Медична реформа в Україні за останні пару років стала справжньою системою розпізнавання «свій – чужий». І для політиків, і для усіх інших громадян України, які або тренуються в ненависті до Уляни Супрун, або беззаперечно її підтримують. Байдужих до цієї теми майже немає, повідомляють "Акценти". 

Втім, така персоналізація відповідальності за настільки складні структурні зміни, як медреформа, викривлює дійсність і для перших, і для других. З тими, для кого Супрун – «доктор Смерть», начебто все зрозуміло, їм жодні докази своєї правоти николи й не були потрібні. Вони проти – тому що проти. Тому що Вадим Рабінович по телевізору сказав.

А тим, хто пише агіт-пости в соцмережах на тему «чому я підтримую Супрун» і купує крафтове пиво з її обличчям на етикетці, час також трохи вийти з реальності рожевих окулярів. Медреформа та її реалізація – це не тільки Супрун. Це велика кількість різних людей на високих посадах, які приймають рішення та несуть відповідальність. У Міністерстві охорони здоровʼя, в Національній службі здоровʼя України, у цілій низці держпідприємств.

Тому дискусію про користь чи шкоду від медичної реформи давно слід перевести з області абстракцій та світоглядного вибору «підтримую-не підтримую зміни» у конкретну площину – як саме вона реалізується. Ось про це і хотілося б поговорити.

«Електронне здоровʼя» заднім числом

Популярні новини зараз

Дорофєєва попрощалася з Дантесом: останнє фото пари довело фанів до сліз

Лобода затьмарила Собчак на її ж весіллі, відверте вбрання позбавило дару мови: "Гарніша за наречену"

Здала однокласниця: історія жорстокого зґвалтування школярки в Харкові отримала шокуюче продовження

Тимошенко і Ляшко вляпалися по самі вуха: скандальних депутатів зловили на...

Показати ще

Один з ключовых елементів реалізації медичної реформи в Україні - створення і функціонування системи «eHealth». Ця електронна система забезпечує обмін медичною інформацією та реалізацію програми медичних гарантій населенню від держави. Вона складається з Центральної бази даних – ЦБД, яку адмініструє ДП «Електронне здоровʼя, та електронних медичних інформаційних систем - МІС, які дозволяють автоматизувати роботу медзакладів з ЦБД. Відповідальність за роботу eHealth покладається на дві установи – МОЗ, яке регулює впровадження системи на нормативно-правовому уровні, і НСЗУ, яка заключає договори з надавцями медпослуг, розробляє програми медичних гарантій, встановлює тарифи, моніторить договори, і головне – здійснює оплати медпослуг на умовах договору.

Програма медичних гарантій визначає перелік та обсяг медичних послуг і лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів держбюджету. Законом чітко регламентовано, що оплата надання медичних послуг і лікарських засобів за програмою медичних гарантій здійснюється на підставі інформації та документів, які внесені до електронної системи охорони здоровʼя тим, хто надає медичні послуги. Надавач медичних послуг складає звіт в електронній системі охорони здоровʼя, в якому фіксується обсяг наданих пацієнтам медичних послуг і лікарських засобів, а також зазначається оплата тарифу за надання медичних послуг та лікарські засоби.

А це - скріншот переписки посадових осіб НСЗУ та МОЗ.

Дмитро Черниш - начальник відділення розвитку електронної системи охорони здоровʼя Департаменту інформаційних технологій Національної служби здоровʼя, Наталія Рябцева - замісник голови НСЗУ, Денис Мацуй – станом на грудень 2018 року працював гендиректором ДП «Електронне здоровʼя» (був відсторонений у січні 2019 року), Олександр Рябець – директор Департаменту інформаційних технологій НСЗУ, Анастасія Хахлева – керівник експертної групи з питань впровадження системи «Електронне здоровʼя», Павло Ковтонюк – замісник голови МОЗ. У наведеному листуванні обговорюється питання створення Центральної бази даних «eHealth» заднім числом, від 1 липня 2018 года. Логічне питання – навіщо?

