У 2014 році після перемоги Петра Порошенка на президентських виборах, він оголосив про початок боротьби з олігархами в країні. Новий керівник держави акцентував увагу на тому, зоб зробити життя великого капіталу в Україні максимально некомфортним. За останні три роки статки українських олігархів Фірташа, Ахметова, Коломойського, Пінчука, Новінського та ще ряду дрібніших бізнесменів значно поменшали.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПоки ж таку політику цілком схвалює Європа та США, які очікує на "зачищене поле", щоб згодом на український ринок вийшли транснаціональні корпорації (ТНК). Але у недалекому майбутньому у таких компанії виникне прямий конфлікт із "останнім олігархом" України – самим Порошенком. Та його також намагатимуться усунути.
Самому ж президенту деолігархізація України потрібна з цілком предметних кон’юнктурних міркувань. Він використовує її для урізання фінансування своїх політичних опонентів. Ресурсна база зосереджена навколо Порошенка, а це значно збільшує його шанси на новий президентський строк в в 2019 році.
Але команда Порошенка не взяли до уваги зовнішній фактор "м'якого втручання". І один із основних таких чинників впливу на внутрішню політику України – практично бездонний Альфа-Банк, бенефіціари якого тісно пов’язані з Володимиром Путіним.
Американо-англійські проекти
Одна з причин стрімкого зльоту "Альфа-груп" полягає в правильному визначенні "базових партнерів" на міжнародній арені. Фрідман і Ко практично ніколи не відмивають гроші на коротких схемах. На самому початку 90-х, коли "альфівці" засвітилися в транзиті наркотиків із Китаю, що в підсумку коштувало солідних відкупних на рівні федерального центру, команда Фрідмана більше не попадалася на дрібноті. Головний принцип "Альфа-груп" – максимальна міжнародна легалізація – і досі залишається наріжним каменем усієї цієї команди.
Саме тому Альфа-Банк окремо юридично прописаний і в Україні, і в Білорусі, і в Казахстані. І саме тому головні офіси банку розташовані в Люксембурзі, Голландії та Британії. І саме тому основна четвірка "альфівців" – Фрідман, Хан, Авен і Кузьмічов – мають "про запас" ізраїльське громадянство, а також дозвіл на проживання в Швейцарії, Великій Британії та США. Максимальний космополітизм із мінімальним юридичним корінням у Росії. Алібі 100-відсоткове.
Характерно, що тісні контакти з американцями "альфівці" міцно налагодили ще в середині 90-х. Саме тоді на зустріч із Петром Авеном – у той час він значився президентом Альфа-Банку – приїхав до Москви екс-заступник міністра фінансів США, а на той момент віце-президент CS First Boston (CSFB) Девід Малфорд. Відразу ж після цієї зустрічі в управління тоді ще невідомого банку були введені американські менеджери, зокрема з CSFB в Альфа-Банк перейшов працювати інвестбанкір Алекс Кнастер. Персонаж цікавий, у функції якого, крім іншого, входила акумуляція фінансів на політичні проекти. Уже наступного року Авен і Фрідман увійшли в коло "семибанкірщини", що забезпечила перемогу Бориса Єльцина на президентських виборах.
Саме з цього моменту Альфа-Банк став головним тіньовим розрахунково-касовим центром у політико-фінансових операціях Кремля. В кінці 90-х таким самим чином "альфівці" зайшли на британський фінансовий ринок. Через свій десант, делегований в уряд РФ, – Суркова, Абрамова і Попова – Альфа-Банк виграє приватизаційний конкурс щодо Тюменської нафтової компанії (ТНК), а потім відбувається зливання однієї з найбільших російських «нафтянок» із British Petroleum (BP). Переговори з президентом ВР лордом Джоном Брауном проводив якраз Кнастер, а Михайло Фрідман саме після утворення англо-російської ТНК-ВР почав жити більшою мірою в Лондоні. А вже напередодні анексії Криму Кнастер провів успішні переговори щодо злиття ТНК-ВР з "Роснефтью". В результаті третя за обсягами нафтова компанія РФ знову перейшла під повний контроль Кремля з легалізованими виходами на західні фінансові ринки.
