Війна на Сході України часто змушує багатьох воїнів забути, що таке розваги. Веселощі та щастя. Втім для кохання завжди знайдеться місце навіть у такі пекельні та важкі часи. Це довів герой АТО Сергій Суліковський. Перебуваючи на лікування в госпіталі, військовий встиг одружитися.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це пише видання "Район. Горохів".
Щасливим молодятам провели церемонію прямо в Луцькому замку, 22 червня.
Через брак часу молодята вирішили скористатися пілотним державним проектом міністерства юстиції України по реєстрації шлюбів. Цей проект, що має назву "Шлюб за добу", почав діяти у Луцьку з 2017 року.
Як діючий військовослужбовець, Сергій зміг організувати власне одруження у стінах мальовничого замку Любарта, яке без зайвого пафосу пройшло 22 червня. Війна з агресором не змогла завадити мирним планам молодят. Процедуру розпису пришвидшили, аби Сергій міг повернутися на лікування. У серці щеміла відкрита рана.
Ще зовсім недавно він стояв над відкритою труною, у якій, мов живий, лежав його побратим Микола Вільчинський. Сергія Суліковського і Миколу Вільчинського доля звела давно. Обоє проживали у с.Старики Горохівського району. Майже однолітки, зі схожими характерами, хлопці обоє без вагань пішли захищати Україну від російського агресора. Разом підписали контракт на військову службу, разом воювали.
Місяць тому, коли Микола приїздив на хрестини новонародженої донечки, Сергій будував плани на майбутнє, у які війна внесла свої криваві корективи. Друга не стало. Його тіло у домовині. Сергій і думати забув про власне майбутнє. Душа прагнула одного – швидше повернутися на фронт і помститися за смерть побратима. Похорони Миколи Вільчинського підірвали здоров’я хлопця. Відразу потому Сергій потрапив до лікарняних стін, хоча наступного дня мало відбутися його весілля.
"Яке весілля?! Я не можу зараз про це думати. Підлікуюся, повернуся на Схід, а одружитися можна буде після закінчення війни", - із смутком у голосі промовляв Сергій до Наталки.
Наречена не перечила, бо кохала всім серцем.
"Буду чекати, скільки треба. Ми ж не перший рік знайомі", - заспокоювала коханого Наталя Адамська.
"Війна війною, а жити треба. Ніхто не знає, що чекає завтра. Раз запланували весілля, то треба його провести2, - благала мама Сергія, яку підтримала і сестра хлопця.
На церемонію наречений одягнув синю вишиванку з гербом, а наречена - яскраву жовту сукню.
Мережі показали фото щасливого подружжя та їх романтичної церемонії.
Як раніше повідомляв "Знай.ua", молодий герой віддав своє життя за Україну.
