12 квітня в ІА «Укрінформ» представники Української ради бізнесу,  Фонду підтримки економічної безпеки, платформи взаємодії бізнесу Бізнес100 представили своє бачення ключових загроз для україньскої економіки та напрямки державної політики для їх подолання. Український бізнес підготував ще одну консолідовану позицію щодо негайних реформ, які незабаром будуть передані Президенту України та парламентським фракціям й групам.

Проекти Доктрини та інших нормативно-правових актів розроблені провідними незалежними експертними інститутами України, рівновіддаленими від усіх політичних сил. «Сьогоднішнє наше об’єднання та підписання Меморандуму - це тільки початок і ми запрошуємо до підписання інші бізнес-об’єднання, - зазначив Віталій Антонов, голова Наглядової Ради «Концерну Галнафтогаз», голова Наглядової ради «Фонду підтримки економічної безпеки України». - Ми всі говоримо про одне й те саме, і ми розуміємо як нам захищати Україну. Мета цього Меморандуму – це спільне розуміння, куди ми йдемо та що ми робимо».

- Це консолідована позиція українського бізнесу, оскільки сумарно всі підписанти Меорандуму представляють  підприємства малого, середнього та великого бізнесу із сумарним оборотом у 650 млрд грн на рік та є роботодавцями для 1,2 млн осіб, - говорить Надія Бедричук - директор Української асоціації прямого продажу,  член наглядової ради УРБ. – Свої вимоги вітчизняний бізнес оформив у вигляді проекту Доктрини економічної безпеки України та топ 10 пріоритетів  бізнесу. А між собою Фонд, Бізнес100 та УРБ підписали Меморандум про співпрацю.

На думку Анатолія Долинного - президента Української федерації індустрії безпеки, члена наглядової ради УРБ, «відбулася надзвичайно важлива подія. Це ознаки сталого процесу розвитку, характеристикою якого є інклюзивність та формування пропозицій за повним циклом формування державної політики. І це дасть законотворчому процесу якість».

Олександр Громико, власник Saturn, член «Фонду підтримки економічної безпеки України», член наглядової ради УРБ, зазначив: «Доктрина - це рамковий документ, але він нам надзвичайно потрібен. У ній прописуються всі загрози нашій економіці, прописуються заходи для попередження цих загроз та всі перспективи розвитку економіки. Такий проект має бути прийнятий як державний документ та реалізований якнайшвидше».

«Залишилось небагато, щоб країна перемогла. Дуже дивно, що за ці роки не було Доктрини економічної безпеки України, - наголосив Григол Катамадзе, Президент ВГО «Асоціація платників податків України», член наглядової ради УРБ. - Це є засадничий документ, який мусить бути в кожній країні. Ми вже зробили перші кроки, тепер залишилось, щоб політичні сили, які прийдуть у цьому році у Парламент, взяли на себе зобов’язання прийняти всю необхідну законодавчу базу для запобігання ключовим загрозам економічної безпеки України».

Володимир Чеповий, співзасновник платформи «БІЗНЕС100», шеф-редактор журналу «БІЗНЕС», зауважив, що: «Бізнес турбується реальною перспективою економіки країни. Це в наших силах – зробити цей білий, прозорий бізнес-суб’єкт. Суб’єкт який стане на противагу олігархії, тому що ми прозорі, ми публічні».

«Якщо ми не зробимо цього зараз – ми втратимо країну. Далі буде точка вибору для тих людей, кому будуть представлені проекти нормативно-правових актів», - зауважив В‘ячеслав Лисенко – власник Укр-Китай Коммунікейшин, член «Фонду підтримки економічної безпеки України».

«Малому бізнесу дуже важко домовитися і об’єднатися, набагато важче ніж середньому та великому, - вважає Надія Бедричук - директор Української асоціації прямого продажу,  член наглядової ради УРБ. - Але немає країни, де малий бізнес себе почуває погано, а середній та великий добре. Ми підтримуємо УРБ, тому що нам не потрібно воювати. У нас єдині вороги – це люди, які роблять бізнес навколо бюджетних коштів, які роблять бізнес зі своєї посади, які створюють перепони тому, щоб в Україні було економічне зростання. Ми за те, щоб розвивати легальне поле».

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член наглядової ради  УРБ, сказав: «Те, що ми зараз робимо, на мою думку, є дуже актуальним. Цей документ, який ми з вами будемо сьогодні підписувати, оснований на принципах відкритої економіки. Це правильний шлях».

Після виборів проекти документів будуть передані Президенту України та політичним силам, представленим у парламенті, для їх обговорення, погодження та прийняття у формі нормативно-правових актів держави.