Функції Альфа-Банку в цих операціях – робота з "проблемними боргами". Це і рейдерство в "Югранефть", і створення нафтотрейдингової компанії Crown Resources, яка працювала в обхід санкцій ООН безпосередньо з покійним Саддамом Хусейном, і відступ від 200-мільйонної компенсації за екологічну катастрофу з танкером «Престиж», затонулим біля берегів Іспанії. Характерно також, що "альфівці" світяться у всіх проблемних регіонах планети, куди чисті інвестори ризикують заходити. Куба, Венесуела, Нігерія, Камерун, Іран – конкретно за ці регіони відповідає Олексій Кузьмічов, який контролює 18% Альфа-Банку.
Цікавий ще один момент. Роль "Альфа-груп" у перемозі Дональда Трампа на президентських виборах. У червні 2016 року Дональд Трамп найняв компанію Cambridge Analytica, що займається психологічним таргетуванням у соцмережах. Простіше кажучи, фахівці з цієї компанії визначають особистісний портрет потенційного виборця через його активність у "Фейсбуці", а потім під нього індивідуально прописують політичні меседжі свого кандидата. Для прикладу, в тому ж 2016-му послугами цієї компанії користувався Найджел Фарадж, який зумів буквально «на п’ятачку» втілити в реальність Brexit. Підсумки виборчої кампанії у США зараз також відомі. І знову тут засвітилася компанія Cambridge Analytica.
А тепер найцікавіше. Цю компанію для Трампа найняв мільярдер Роберт Мерсер, а Cambridge Analytica, своєю чергою, входить до британського концерну SCL Group. Останнім володіють той самий Мерсер і Михайло Фрідман через свою "Альфа-груп". У результаті можна простежити очевидну зв’язку: Трамп – Мерсер – SCL Group – "Альфа-груп" – Кремль. І тепер директор компанії Cambridge Analytica Олександр Нікс значиться старшим інформаційним стратегом у команді Трампа. А дочка Мерсера – Роберта Мерсер – разом зі Стівом Бенноном входить у коло наближених до тіла президента США. Функції ж Фрідмана залишаються тіньовими. Через Альфа-Банк він викуповує компромат на Трампа і максимально вуалює зв’язки президента США з російськими дипломатичними та фінансовими колами.
Українська експансія
В Україні масштаби діяльності в "Альфа-груп" на порядок менш помітні, але пов’язано це саме з токсичністю самої «російської теми» в країні. Альфа-Банк в Україні в публічній сфері поводиться демонстративно проукраїнськи. Михайло Фрідман у вкрай рідких інтерв’ю щоразу підкреслює своє львівське походження, а його колега – Герман Хан – також при нагоді згадує, що народився в Києві. Одночасно "альфівці" продавлюють тему, що з Путіним у них вже побиті горщики, а після посадки Ходорковського Фрідман і зовсім перебрався на ПМП до Лондона.
А паралельно "Альфа-груп" усе більше закріплюється на фінансовому ринку України. Купили за безцінь активи банку "Форум", кинувши попутно вкладників установи-банкрута на 3 млрд грн. Отримали також згоду від НБУ на поглинання Юніткредитбанку, але угода поки що не оформлена. Проте легко вдалося поглинути великий Укрсоцбанк, який за активами перевищував філію українського Альфа-Банку. Також "альфівці" регулярно отримують рефінанс від Гонтаревої, а сама глава НБУ систематично повторює, що Альфа-Банк «не є російським». І цей "не російський банк" регулярно отримує мільярдні вливання від Нацбанку. Напевно, "просто так".
А ось в українську політику "Альфа-груп" демонстративно намагається не втручатися. Акуратно підгодовує Вакарчука і Садового, представники "альфівців" провели кілька зустрічей із Саакашвілі. Ну і, звичайно, демонструється тотальна лояльність Петру Олексійовичу. Але цей штиль пояснюється просто. У Кремлі ще не вирішили з наступником Порошенка, більш того, цілком допустимо, що нинішній президент їх навіть влаштовує. Наразі "Альфа-груп" нарощує своє тотальне домінування на фінансовому ринку України. І як тільки надійде сигнал про підтримку узгодженої кандидатури, можна бути впевненим, що в Альфа-Банку буде ресурс провести фінансово-виборчу кампанію будь-якої складності в Україні. Під наглядом Кремля.
