Увечері 6 січня вірні православної церкви відзначають Різдвяний святвечір, напередодні Різдва. У народі його також називають «коляди». Значення святої ночі появи на світ Сина Божого Христа настільки велике, що навіть хід нової історії і наше літочислення ведеться від Різдва Христового. Дізнайтеся більше про традиції і прикмети цього світлого православного свята.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяРіздвяний святвечір 6 січня: що можна робити у свято
У давні часи Святвечір був особливо шанований. Адже це навечір'я Різдва Христового, заключний день Різдвяного посту. Традиційно в цей день в їжу можна було приймати лише так зване сочиво — розмочені зерна пшениці з медом і сухофруктами. Дана традиція і дала назву світлого свята.
В Різдвяний святвечір до «вечірньої зірки», тобто до вечірніх співів за Богослужінням «Волхви ж із зіркою подорожують», нічого не їли і навіть не сідали за стіл. З появою ж на небі першого радісного вогника, який сповістив колись волхвів про народження Спасителя, можна було починати святкувати. Головна кулінарна подія Різдва — це вечеря в святвечір.
Наші предки в переддень Різдва обов'язково клали на стіл пучок сіна — на згадку про ясла, в яких народився Ісус Христос. Стіл накривали білосніжною скатертиною та розставляли на ньому дванадцять страв — по числу апостолів — та всі страви були пісними. А з настанням 7 січня на стіл дозволялося ставити і м'ясні страви.
Різдвяний святвечір 6 січня: головні прикмети свята
На цей день в народі існувало безліч ріхних прикмет. Наприклад, ні в якому разі не можна було йти з дому — інакше скотина по весні буде блукати по лісах і ніколи не повернеться. Говорили також: на святий вечір ткати — нещастю догоджати.
За багатьма ознаками судили про майбутній урожай. Ясний день обіцяв, що вродять і овочі в городі, і пшениця в полі. Зірки в небі віщували великий урожай чорниці, іній і глибоко промерзла земля — урожай хліба, чорні стежки на снігу — урожай гречки.
