Бізнес та армія України на межі: наслідки будуть плачевні

Вже півроку бізнес в Україні називає кадровий дефіцит однією з головних проблем поряд із обстрілами та енергетичними кризами. Останніми тижнями цю проблему почали помічати і на рівні уряду та Нацбанку.

Через гостру нестачу працівників бізнес стикається з величезним ризиком не впоратися з цією проблемою. Наскільки важка ситуація зараз на ринку праці та які можуть бути наслідки, розповіли у ВВС.

Директор рекрутингової компанії NUWORKERS Микола Зазуляк каже, що кількість вакансій майже досягла довоєнного рівня, але кількість працівників значно зменшилась.

За його словами, якщо десять років тому в Україні було близько 21 млн. працездатних людей, то зараз їх близько 9-9,5 млн. З них близько 3 млн. працюють у бюджетній сфері, отримуючи зарплату від держави, а решта 6 млн. працюють у комерційних. структурах і підтримують інших 20-22 млн осіб у країні.

Війна посилила цю проблему. Мобілізація – основна причина кризи

Люди звільняються, щоб не наражатися на ризик бути мобілізованими, працюють неофіційно або їдуть за кордон. З країни виїхало від 6,5 до 8 млн осіб, десятки тисяч загиблих та зниклих безвісти, близько 1 млн мобілізовано.

Оновлена ​​ухвала дозволяє деяким підприємствам бронювати до 100% працівників. Це стосується енергетичних підприємств та тих, хто бере участь у будівництві фортифікаційних споруд.

Теоретично критично важливі підприємства можуть бронювати працівників на рік, а не на півроку. Але на практиці бізнес повідомляє, що військкомати приходять вже після того, як мобілізували 50% працівників, і забирають половину тих, що залишилися. В результаті бізнес не може планувати своєї діяльності.

Економістка Олександра Бетлій каже, що бронювання працівників зі збором 20 тис. грн. може бути корисним для бюджету, але несе певні ризики:

"Якщо це 20-30 тисяч гривень платежів на місяць за бронювання одного працівника, то це набагато вище, ніж середні зарплати в деяких регіонах, і там взагалі нікого не зможуть забронювати. І тоді на підприємствах ми матимемо ту саму проблему, коли немає кому працювати".

Битви виграють люди, а війни виграють економіки

Голова фінансового комітету парламенту Данило Гетьманцев запропонував підвищити податки для поповнення бюджету та додаткової мобілізації, що викликало хвилю обурення серед бізнесменів. Співзасновник Monobank Олег Гороховський саркастично відреагував на цю ідею у Facebook:

"Це ж винахід сухої води, панове! Збільшити податки з підприємств, на яких немає співробітників! Геніально! Це точно спрацює!"

Володимир Поперешнюк, співвласник "Нової пошти", впевнений, що підвищення податків призведе до згортання бізнесу та скорочення надходжень до бюджету, з якого фінансується армія.

Микола Зазуляк, директор рекрутингової компанії NUWORKERS вважає, що Україні потрібно відмовитися від кількісного підходу. Натомість країна має зосередитися на технологіях, розумі та навичках своїх громадян, оскільки саме ці фактори можуть стати її конкурентною перевагою.

Економістка Олександра Бетлій каже, що нестача людей на передовій та у бізнесі потребує термінових заходів. Люди на передовій вже виснажені та їх треба заміняти, а бізнес має продовжувати працювати, щоб сплачувати податки та фінансувати армію.

Бетлій вважає, що уряду необхідно розробити план на випадок, якщо у країні закінчиться робоча сила.

Микола Зазуляк нагадує, що без сильної економіки не буде чим воювати і не буде кому воювати. Він каже, що битви виграють люди, а війни виграють економіки.