Український поет-романтик, байкар, фольклорист, етнограф і філолог Лев Боровиковський народився 22 лютого 1806 в селі Мелюшки Хорольського району Полтавської області. Він походить з давнього козацького роду. Дід поета добре малював і грав на гуслях. Батько Іван зі старшим братом писали портрети. За це селяни по-вуличному називали Боровиковського Маляренко, а кут, де вони жили, - Маляренковщиною.

Боровиковський навчався в повітовому училищі в Хоролі і в Полтавській гімназії. У 1826 році він вступив у Харківський університет на етико-філологічний відділ філософського факультету.

Там на поета вплинув поет Петро Гулак-Артемовський, який керував студентським літературним гуртком. У студентські роки поет почав писати перші оригінальні твори. У 1828-му "Вісник Європи" надрукував його поему-билину "Пир Владимира Великого" і баладу "Жінка". Їх він написав у романтичному стилі.

Після закінчення університету в 1830 році Боровиковський викладав у Курській гімназії історію і латинську мову. Пізніше його перевели в Новочеркаську гімназію, потім в Полтавську і в місцевий Інститут благородних дівиць. Серед його учнів були кирило-мефодієвець Іван Посяда і байкар Леонід Глібов.

Популярні новини зараз

На Прикарпатті зник молодий хлопець в зелених чоботях, мама ллє сльози: "Де ти, Васильку?"

Дорофєєва вагітна? Надя в одному халаті помчала вночі за оселедцем

Каменських нарешті показала дитину - дівчинка її копія, Потап щасливий: "Люблю обох"

Раптово загинув український ведучий: не прожив і половину віку, колеги побиваються

Показати ще

У цей період Боровиковський написав найбільше творів: романтичних віршів і байок. Склав словник української мови, записував зразки народної творчості.

За своє творче життя поет написав понад 250 байок, 24 балади і думи. В їх основу поклав народні перекази і повір'я. Перекладав на російську твори польського поета Адама Міцкевича. Підготував до друку 15 українських народних пісень і 1 200 прислів'їв і приказок.

Збереглися два його переклади творів Олександра Пушкіна: "Два ворона" і "Зимовий вечір". У вірші "Два ворона" богатиря, який лежить убитий в чистому полі перекладач замінив на козака. Замість "молодої господині" - молода козачка. Російські традиції, про які згадує Пушкін в "Зимовому вечорі", Боровиковський замінив на українські.

У 1852 році у Києві видали збірник Боровиковського "Байки і прибаютки". Левко Боровиковський помер 6 грудня 1889. Похований у рідному селі.

Раніше портал "Знай.uа" розповідав про те, що в Бабиному Яру вшанували пам'ять легендарної української поетеси Олени Теліги.