Цієї суботи, 15 лютого, ми відзначаємо велике свято Стрітення Господнього – одне за 12 найбільших свят церковного року. Знай.ua дізналися цікавих подробиць з історії цього свята та порад щодо його відзначання, згідно з канонами Православної церкви.

Стрітенські свічки - фото ТІЦ Стрий
Стрітенські свічки - фото ТІЦ Стрий

Заміна свята бога Луперка, чудо в Царгороді та "стрітенська вода"

Стрітення Господнє – одне з найдавніших свят. З’явилося воно в Єрусалимській Церкві десь близько IV століття. Згодом із Єрусалиму перейшло в інші Церкви. Саме в цей день урочисто згадується подія принесення Ісуса Христа Пресвятою Богородицею до храму, після закінчення днів очищення.

Цікаво, що вчені свідчать, що свято в Західній та Східних Церквах мало різні причини для свого поширення. Католицькі дослідники особливе богослужіння свята приписують або папі Галасію (496 рік), або Григорію Великому (600 рік).

Популярні новини зараз

Топ-7 шкідливих продуктів, які є на кожній кухні, але краще від них відмовитися

Головне за день вівторка, 18 лютого: в українців заберуть грошові перекази, Зеленського заборонили, а Богдан пішов по дівчатах

Пугачову після пластики спіймали в невідповідний момент, не врятувала навіть перука

Волочкова в барі показала "шланг" вражаючого розміру, дітям краще відвернутися

Показати ще

"За цим твердженням, особливе свято в цей день повинно було замінити собою святкування поганського свята бога Луперка. В цей день римляни приносили жертви кіз і цапів, кров’ю з яких обмащувалися жреці. Потім зі шкір цих тварин робили ремні та паски, якими били усіх, хто зустрічався їм дорогою: називалися "фебруа", звідси й, очевидно, походить і назва місяця фебруарій – лютий. Отже, свято Стрітення на Заході утвердилося, як спроба подолати ці дикі та антихристиянські звичаї", – зазначає протоієрей Православної Церкви України, кандидат богословських наук Євген Заплетнюк.

У Східній Церкві історія свята Стрітення має інші акценти. За часів правління імператора Юстиніана (524 рік) в Царгороді та його околицях почалася страшна морова язва, яка губила до 10 тисяч людей щодня. Таке жахіття доповнив і страшний землетрус, який стався в сусідній Антіохії – він зруйнував багато будинків і забрав чимало людських життів.

"Саме в час таких випробувань і людських страждань в Константинополі було звершене урочисте благальне моління та літія в день свята Стрітення. Сталося диво – за щирими молитвами страшна моровиця, який тривала уже кілька місяців поспіль припинилася. На згадку про це чудо, утвердилася традиція щороку в цей день звершувати особливе моління – літію", – відзначає протоієрей Православної Церкви України Євген Заплетнюк.

До України ж звичай особливих молінь на свято Стрітення прийшов, швидше за все, з Візантії, ще з часів святого князя Володимира. Однак нині святкова літія не виноситься зі складу Всенічного бдіння.

"Натомість, особливою практикою на православних парафіях цього дня була відправа чину малого освячення води –  "Малої Агіасми". Священнослужителі освячують воду, окропляють богомольців та дають їм набрати додому для благочестивого використання. За народними вірування "стрітенська вода" має велику силу, приносить душевне та тілесне оздоровлення, якщо використовується з благоговінням та християнською розважливістю", – говорить кандидат богословських наук Євген Заплетнюк.

Освячення води - фото Українці Сьогодні
Освячення води - фото Українці Сьогодні

Освячені свічки – не амулет: в чому суть святкового "вогника"?

Традицію освячення свічок на свято Стрітення і введення його в регулярну богослужбову практику Української Церкви приписують Київському митрополиту Петру Могилі, який у своєму відомому "Требнику" 1646 року помістив близько 40 невідомих раніше чинів.

Тим не менше, популярність використання освяченої в храмі стрітенської свічки стало наслідком давньої пристрасті людей до язичництва.

"Справа в тому, що 15 лютого – це день, коли язичники на наших землях вшановували день Громниці – свято на честь божка Перуна. За їхніми віруваннями, це єдиний день, коли можна було почути гул грому взимку. Амулетом, який мав захищати їх від подібних небезпек було щось схоже на сучасну свічку. Нині ж освячена на Стрітення свічка часто прямо так і називається "громничною". Їй приписують безліч магічних властивостей: її ставлять на вікно, щоб "умилостивити" Перуна в час негоди та блискавок, використовують для багатьох магічних, язичницьких обрядів і заклинань", – пояснює протоієрей Православної Церкви України Євген Заплетнюк.

Стрітенські свічки - фото То є Львів
Стрітенські свічки - фото То є Львів

Та вважати освячену в храмі річ амулетом не можна – вона є символом полум'яної віри християн.

"Вона є прообразом Ісуса Христа – "Світла істинного". Дивно було б вважати свічку оберегом проти хвороб і злих сил, при цьому, маючи більше довіри до самого предмету, ніж до самого Бога. Тож, приписування стрітенським свічкам коріниться не в християнському віровченні, а в залишках давнього поганського світогляду: люди бажають лише виконати певний ритуал для того, щоб вирішити свої проблеми. Свічка допоможе лише тоді, коли ми будемо запалюючи її перед іконою, молитися Богу, щоб Він послав нам сили для подальшої боротьби з темрявою в собі та довкола нас", – наголошує протоієрей Православної Церкви України, кандидат богословських наук Євген Заплетнюк.

Свято-Михайлівський собор - фото Уніан
Свято-Михайлівський собор - фото Уніан

Усі охочі можуть долучитися до богослужіння, що відбудеться у Свято-Михайлівському соборі 14 лютого о 16:45 та 15 лютого о 9:00, які очолить  Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.