Ще до недавнього часу День захисника Вітчизни в Україні відзначали 23 лютого, тому як саме ця дата з радянських часів вважалася Днем захисника Вітчизни. Після подій, які відбулися у 2013 році, дата перестала сприйматися святковою. Та вже у 2014 році п'ятим президентом України Петром Олексійовичем Порошенком дата була перенесена на 14 жовтня, а свято перейменували у День захисника України. Незважаючи на всі події деякі люди, особливо ті, хто ностальгує за радянськими часами, продовжують вважати чоловічим днем саме 23 число.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДо якої події приурочено створення дати?
Історія так званого свята 23 лютого тягнеться ще з 1918 року, періоду, коли більшовики зробили переворот всередині Царської Росії і захопили владу над країною. У середині січня 18-го року Радою народних комісарів у Радянській Росії був складений декрет про створення Червоної армії, основна маса якої - робітничо-селянське населення країни.
У документах використовувалася абревіатурна назва армії РККА, що і розшифровувалося, як “Рабоче-Крестьянская Красная Армия”. Й при цьому слово «червона» не мало ніякого відношення до кольору, тому як на Русі «червона», означала красива, згадати хоча б вираз «красна девиця».
Спочатку пропозиція щорічно відзначати річницю створення більшовицької армії, надійшла від Миколи Подвойського, голови Вищої військової інспекції РККА, 10.01.1919 року. У зверненні Микола пропонував призначити датою 28 січня, однак рада не встигла розглянути його лист, тому рішення не було прийнято.
Трохи пізніше у той саме рік, а саме 24 січня питання про створення Дня почесті Червоної армії було розглянуто на засіданні Президії Моссовета. Члени ради рішенням більшості погодилися об'єднати дві дати, і призначити День Червоної армії та День червоного подарунка на 17 лютого. Однак календар вніс свої корективи, тому як 17.02.1919 випало на робочий понеділок. А тому як робочі дні за часів Союзу дуже цінувалися, урочисту подію вирішено було перенести на найближчий вихідний, яким й виявилося 23 лютого.
Йосип Сталін відрізнявся звичкою скасовувати й переглядати прийняті попереднім урядом рішення, тому у період правління вождь запропонував по-іншому пояснити появу пам'ятної дати. Тим більше, що Сталін заздрив досягненням Леніна і всіляко прагнув його перевершити.
Сталіним була вигадана далеко не правдива історія, яка стверджувала, що 23 лютого 1918 армія більшовиків героїчно розбила армію супротивника під Псковом. А насправді правдою було те, що воїни РККА відступили під тиском Німеччини, а підтвердженням тому є прийнятий ЦК РСДПРП (б) ультиматум від правителів Німеччини.
Вступати в суперечку зі Сталіним звичайно ніхто не хотів, тому у 1922 урядом була офіційно визнана дата 23 лютого. У цей день стало прийнято згадувати про червоноармійців і віддавати данину їх героїзму.
Після того, як Держава Російська стала СРСР, до пам'ятного дня готувалися урочисті заходи, присвячені Радянської армії і флоту. А після розпаду країни рад, 23 числа вітали всіх військових, які брали участь у бойових діях, початих країною.
Довгий час як за радянської влади, так і після розпаду Союзу, на території країн СНД 23 лютого розглядалося, як суто чоловічий день. Все жіноче населення країни незалежно від віку намагалося порадувати улюблених чоловіків, і при цьому їм не обов'язково потрібно було мати якийсь стосунок до армії.
Як відбувалося становлення свята при СРСР?
День Червоної армії відзначали у СРСР тільки до 1949 року, після чого його було прийнято перейменувати. З цього року 23 лютого почали відзначати День Радянської Армії та Військово-Морського флоту.
Після 1949 свято стало настільки популярним, що його почали відзначати з не меншим розмахом, ніж зараз день Перемоги на Красній площі. 23 лютого проводили військовий парад з технікою та бійцями, нагороджували радянських Ветеранів почесними грамотами та подарунками, влаштовували шикарний салют.
Довгий час після завершення Другої світової було прийнято нагороджувати суто чоловіків, які мали пряме відношення до несення військової служби. Але з огляду на те, що в Радянському союзі в армії повинен був відслужити кожен чоловік, свято стало дуже популярним серед населення.
У цей день було прийнято дарувати чоловікам невеликі сувеніри, вручати ордени та грамоти подяки, а також пам'ятні подарунки. З другої половини ХХ-го століття крім традиції нагороджувати, тих хто проходив військову службу й робив це з відзнакою, вручалися особливо цінні подарунки, які звичайним радянським людям придбати було неможливо.
Пізніше традиція вітати чоловіків з офіційної переросла у сімейну. Нерідко на 23 лютого в будинках радянських армійців та офіцерів накривали шикарні святкові столи і готували подарунки. Така ж традиція вкорінилася й в дружних трудових колективах.
