Формула кохання - це зовсім не про зітхання, квіточки-сердечки і вечері при свічках. Насправді це чіткий математичний алгоритм, який вивели двоє вчених, намагаючись створити схему для підбору ідеальних партнерів для щасливого шлюбу.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗадовго до розквіту сайтів знайомств двоє економістів вирішили заглибитися у вивчення питання підбору ідеальної пари. В результаті вони отримали формулу, яка сьогодні працює на благо людства.
У 1960-х економісти Девід Гейл і Ллойд Шеплі приступили до федерального дослідження підбору ідеальної пари. Їх цікавила виключно математика – саме з її допомогою можливо підібрати для людини такого партнера, який буде відповідати йому взаємністю.
Уявіть, що у вас в розпорядженні група чоловіків і жінок, які хочуть одружитися або вийти заміж. Гейл і Шеплі хотіли перевірити, чи можна вивести формулу, щоб розбити всіх на пари таким чином, щоб кожна пара була максимально щаслива.
Ось приклад, натхненний романом Джейн Остен "Гордість і упередження":
Мета - знайти стабільні пари-збіги між двома підгрупами людей (чоловіків і жінок), у яких різні вподобання, а також думки про те, хто їм підходить.
Центральна ідея в тому, що пари повинні бути стабільні. Не повинно бути пар, які надають перевагу один одному перед тими партнерами, яких отримали при розподілі.
Гейл і Шеплі розробили алгоритм "відкладеної згоди", також відомий як алгоритм Гейла-Шеплі.
Він створює поєднання, де кожен учасник може знайти партнера, якого вважає найкращим серед всіх інших, вибираючи з тих, хто вважає найкращим його.
Чоловіки і жінки складають списки своїх симпатій:
Потім їх сортують, використовуючи алгоритм:
Цей алгоритм працює для будь-якого числа партнерів, як би вони один одного не оцінили. Він підбирає хоча б одну стабільну пару для кожної людини.
До слова, ця формула була доопрацьована третім вченим - Елвіном Ротом, який знайшов їй застосування далеко поза межами романтичних інтересів - при підборі шкіл для учнів, розподілі лікарів по медичним закладам і навіть для пошуку донорів нирок.
Саме за розроблений принцип підбору, який допомагає пацієнтам знаходити донорів органів, Рот отримав Нобелівську премію в 2012 році.
Рот виходив з того, що багато людей хочуть пожертвувати нирку близьким, але не можуть цього зробити через групу крові або інші чинники.
Вчений переглянув систему, щоб допомогти несумісним парам "донор-реципієнт" знайти такі ж пари. Через складні ланцюжки обміну всі учасники отримали впевненість у тому, що відповідна людина буде знайдена.
Результат: тисячі людей отримали нирки і вижили, при тому, що раніше такої можливості у них не було.
Цій формулі знайшли й інше застосування: вона допомагає дітям в притулках знаходити сім'ї. А в XXI столітті її навіть почали застосовувати "за призначенням": на дейтингових сайтах і в спід-дейтингу.
Як повідомляв портал "Знай.ua", вчені знайшли наукове пояснення коханню з першого погляду.