Той, що пройшов крізь смерть: як загартовуються найкращі воїни ЗСУ

За величезним парканом та воротами, що на київському бульварі Лесі Українки, одразу й не помітиш, яке тут вирує життя – саме в цьому закладі готують тих, кому вже скоро із звичайної казарми доведеться, можливо, переїхати в не зовсім спокійні місця.

Столичний військовий ліцей імені Івана Богуна за часів СРСР називався на честь полководця Суворова. Тому таким його багато хто і пам'ятає, на колишній лад досі говорять про "суворовське училище".

Сім десятиліть історії

Рівно стільки минуло часу з моменту першого випуску. Стартову суму на реконструкцію головної пам'ятки ліцею вдалося зібрати Святославу Вакарчуку. Тепер тут за головного - легендарний "Сумрак", Герой України Ігор Гордійчук, який знає про життя кадетів все. А інколи навіть більше.

Командир спецназу у серпні 2014-го у прямому сенсі мало не попрощався з життям. Висота у 80 кілометрів від Донецька, Савур-Могила, як це не страшно звучить, могла стати могилою і для нього. Але вистояв, хоча шанс на порятунок був один з мільйона.

Фото: Герой України Ігор Гордійчук

12 днів оборони в оточенні, нещадні артобстріли, атаки танків і ворожої піхоти – навіть тепер це складно згадувати спокійно:

"Без віри на війні ніяк. У кожного свій шлях до Всевишнього. Бог є – 100%. Без нього, дружини, доньки та наших лікарів я не вижив би. У мене ж півчерепа немає. Рука, нога…", - пояснював він в коментарі "УП".

Кілька контузій не заважають йому посміхатися і залишатися оптимістом. Адже тільки отримавши смертельні поранення, нарешті розумієш всю цінність життя.

Герой України як приклад для молодого покоління

Тепер Гордійчук щоденно займається роботою реабілітаційному центрі і відвідує Володимирський собор – молитися за живих і мертвих. Ходить туди із паличкою, поранення заважає нормально і без болю пересуватися. Особливо не любить згадувати офіцер бої під Іловайськом, коли великий уламок понівечив йому потилицю, а російська "десантура" покинула його помирати, стікаючого кров'ю.

Майже бездиханне тіло "Сумрака" виявилося у вантажівці з "двохсотими" Червоного Хреста. Пульс у нього дивом промацали вже в Дніпрі, перед тим, як відправити в морг.

Фото: Військовий ліцей імені Богуна

Помирати він не збирався. І вже скоро на його плечах - у величезних казармах по 100 хлопців, які прокидаються о 6:50, лягають о 22:00 і слухаються кожного наказу.

Розпорядок гамірного містечка

Раз на тиждень, на вихідних, – звільнення, якщо був старанним і не порушував статут. Приблизно кожен четвертий тут – зі столиці. У закладі є представники всіх 25 областей, АР Крим та одна людина з Севастополя. 26 хлопців з Донецької, 24 – з Луганської областей. Батьки кожного п'ятого ліцеїста пройшли АТО. У шістьох дітей батьки загинули на Донбасі.

В останній місяць весни на плацу особливо людно і гамірно. Свої рухи відточують карабінери, які крутять гвинтівки на 360°. Потім їх змінюють сто барабанщиків, приголомшуючи околиці потужним дробом.

Ці кадети візьмуть участь у військовому параді до Дня Незалежності, який відбудеться на Хрещатику 24 серпня.

Фото: гордість ліцею

Дехто з них невеликого зросту, жартують про себе, що нагадують міністра оборони, інші – мріють стати генералами. І регулярно "рапортують" про це командуючому.

Простим солдатом тут не хоче бути ніхто. Не вистачає хіба що дівчат, як жартує Гордійчук. Але казарма на те й казарма, аби були суворі правила. Для кохання – є звільнення, решта часу – на мотивацію та підготовку.

Фото: молоде поповнення

Дівчата на КПП все ж бігають. Як і шість поколінь тому, не можуть всидіти вдома і готові прийти бодай на кілька хвилин побачитися, настільки "уривається терпець" у красунь.

"Йти у 18 років, щоб загинути або повернутися калікою, не надто нормально, я вважаю. Потрібно хоча б вивчитися на військового. Але якщо скажуть іти прямо зараз, піду, звичайно. Я мрію про кар'єру військового перекладача. Про те, щоб життя було не гірше, ніж зараз, і навіть краще ", - розповідає Михайло зі Стрия.

Фото: курсант Михайло

А от Владислав, приміром, марить кар'єрою військового психолога. До ліцею прийшов, як зізнається сам, щоб стати справжнім чоловіком. Заради цієї високої мети йому довелося розлучитися з дівчиною:

Фото: курсант Владислав

"Ну, я їй запропонував: давай поки що розлучимося. А то так виходить – виходжу на вихідні у звільнення і доводиться тільки з нею тусуватися. Але мені ж хочеться і погуляти, і з батьками, і з друзями посидіти".

"Сумрак" знає, що тут поняття "мажор" не діє. Принаймні, точно не під його керівництвом. Ліцеїсти рівні всі, харчуються однаково, не зважаючи на статки тієї чи іншої родини. Тобто "дідівщині" сюди не пробратися.

Всі рівні

Втім, у ліцеї лише 25% випускників пішли до вишів на військові спеціальності. Решта 75% розбрелися хто куди. "Сумраку" довелося внести зміни у внутрішні правила, ситуація поступово стала вирівнюватися.

Своїх випускників генерал-майор Гордійчук називає "300 спартанців". Три роти мотивованих, патріотичних і фізично підготовлених хлопців. Вони підуть далі, до вишів Міноборони, пройдуть курси молодого бійця та складуть присягу, щоб стати кістяком нової української армії.

Дивіться: Як в ліцеї Богуна готують військову еліту (2018)