Антибандерівський закон: хто з українців потрапить під удар першим

Із запровадженням неочікуваного для українців так званого "антибандерівського закону" все частіше почали виникати чутки про посилення суперечностей із Польщею, і не лише на культурному рівні.

Якщо детальніше вивчити ухвалений Сеймом документ, то виявиться,що тепер будь-яке необережно підібране слово у Facebook можуть сприйняти, як спосіб, наприклад, нібито виправдати Волинську різню.

Але що робити нашим співвітчизникам, які масово їдуть до сусідньої країни на сезонні та постійні заробітки? Тисячі активістів ризикують опинитися під прицілом місцевих судів.

На документ вже відреагували у Європейській раді та Держдепі США. Зокрема, Дональд Туск заявив: подібні закони шкодять репутації поляків та інтересам країни загалом.

"Автори закону розповсюдили цей непристойний наклеп на весь світ, так далеко, як ніхто раніше".

"Історія Голокосту болісна. Ми розуміємо, шо такі фрази, як "польські таборі смерті", є неточними, оманливими та шкідливими. Проте, ми стурбовані тим, що це може підірвати свободу слова", - підтвердила речниця Держдепу Хізер Ноерт.

Їхати до Польщі зібрався міністр юстиції Павло Розенко. Він переконаний, що слід підняти це питання якомога швидше, та чи змінить це ситуацію на користь України, поки що невідомо.

"Безумовно, рішення польського Сейму і Сенату внесуть певні корективи в наше. Такі норми можуть становити загрозу для наших співгромадян, які працюють в Польщі або намагаються просто поїхати в Польщу для туристичної екскурсії або будь-якої бізнес-поїздки ", - підкреслив міністр.

У шовіністичному настрої звинуватила сусідів і депутатка Ганна Гопко:

"Республіка Польща від локомотива і зразка демократії в Центральній і Східній Європі скочується до шовіністичного диктату політики над історичною правдою, селективно обираючи чутливі сторінки історії", - написала вона у Facebook.

Її колега, Михайло Княжицький і взагалі натякав на проросійський напрямок в українському питанні, а юрист Андрій Портнов звинувачує чинну владу у невмінні побудувати дипломатичні стосунки таким чином, аби не викликати негативного ставлення по відношенню до цілої нації:

"Президент Порошенко заявив сьогодні, що правда вимагає діалогу, а не заборон, коментуючи одне з рішень польського парламенту. Це взагалі, хто говорить про заборони? Хто своїм підписом заборонив одну з партій, хто законом про люстрацію заборонив займати державні посади ні ким не визнаним винними людям, хто заборонив соціальні мережі, хто обмежив в країні свободу слова і намагається закрити відразу кілька ЗМІ, хто обставив всіх заборонами в правовій, економічній і соціальній сферах?", - запитує він.

Але головні побоювання все таки стосуються трудових мігрантів – а що як їх будуть називати "зрадниками"? Підозри виникли й на тлі випадків із нашими громадянами, які ставали жертвами нападів радикально налаштованих сил у Польщі.

"Цікаво," ура-патріоти "тепер називатимуть працюють в Польщі українців зрадниками? Або в базових електоральних регіонах прості трудяги за це можуть гарненько," по-бандерівськи "наваляти?", - додає політолог Олег Волошин.

У будь-якому випадку аналізувати такі документи можливо повноцінно вже після кількох місяців їх дії. Тому всі прогнози залишаються припущеннями, хоча й не спиняють українців на шляху до зароблених у Польщі грошей – аби переконатися у цьому, достатньо зазирнути на прикордонний пункт із численними чергами на виїзд.

Дивіться: Польський “антибандерівський” закон спричинив галас у всьому світі