«У багатьох зарубіжних країнах нас цікавило розслідування фінансових злочинів, але ми вирішили використати досвід створення та діяльності Литовської служби розслідування фінансових злочинів (СРФЗ). Вона працює дійсно дуже ефективно», – відзначив Грігол Катамадзе, президент Української асоціації платників податків, колишній віце-міністр національної оборони Грузії та посол в Україні, поділившись своїми думками з lrytas.lt. Грузин, а не українець, вже кілька років працює над виконанням важкої та надзвичайно відповідальної місії – створення української СРФЗ (служба розслідування фінансових злочинів).
Подпишись на наш Viber: новости, юмор и развлечения!
ПодписатьсяЧому? Немає відданих цьому українців? А може, українські бізнесмени просто не хочуть щоб в країні була створена інституція, яка б перешкоджала будь-якій можливості обійти закон та запобігала економічним злочинам?
«Починаючи говорити про це, я хотів би визнати, що п’ять років тому мені пощастило – мене обрали президентом Асоціації платників податків України. Відтоді крок за кроком я захищаю, в принципі, два найважливіші питання: по-перше, створення дуже точної моделі оподаткування, яка дозволить як місцевим підприємцям, так і іноземним інвесторам працювати в Україні. По-друге, я хочу створити нову об'єднану установу – СРФЗ. Найголовніше, що СРФЗ делегується, та діяльність, що пов'язана з фінансовою злочинністю, від усіх правоохоронних органів, які зараз діють в Україні. Іншими словами, сконцентрувати її в одній новій інституції, тому що на цей час дотримуються принципів діяльності, що існували ще з радянських часів», – сказав Г. Катамадзе.
– Невже в Україні досі ще діють ОБХСС (Відділ по боротьбі з розкраданнями народної власності) радянських часів?
– Сьогодні проблемами фінансових злочинів займаються як служби державної безпеки, так і частково прокуратура, поліція та податкова міліція. Це означає, що навіть чиновники п'яти-шести спецслужб можуть постукати у двері підприємців.
Тому для того, щоб підприємці не відчували постійного тиску, необхідно «забрати» у правоохоронців ті важелі діяльності, які не є ані необхідними, ані характерними. У поліції та інших співробітників правоохоронних органів дійсно є чим зайнятися, проблем дуже багато. Я переконаний, що існує нагальна необхідність у створенні такої інституції, яка заснована на дослідженнях і інтелектуальній розвідці. Інституція, подібна литовській СРФЗ, має бути і слідчою, і займатися правоохоронною діяльністю, щоб прокласти шлях для розгляду справ про фінансові злочини в судах.
– Литовська СРФЗ підпорядкована Міністерству внутрішніх справ. Чи створили б ви службу подібного підпорядкування в Україні?
– Литва, відновивши незалежність і створивши свої демократичні інституції, сьогодні – на цілу голову вище України. Це, звичайно, призвело до того, що Литва була прийнята до Європейського Союзу (ЄС). Однак Україна все ще шукає свій шлях у цій галузі, тому було б дуже важливо підтримувати правильний баланс. На мою думку, СРФЗ в Україні має бути незалежною від політиків. Наразі, безумовно, достатньо політичної волі для її створення. Тим більше, що президент Володимир Зеленський наголосив на важливості цієї інституції у своїй виборчій програмі.
– А чи хотіли б українські бізнесмени, щоб в країні була створена СРФЗ?
– У той час як у багатьох європейських країнах за ініціативою державних реформаторів було створено багато нових інституцій, в Україні поява СРФЗ вже давно обговорюється самими підприємцями.
– Той факт, що фінансові злочини зараз в Україні розслідуються великою кількістю правоохоронних органів, призводить до висновку, що система хабарництва, можливо, вижила і процвітає ще з радянських часів.
– Звичайно, чим більше контролерів, тим більше лазівок для корупції. Тому, коли перед виборами бізнесмени спілкувались з майбутнім президентом Володимиром Зеленським, вони підкреслювали, що поява СРФЗ в Україні є життєво необхідною.
– Вже минув перший рік каденції В. Зеленського. Але все ще не чути, щоб було зроблено кроки для створення СРФЗ.
– Я не був би таким песимістичним, хоча маю визнати, що минулого року не вдалося прийняти необхідні закони для створення СРФЗ. Після майже трьох місяців напруженої роботи в парламенті цей процес зупинився, але зараз знову набирає обертів. Президент вже ініціював прийняття нового законопроекту, який, як очікується, незабаром відновиться в парламенті. Цілком ймовірно, що у вересні може бути прийнятий.
– Як ви оцінюєте зауваження, що, можливо, президент В. Зеленський не має абсолютної свободи у створенні таких інституцій, як СРФЗ, оскільки він асоціюється з деякими впливовими українськими олігархами, які справді не потребують подібної служби?
