Нещодавно в Полтавській області в одному з будинків для літніх людей сталась сцена, яка здатна розчулити до сліз будь-кого. Про неї розповідає intermarium.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЮнак, прийшовши в супроводі перекладача, обіймав нічого не розуміючу стареньку бабусю, і повторював, що він знайшов її. Старенька не могла прийти до тями, вона повторювала, що в неї немає внука, і хлопець скоріше за все просто помилився.
Школяр зі Стокгольма Крістіан Олексій Янін після довгих пошуків своєї рідні, нарешті знайшов свою бабусю та сестер, які до того часу навіть не знали про його існування.
17 років тому в столичний пологовий будинок поступила молода жінка. В неї був жар, вона була застуджена. Коли на світ з'явився хлопчик, породілля всім своїм виглядом показала, що дитину забирати не збирається, та написала відмову, залишивши у медичній документації лише прізвище та ім'я.
Шведська сім'я, яка забрала хлопчика собі, через 7 років батьки розповіли всю правду синові. Спочатку хлопець це прийняв з гнівом та образою, а потім все-таки вирішив знайти свою рідну матір Нелю. Прийомні батьки намагались більше розповісти юнакові про його рідний край – Україну, щоб він не забував своє коріння.
Крістіан Олексій знайшов масу українських сайтів з анкетами дітей -сиріт, які чекають своїх батьків. Йому захотілось допомогти таким дітям. Він назначив зустріч президенту Альянсу "Україна без сиріт" Роману Корнійко, який на той час перебував у Стокгольмі. Хлопець організував цілу конференцію з великою кількістю журналістів, представників українських громадських організації.
Незабаром Крістіана Олексія назначили офіційним представником Альянсу в Швеції. Смерть вітчима підштовхнула його повернутися до пошуку рідної матері. З'ясувалося, що у хлопця є бабуся і три сестри.
Раніше мама хлопця Неля та бабуся Лариса Федорівна проживали в селі Проценки Полтавської області. Односельці розповіли,що сім'я переїхала сюди, коли вони втратили квартиру в Києві. Як це сталося, невідомо, але по селу ходили різноманітні плітки.
Коли Неля з матір'ю переїхали в село, дітей в неї ще не було. Але потім вона кудись зникла, і повернулась з дитиною на руках, кинула дочку на матір та знову кудись поїхала.
Бабусі життя в селі давалось дуже важко. Пенсії ні на що не вистачало, а маленька Віка хворіла. Односельці відправили її з онукою до лікарні. Потім вони повернулись в будинок і прожили там ще кілька років.
Сільська рада та служба у справах дітей забрала маленьку в інтернат, а бабусю відправили в будинок для людей похилого віку. Вона іноді відвідувала онуку та жалілась долі на дочку, промовляв: "На кого ж ти мене покинула?".
Коли в будинок для людей похилого віку зателефонували і повідомили старенькій про онука, вона не повірила. З'ясувалось, що в Неля народжувала ще тричі, залишаючи дітей в лікарнях.
Крістіан поїхав в інтернат, де була його сестра Віка, їй вже 20 років, але в дівчини виявилась затримка розвитку. Президент Альянсу Роман Корнійко вважає, що її ще можна адаптувати до життя.
Читайте також: Як вимирають українські села (фото)
Крім Віки у Крістіана ще є сестри Аня, якій виповнилось 15 років та 4-річна Аліна. Прийомні батьки Аліни дозволили їм зустрітися та познайомитися, і він вдячній їм за те, що в його сестри щасливе та безтурботне життя.
Тепер хлопець хоче зустрітись з Анею та знайти свою рідну матір. "Я перестав тебе ненавидіти. В моїй душі тепер світло. А на серці спокій і любов". – сказав Крістіан.
Нелю всі вважали зниклою безвісти, а потім померлою. Могили її ніхто не бачив, тому надія ще є.
