Взяв кредит, а потім затримуєш платежі - потрапиш до "чорного списку" Нацбанку. Кожен український банк повинен поповнювати список, а боржники більше не зможуть розраховувати на кредит. Саме такі нововведення прописані в свіжому законі про кредитний реєстр. Подібне практикують у багатьох країнах, головне їхнє завдання - максимально зменшити кількість проблемних кредитів.

Як тепер працюватиме кредитний реєстр в Україні і хто стане "персонами нон грата" в банках, давайте дізнаватися разом.

Верифікація за новими правилами


Кредитний реєстр дозволить банкам зменшити ризики, а регулятору - реагувати на проблеми ще на ранній стадії, заявили в Незалежної асоціації банків України (НАБУ). Завдання максимум - зменшити загальну кількість проблемних кредитів. А вони, згідно з оцінкою експертів, складають 57%. Тобто кожен другий кредит не повертають або повертають з великим запізненням, що критично для будь-якого банку. Клієнти не поспішають повертати гроші, але при цьому депозити і відсотки по ним необхідно виплачувати регулярно і без затримок. Про це пише "Обозреватель".

Ризики неповернення банки змушені передбачати, розраховуючи процентну ставку по кредитах. Тобто за тих, хто не повертає борги, платять всі інші. Причому український рівень проблемних кредитів один з найвищих в Європі. Вище 30% - вже занадто багато, пояснює експерт по кредитах Володимир Мазуренко. "57% це не просто багато, це критичний рівень. Проблема є і її необхідно вирішувати", - вважає він. Для прикладу, рівень проблемних кредитів у Великобританії, Швеції та Фінляндії складає всього лише близько 2%.

Популярні новини зараз

Еллерт в битовусі виявився повним лінивцем, у Мішиної здали нерви: "Нічого не робить"

Дружина Дзідзьо відверто розповіла про проблеми в родині: "Не ночує вдома"

Колишній партнер "Холостячки" Мішиної зізнався, що потребує допомоги: "Прощайте"

Чотири дружини Григорія Чапкіса: як виглядали кохані жінки легендарного хореографа

Показати ще

Українці знаходяться в першій трійці рейтингу неплатників. І мова йде як про рядових клієнтів банків, так і про юридичних осіб. У Нацбанку вважають, що введення кредитного реєстру може змінити ситуацію накраще. З таким твердженням згодні і в МВФ - створення кредитного реєстру прописане в меморандумі про співпрацю.

Всі українські банки повинні будуть поповнювати єдину базу, управляти якою буде регулятор. Відповідна постанова НБУ набула чинності 6 травня. У списку потраплять усі боржники, які не повернули як мінімум 372 300 грн (100 мінімальних зарплат). В одній з перших версій законопроекту про кредитний реєстр йшлося про "межі" в розмірі 50 тис. Однак в доопрацьованому варіанті суму вирішили збільшити.

До реєстру внесуть ПІБ, дату народження, ІПН, інформацію про кредит, вид діяльності боржника, розмір прострочення, інформацію про пов'язаних з банком осіб, приналежність боржника до пов'язаним контрагентам і т.д. Перед тим, як видавати кредит, фінансова установа повинна перевірити, чи є інформація на їх потенційного клієнта в єдиному реєстрі. Тим, хто потрапив в "чорний список", кредити видавати не будуть.

Як зміниться життя українців


У Національному банку впевнені, що запуск кредитного реєстру в тому числі дозволить знизити банківські ставки. Як заявила в ефірі одного з телеканалів заступник голови НБУ Катерина Рожкова, зараз банки змушені передбачати видатки на "погані" кредити і ризики неповернення. А чим вищі ризики, тим дорожче доведеться платити за кредит. Мовляв, реєстр поліпшить обмін інформацією та убезпечить фінансові установи від "поганих" клієнтів.

"Кредитний реєстр - це інструмент, який повинен допомагати банкам виявляти проблемних клієнтів і вже це є дуже сильним важелем, щоб надавати правдиву інформацію, тим більше, що дані будуть використовуватися банками при обчисленні кредитного ризику", - пояснює виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Щоправда, таку думку поділяють далеко не всі експерти. Володимир Мазуренко нагадує: подібні реєстри, але без обов'язкової участі в них і на комерційній основі, існували і раніше. Більш того, на вже існуючі "погані" кредити реєстр ніяк не вплине, в кращому випадку він дозволить скоротити ризики в майбутньому.

"Якщо раніше юридична особа закривалася і можна було йти в банк і знову брати кредит під іншу "пустушку", зараз інформація про пов'язаних юридичних осіб повинна буде потрапляти в реєстри. Якщо все буде зроблено так, як прописано в законі і постанові, дійсно, ризики скоротяться. Але я б не був занадто оптимістичний з такими оцінками", - говорить Мазуренко.

Реєстр все одно не вирішить проблему, а проблемні кредити - наслідок політики самих банків, впевнений економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.

"Кредитний реєстр трохи полегшить процедуру верифікації. Саму проблему він не вирішить. Поки ринок не стане прозорим, поки що не буде відкритих банків, навіть кредитний реєстр не врятує. А будь-яку систему можна обійти, створити пустушку. У більшості проблемні кредити - компанії, які просто вивели через банківську систему величезні гроші", - відзначає економіст.



Нагадаємо, раніше інформаційний портал "Знай.ua" писав про те, що ПриватБанк вирішив пробачити кредити загальною вартістю майже в 6 мільярдів гривень.