За підсумками обговорення сторони погодили спільне звернення до  громадян україни, кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та всіх політичних сил.

Відкрите звернення об'єднаного українського бізнесу

Ми, представники Фонду підтримки економічної безпеки України, платформи взаємодії бізнесу Бізнес100, до складу яких входять провідні українські підприємства та члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 73 бізнес асоціації, членами яких є 27 тис. підприємств, із сумарним річним оборотом близько 650 млрд грн, в яких працевлаштовано 1,2 млн співробітників, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, вирішили в цей складний час звернутись до громадян україни, кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та всіх політичних сил.

Перед Україною на цей час стоять значні внутрішні та зовнішні виклики, що загрожують національним економічним інтересам.

Ми звертаємось до кандидатів у президенти із закликом - одразу після виборів розглянути на засіданні РНБО і підтримати написаний провідними інститутами України проект «Доктрини економічної безпеки», яка описує ключові загрози економіці України та шляхи їх подолання.

Закликаємо всі політичні сили, Кабінет міністрів, Верховну Раду України - підтримати пропозиції, сформовані за висновками проекту Доктрини, якнайшвидше погодити та реалізувати спільні завдання та прийняти необхідні закони та підзаконні акти для нівілювання ключових загроз економіці України, головними з яких ми бачимо наступні:

Фінансові, зокрема втеча капіталів за кордон і масове використання офшорних юрисдикцій та податкових гаваней для уникнення від оподаткування всередині країни, критично високий рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет України та соціальні фонди, залежність банківського сектору від політики державних банків тощо

Макроекономічні, зокрема низькі темпи економічного зростання, застрягання у сировинно-промисловій пастці, світова економічна криза, що наближається, монополізація ключових секторів національної економіки, значний рівень тінізації економіки, значний обсяг контрабанди тощо

Інституційні, зокрема неформальні інститути, відносини, та структури, що суперечать формальним та викривлюють їх; невиконувані норми законів, зрощування монополізації окремих секторів економіки з державною владою, недостатня захищеність права власності через недосконалість системи правосуддя, недосконалість системи реєстрації прав на нерухоме майно, обмежені можливості оскарження недійсних правочинів тощо

Енергетичні, зокрема критична залежність від імпорту енергоресурсів, ризики нанесення шкоди українській економіці окремими гравцями сектору, ризик несанкціонованої зупинки підприємств енергетичного сектора тощо

Зовнішньоекономічні, зокрема відсутність чіткої системи  взаємодії державних органів з питань забезпечення зовнішньоторговельної безпеки, нерозвиненість зовнішньоторговельної інфраструктури, втягування України у торгівельні війни та зростання протекціонізму у світі, санкційний вплив на економіку України з боку країни-агресора тощо

Серед ключових напрямків реалізації державної політики в сфері економічної безпеки на нашу думку мають бути:

- Формування позитивного сприйняття громадянами України підприємництва, конкуренції, приватної власності, громадянської активності тощо

- Підвищення прозорості, спрощення процедур та їх автоматизації, утворення інституційних стримувань та противаг, дерегуляції та звуження державного втручання до мінімально необхідних меж, приватизації державних підприємств

- Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів, зокрема ДФС та митниці: запровадження персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади, встановлення контурентних заробітних плат співробітникам тощо

- Ліквідація всіх економічних підрозділів правохоронних органів, ліквідація Податкової міліції та створення єдиного аналітичного органі із розслідування економічних злочинів

- Ухвалення нового Митного та Податкового кодексу Розвитку які будуть передбачати норми по деофшоризація економіки, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал з потужними компенсаторами з ліквідації контрабандних схем через прозорий електронний контроль, модифікації податку на землю, удосконалення спрощеної системи оподаткування, скорочення кількості різних пільг тощо

- Детінізація економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці (кешбек, лотерея). Відкриття персоніфікованої інформації з митних баз.  

- Публична інвентаризація та аудит видатків та витрат бюджету з метою скорочення видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника у 35% від ВВП.

- Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, реалізація заходів з енергоефективності та енергозбереження

Відповідальний бізнес прагне побудувати в Україні легальне бізнес-середовище, з єдиними правилами, які зрозумілі усім учасникам економічних відносин.

Ці та багато інших завдань, які випливають із перелічених вище загроз, мають призвести до сталого розвитку країни, прискорення побудови суспільства «з відкритим доступом», збільшення темпів зростання ВВП та зниження рівня тіньової економіки України до рівня розвинених європейських країн.

Закликаємо кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та представників всіх політичних сил до відкритого діалогу із відповідальним українським бізнесом та експертним середовищем.