Оскільки, судячи з того, що написано на офіційному сайті ДП «Електронне здоровʼя», реалізація проекту – суцільна «перемога». «Вже більш ніж 19,5 млн українців обрали врача. ДП «Електронне здоровʼя», яке разом з партнерами розробляє технічний функціонал eHealth, вдячне за виказану довіру користувачам. Такий результат за півроку є загальною заслугою команд, які займаються впровадженням eHealth в Україні. Запроваджуючи систему eHealth, Україна вже увійшла до світової спільноти Global Digital Health Partnership у якості її рівноправного учасника, досвід якої цікавий багатьом країнам світу».

Збій системи

Насправді з коректною роботою «eHealth» - величезні проблеми. Як обʼєктивного характеру, через «баги» у розробці, так і субʼєктивного – через шахрайство і корупцію. Справа в тому, що деякі МІС дозволяють на один номер телефону підписувати необмежену кількість декларацій, і певна кількість лікарів знайшла спосіб швидко підписати декларації на один номер телефону. Наприклад, деякі медзаклади почали приписну кампанію ще у листопаді-грудні 2017 року у письмовому вигляді - пацієнти заповнювали й підписували паперову версію декларації, іноді навіть в одному примірнику. У таких псевдодеклараціях люди залишали усю інформацію про себе - паспортні дані, ІПН, номери телефонів і електронні адреси. Маючи купу псевдодекларацій з усією необхідною інформацією, лікарі почали вводити її до безкоштовного додатку МІС. Деякі «винахідники» вирішили вводити в деклараціях свій номер телефону чи проводити реєстрацію на іншу, cпеціально придбану SIM-карту. Особливо «просунуті» лікарі покупали нову SIM-карту й реєстрували на неї до 500 декларацій. Оскільки телефонувати кожному пацієнту довго, та й самі пацієнти вже встигли забути про те, що вони підписували. Дуже зручно - ввів дані, тобі прийшло смс, сам усе підтвердив і декларація уже в системі. Таким чином, за дуже короткий термін було введено дуже багато таких декларацій, що є прямим порушенням законодавчих актів і наказів Мінохорони здоровʼя.

Проблеми виявлялися тоді, коли пацієнти вирішували відписатися від своїх лікарів і перейти до інших. Зʼясовувалось, що зробити цього вони не можуть. Оскільки під час перепідписання декларації з іншим лікарем для підтвердження процедури має надійти смс на номер телефону, який зазначений в електронній формі. Ця ситуація призвела до того, що багато пацієнтів, які стали жертвами подібного шахрайства, не можуть приписати себе до іншого лікаря.

Але це далеко не головна проблема. Наприклад, пацієнт вирішує відписатися від одного лікаря до другого, який працює в іншому медзакладі, і робить це успішно. Але стає відомо, що пацієнт після перепідписання декларації з іншим лікарем «висить» активним у обоих лікарів з різних ЦПМСД. Тобто виходить, що НСЗУ виплачувала гроші за одного й того ж пацієнта 2 рази. Таких випадків, як зʼясувалося, було дуже багато, особливо серед дітей. 1 березня 2019 року в системі було проведено дедублювання декларацій, яке й показало обсяги інциденту. Усі коди призначення платежів втратили досить багато пацієнтів, а саме вікових груп від 0-5 та 6-17 лет, за які за коефіцієнтом нараховується більше грошей. Перші виплати за договором НСЗУ почалися у липні 2018 року. Виявляється, система з липня 2018 року по березень 2019 працювала з помилками?

Ще один «баг» системи, який призвів до розтрат держкоштів – неможливість видалити померлих пацієнтів, що відбувалося деякий час. Таким чином, за померлих и надалі перераховувались кошти, як за живих. Коли проблему почали вирішувати, вилізла нова - почалось некоректне видалення. Померлі залишалися, але живих пацієнтів видаляли як померлих.

Електронний балаган

У звʼязку з цим виникає ще одне логічне питання: Хто відповідає за весь цей балаган? Цим питанням зацікавились і в парламенті, де була створена міжвідомча група з питань функціонування системи електронного здоровʼя. Один з її учасників, депутат Юрій Савчук направив низку депутатських запитів до МОЗ, НСЗУ і ДП «Електронне здоровʼя». До отриманих відповідей нічого ні додати, ні відняти.

