Про це заявила в ефірі ObozTV глава комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець.

"Ситуація для будь-яких зловживань фактично виключена. Тільки в кіно показують, що в морзі можна вилучити орган і в сумці-холодильнику його кудись перевезти і пересадити. Насправді, для того, щоб орган був пересаджений, він повинен бути живим . Для того, щоб орган був живим, людина, у якої діагностовано смерть мозку, має перебувати на штучній вентиляції легенів у лікарні", - пояснила Богомолець.

"Якщо визначено, що ця людина дала прижиттєве згоду, або родичі першої лінії дали згоду на донорство, тільки тоді шукають реципієнта по комп'ютерній системі. Відбувається узгодження, чи підійдуть органи цього донора реципієнту. Тільки якщо орган живий, якщо все підходить, тоді можна починати саму процедуру", - зазначила вона.

За словами Богомолець, "у людей, які потрапили в ДТП, не потрапили до лікарні, пропали безвісти, технологічний процес трансплантації є дуже складним".

Раніше «Знай. uа» писав про те,  що 17 травня Верховна Рада ухвалила закон № 2386а-1 про трансплантацію анатомічних матеріалів людині. Свої голоси за документ віддали 255 народних депутати.

Кожна людина може добровільно погодитися чи відмовитися від посмертного донорства. У першому випадку потрібна письмова заява, позначка у паспорті або посвідченні водія та внесення даних до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

В іншому - назвати довірену особу, яка після смерті людини оприлюднить її згоду чи заборону на трансплантацію її анатомічних матеріалів.

Окрім того, забороняється використання анатомічних матеріалів, якщо нема у кого спитати дозволу; проти суд, правоохоронці або судмедексперт. Не можуть посмертно бути донорами ветерани АТО та ООС, діти-сироти, визнані недієздатними а також ті, особистість яких невстановлена.