В Україні 23 червня набув чинності закон "про удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби". Відомо, що цей закон, за словами авторів, заохочує громадян України служити в армії.

Так, вчора, 22 червня, текст документу опублікували в парламентському віснику "Голос України". За законом, він набуває чинності на наступний за цим день.

Норми нового закону:

- підвищують з 23-х до 30 років вік прийому громадян як курсантів вищих військових навчальних закладів (це дозволить учасникам АТО і ОНС вступати на навчання і продовжувати службу офіцерами або сержантами);

- підвищують до 60 років граничний вік перебування в запасі військовозобов'язаних-жінок, як це визначено для чоловіків (це забезпечить гендерна рівність і збільшить мобілізаційний ресурс);

- дозволяють продовжувати в особливий період служби за новим контрактом на строк від одного року до 10 років (це сприятиме збільшенню кількості бажаючих піти на короткостроковий контракт);

- дозволяють звільнитися або укласти новий контракт тим військовим, у яких дію контрактів було примусово продовжено після закінчення їх термінів в особливий період;

- дозволяють звільнитися або укласти новий контракт тим військовим, хто уклав контракт до закінчення особливого періоду та оголошення демобілізації.

Крім того, документ дає можливість залишитися в ЗСУ тим військовослужбовцям, кого визнано непридатними до служби за станом здоров'я", так як, за словами президента, бойовий досвід, морально-ділові якості та мотивація до військової служби для таких військовослужбовців, незважаючи на їх фізичний стан, можуть бути реалізовані на військових посадах, які не потребують фізичних навантажень.

Як повідомляв портал "Знай.uа" Верховна Рада нарешті прийняла закон "Про національну безпеку". Згідно з ініціативою РНБО, саме цей документ теоретично має наблизити Україну до довгоочікуваних стандартів НАТО. Як зазначила депутат Світлана Заліщук, з одного боку, значно більше оборонних закупівель повинно стати відкритими і підконтрольними громадянському сектору. Проте змін до закону про держтаємницю не внесли – її правку щодо цього відхилили. А отже, покарання за розголошення такої інформації залишається суворим.