З відповіді на депутатський запит за підписом в.о. голови ДП «Електронне здоровʼя» Романа Єгорченко 25.04.2019 року: «Програмне забезпечення ЦБД, усі необхідні технічні документи спрямовані на затвердження до МОЗ України. Станом на 25.04.2019 року наше підприємство не має достовірної інформації стосовно затвердження технічних документів, які були вище згадані... У власності підприємства ЦБД ніколи не була. ЦБД знаходилась у господарському віданні підприємства за дорученням МОЗ. 18.02.2019 року ЦБД було знято з балансу ДП «Електронне здоровʼя» та передано Нацслужбі здоровʼя України… Станом на сьогодні КСЗІ (комплекс системи захисту інформації) у повному обсязі не побудований. Держспецзвʼязку призначив ліцензіата для проведення держекспертизи, але роботи не можуть бути виконані в звʼязку з відсутністю фінансування з боку МОЗ».

Виходить, що весь цей час керівництво НСЗУ давало ДП «Електронне здоровʼя» незаконні письмові вказівки щодо підключення до ЦБД комерційних МІС, у яких відсутній відповідний атестат КСЗІ (комплекс систем захисту інформації).

Відповідно, ми маємо наступну ситуацію: система eHealth не має необхідних сертифікатів захисту, а значить існує неілюзорна загроза того, що усі особисті дані про пацієнтів - медичні показники, захворювання, аналізи - можуть потрапити до рук зловмисників. Система не була на балансі Мінохорони здоровʼя і не має затвердженої технічної документації, яка необхідна для її вводу в експлуатацію.

З самого початку усі три установи, вочевидь, усвідомлюючи масштаби проблеми, перекидали відповідальність за функціонування ЦБД, як гарячу картоплину. Хоча на тому ж офіційному сайті eHealth недвозначно сказано, хто і за що відповідає.

Але справа не тільки в збереженні особистих даних пацієнтів. Наприклад, голова НСЗУ Петренко не може не знати, що доступи до ЦБД має лише одна комерційна компанія «Еден Лаб», яку повʼязують зі сферою впливу екс-депутата від БПП Сергія Березенко. І тут вже попахує матеріальною зацікавленістю.

Тепер стосовно масштабів розтрат, про які йшла мова вище. З відповідей на депутатський запит за підписом голови НСЗУ Олега Петренка - 15.04.2019: «Відносно питання про суми виплачених коштів і дати першої оплати зазначаємо, що з 01.07.2018 по 01.04.2019 закладам охорони здоровʼя були виплачені кошти за надані медичні послуги загальною сумою 7,611 млрд гривень. З них у 2018 році - 3, 446 млрд, у 2019 - 4, 164 млрд гривень. Таким чином, оплати за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій почалися з 1 липня 2018 року».

Що виходить? Що при потуранні керівництва НСЗУ незаконні виплати компенсацій за неіснуючими деклараціями нанесли шкоду державі на кілька мільярдів гривень. Навіть зараз факти дублювання декларацій, за які вже були виплачені з бюджету кошти, щодня можна бачити під час їхнього видалення НСЗУ з ЦБД десятками тисяч на день. Мало того, приблизно третина з цих 7,6 млрд - 2,5 млрд гривень були фактично вкрадені шахраями від медицини, які оформлювали на себе пацієнтів за одним і тим самим номером мобільного телефону, а електронна система технічно була недосконалою, щоб веріфікувати шахрайські записи.

Рахункова палата України ще у лютому 2019 року направила до ДБР «Звіт про результати аудиту ефективності впровадження проекту «Покращення охорони здоровʼя на службі у людей», яке підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку, у якому було зазначено, що рішення й дії заступника Міністра охорони здоровʼя Павла Ковтонюка, які відносяться до оформлення у приватних осіб і компаній замовлень робіт та послуг з питань електронної охорони здоровʼя і їхнього прийняття «мають ознаки кримінальних та адміністративних злочинів». Важко уявити, що уся ця історія з розтратами, оформленням ЦБД заднім числом, а також її незахищеністю – є слідством халатності й некомпетентності топ-посадовців МОЗ и НСЗУ. Легше повірити в те, що і Петренко, і Ковтонюк, і ціла низка їхніх підлеглих усе це робили і роблять свідомо. Вочевидь, дискусію у суспільстві слід змістити з питання, хто буде наступним міністром охорони здоровʼя, на інше питання: чи будуть відповідати за порушення закону ті, хто вже «реформує» вітчизняну медицину на свій розсуд?