– Поки що поведінка Володимира Зеленського цього не підтверджує. Навпаки, президент діяв принципово, коли приймався закон, що регламентує банківську діяльність, стосовно якого деякі олігархи виступали проти. З прийняттям цього закону колишні власники банків більше не зможуть їх повернути.
– Ви багато років прожили в Україні. Під час своєї дипломатичної роботи ви часто їздили за кордон, тож як можете пояснити, як так сталося, що в такій великій країні, як Україна, досі – фінансовий безлад? Адже країна домагається членства в ЄС.
– Правильне зауваження. Якщо задекларовано, що мета України – стати членом ЄС, то обов’язково потрібно і грати згідно з діючими там правилами. А, якщо щось пообіцяно на міжнародному рівні, ці обіцянки потрібно виконувати. Наразі триває запекла боротьба, є такі, хто вважає, що СРФЗ має будуватися на основі старих діючих правоохоронних структур. Я принципово вважаю, що слід створити абсолютно нову інституцію, а конкурси на її посади повинні бути організовані за найвищими стандартами. Я також переконаний, що українська СРФЗ повинна активно співпрацювати з подібними інституціями ЄС чи США, які вже мають великий досвід. Адже нині злочинці деколи приймають рішення набагато швидше, ніж державні інституції.
– Тому що в їхніх структурах немає такої великої бюрократії.
– Дійсно так. Тому нова українська СРФЗ повинна починати роботу і негайно встановити контакти з партнерами за кордоном.
– Чи задоволені іноземні інвестори сучасним бізнес-середовищем в Україні?
– Є такі іноземні компанії, які навіть не хочуть починати говорити про інвестиції в Україну, адже їхня діяльність абсолютно прозора. Однак деякі іноземні підприємці, м’яко кажучи, адаптувались до сучасних умов. Україна – велика, багата країна, де може з’явитися значно більше компаній з іноземним капіталом. Однак поки що деякі речі західні інвестори просто не в змозі зрозуміти. Тільки один приклад – наразі в державний бюджет податок на прибуток сплачують лише 10% компаній, зареєстровані в Україні! Інші спритно ухиляються від такого зобов'язання.
– Так як карають тих інших 90 відсотків компаній?
– Ніяк. Нинішня система оподаткування надає можливості для так званої оптимізації, хоча зараз в Україні аж 15 тисяч посадовців борються з фінансовими злочинами. Я думаю, що в новому законі про створення української СРФЗ потрібно вписати, що в її структурах дійсно вистачить чотирьох тисяч працівників. Крім того, діюча система боротьби з фінансовими злочинами діє таким чином, що реагує на злочини, які вже мали місце. Для того, щоб діяльність у цій галузі суттєво змінилася, необхідно провести дослідження щодо запобігання і поточної правової ситуації та законодавства, що готується.
– Слухаючи вас, мимоволі постає запитання: чому грузин здійснює таку виняткову місію в Україні та надзвичайно важкі економічні та правові реформи?
– Я залишив державну службу в Грузії в 2012 році. Я працював дипломатом і, створюючи систему оборони Грузії, працював понад двадцять років. З 2013 року я постійно живу в Україні. Моє життя давно дуже тісно пов’язане з цією країною – я здобув тут вищу освіту, я працював тут дипломатом. Останні шість років я працюю вже не на державній службі, а у великій і впливовій громадській організації. Втретє, Асоціація платників податків України обрала мене своїм головою, а на початку цього року я став віце-президентом Європейської асоціації платників податків.
Однак це не найважливіше, а те, що вже не один рік я працюю з високопрофесійною командою, без якої неможливо було б ініціювати появу української СРФЗ. З цього приводу я ризикну згадати одну неприємну історію: у вересні 2018 року відбулася чергова презентація закону про українську СРФЗ, в якій, як експерти, брали участь також і представники Литовської СРФЗ. Вони хотіли запросити колег з однієї країни ЄС, але ті категорично відмовилися приїхати до Києва, заявивши, що вже брали участь у подібному обговоренні закону у 2014 році. а потім їм обіцяли, що СРФЗ в Україні буде створена через кілька місяців. Я займаюся цією проблемою з 2015 року. Коли у вересні 2018 року Петро Порошенко ще був на посаді президента, я зрозумів про необхідність негайних дій. Можливо, я романтик, але в травні минулого року після інавгурації президента Володимира Зеленського я зрозумів, що Україна має унікальний шанс здійснити життєво важливі для неї реформи. Як дипломат я добре знаю, що для досягнення будь-якої мети часто потрібні роки наполегливої праці. Тому я вірю, що ця команда, з якою я працюю вже п’ять років, зможе досягти того, що ми прагнемо ще в цьому році: створення української СРФЗ.
