростувати усі звинувачення. Все, що для цього потрібно, – це показати звіти, які б базувалися на первинній документації, пояснити приналежність банківських карток, оприлюднити рух коштів на них. Продемонструвати відмітку у паспорті про перетин китайського кордону. Можливо, добровільно зголоситися пройти поліграф, аби довести, що усі факти – не більш ніж просто наклепи.

Рівненська одіозна волонтерка може в будь-який час спростувати усе те, що пишуть про її діяльність журналісти. Але наразі вона воліє відмовчуватися, блокувати у соцмережах усіх тих, хто ставить незручні запитання, лобіювати інтереси окремих політичних угруповань на сесіях Рівненської міськради, ховати відсутність відповідей під маскувальною сіткою війни та своєї волонтерської діяльності.

– Ні, пані Шинкаренко! У нас в країні точно не заведено, щоб волонтер був «бомжем», без освіти, голий-босий.

У нас заведено, що ті, хто має доступ до суспільних коштів, усвідомлює відповідальність. А це коректні звіти і таке ж коректне відношення до людей, які надають ці гроші. Українські волонтери сильні, достойні своїх войовничих пращурів люди, які сповідують принципи прозорості, аполітичності і причетності до справи покращення світу навколо себе. Світу, а не особистого простору.

Мар’ян Ощановський