З плином часу багато хто став забувати, що відзначення 23 лютого пов'язане тільки з військовими, тому як чоловіків, які служили в армії, ставало все менше.
Коли у 1991 році Радянський союз завершив своє існування та увійшов в історію, День Радянської армії відзначати перестали. На зміну свята у 1995 році прийшов День захисника Вітчизни, коли вітали тих, хто служить у армії, працює в силових та охоронних структурах. Крім цього в побуті вітали батьків, синів, чоловіків та братів, як майбутніх захисників родини.
Які країни досі відзначають 23 февраля?
Перший і єдиний президент Білорусі Олександр Григорович Лукашенко стверджує, що становлення військових сил республіки бере свій початок з започаткування РККА. На його думку саме армія червоноармійців зіграла значну роль в формуванні та розвитку республіки Білорусь. З огляду на те, що країна до цих пір зберігає дружні відносини з Росією, військові обох країн часто організовують урочисті заходи разом.
Крім білорусів, 23 лютого відзначає і інша колишня радянська країна - Киргизія, ну і звичайно ж велика Росія. Обидві країни звели День захисника Вітчизни у розряд культових та оголосили 23 число державним вихідним
Звичайно ж недореспублікі «ДНР» і «ЛНР», як спадкоємці РФ, за прикладом "старшого брата" оголосили цей день вихідним. Те ж саме зробили раніше і на інших віджатих Росією грузинських і молдавських територіях в Південній Осетії, Абхазії та Придністров'ї. До слова абхази в цей день вирішили не відпочивати і не призначили 23 вихідним.
На території республіки Вірменія на 23 лютого випадає День збройних сил. У вузьких колах дату відзначають на території балтійських країн, але це роблять переважно вихідці з РФ. На державному або масовому рівні ця подія не сприймається.
В інших країнах також існують дні чоловіків, але вони ніяк не пов'язані з радянським 23 лютого. Наприклад, 19 листопада - Міжнародний чоловічий День, який відзначають не тільки в багатьох європейських та азіатських країнах, а й на території деяких країн Африки.
Крім цього на території Північної Америки, у Франції і США існує традиція відзначати День батька. Дата є плаваючою та святкується кожну третю неділю червня. У Британії, Індії, Японії, Південній Африці, Кубі та Туреччини батьків щорічно вітають 3 березня.
Ставлення сучасної України до свята після 2014 року
Офіційно відзначати День захисника Вітчизни на території України саме 23 лютого стало прийнято тільки у 1999 році. Саме тоді другим президентом України Кучмою Леонідом Даниловичем був виданий відповідний Указ. Сталося це через 8 років після здобуття країною незалежності. Після цього 23 лютого стало загальновизнаним чоловічим святом в Україні.
Думки простого народу щодо того, кого вітати, розходилися. Одні вважали, що привітань заслуговують тільки ті, хто має безпосереднє відношення до армійської служби, інші стверджували, що вітати у цей день слід усіх чоловіків, включаючи маленьких хлопчиків.
У 2008 році третім українським президентом Віктором Ющенко була зроблена спроба перенести подію на 29 січня, щоб віддати данину бійцям, які брали участь у битві під Крутами. Але ні у парламенту, ні у раді, ця пропозиція не знайшла підтримки.
Третій український президент Віктор Андрійович Ющенко у 2008 році зробив спробу перенести відзначення чоловічого дня на 29 січня. День був обраний не даремно, тому як саме тоді відбувся кровопролитний бій під Крутами, коли кілька сотень студентів УНР намагалися зупинити напад більшовицької армії на Київ, але згодом були розстріляні червоногвардійцями. На той момент ні у парламенту, ні у раді, пропозиція Ющенка не знайшла підтримки.
Вибір саме цього числа пов'язан з великою церковною подією - Покрова Пресвятої Богородиці, яку козаки Запорізької Січі шанували як свою покровительку. Крім цього до дати приурочено створення легендарної Української Повстанської Армії. Роком створення УПА вважається 1942 року, одним з головних засновників якої був Роман Шухевич.
Після цих змін День захисника України набуває важливості на державному рівні й оголошується вихідним. Крім зміни дати, змінилася й концепція традицій. Так, статус захисника Батьківщини стали отримувати не тільки чоловіки, але й жінки, які з не меншим героїзмом служать у зоні проведення АТО.
На урочистому параді, присвяченому Дню перемоги над фашизмом у Другій світовій війні, поряд з чоловічими батальйонами, марширують і загони, що складаються тільки з прекрасної половини населення. Тому після початку бойових дій в Україні свято перестало вважатися суто чоловічим, а вітають 14 жовтня усіх, хто допомагає зберегти і відновити цілісність України.
