Чому пенсіонери не тікають з-під фронту, живучи у знищених селах та містах

Багато громадянських, переважно літніх українців, досі залишаються у прифронтових населених пунктах, які щодня страждають від обстрілів.

Вони відмовляються евакуюватися. Як з'ясувала газета The New York Times, вони мають кілька причин.

Деякі все життя мріяли насолоджуватися старістю у власному будинку, навіть зруйнованому.

"Я прожив тут 60 років і не залишу це. Я 10 років будував будинок своїми руками, не можу кинути”, - каже 82-річний Василь Зайченко.

Інші вже поховали рідних поряд і хочуть лежати з ними в одній могилі. "Я пообіцяла дуже дорогій людині, що залишусь, і не можу її підвести", - пояснює 57-річна Галина Безсмертна.

Для кого краще терпіти складності будинку, ніж переїжджати "незрозуміло куди" у когось просто немає коштів на це. Усі вони отримують пенсії та звикли виживати в очікуванні закінчення війни.

Багато хто відмовляється тікати через сентиментальну прихильність до будинків і небажання починати нове життя серед незнайомців на старість. Хоча є й категорії "ждунів", яких хоч і мінімальна кількість, проте такі є. Таким все одно на убитих росіянами сусідів, родичів. Їм якимось чином були "промиті" мізки та іншої реальності після цього вони не бачать.

Нагадаємо, українцям заплатять за повернення додому: хто і скільки може отримати

Як повідомляв "Знай.uа", як відновити пенсію: українцям пояснили питання, що хвилює тисячі

Знай.uа писав, українка зізналася, як їх "тероризують" на роботі в Польщі: "Втрачали свідомість, але додому не відпускали"