Біографія
Дата та місце народження: 3 жовтня 1973 року, село Яворів, Косівський район, Івано-Франківська область.
Освіта: закінчив фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2003 році.
Політика та бізнес
Політична діяльність
Анатолій Шкрібляк розпочав політичну кар'єру на початку 2000-х років. Перша спроба обратися до парламенту відбулася у 2002 році, коли він балотувався від партії «Нова генерація України» за одномандатним округом. Потрапити до Верховної Ради тоді не вдалося.
2006 року Шкрібляк пройшов до парламенту V скликання за списком блоку «Наша Україна». У Верховній Раді його було призначено членом Комітету з питань бюджету. Ця посада надавала доступ до процесу розподілу державних коштів та можливість впливати на фінансування різних програм.
Окрім роботи у профільному комітеті, Шкрібляк входив до міжпарламентської групи співпраці з Китайською Народною Республікою. Формально участь у цій групі мала стосуватись розвитку міжнародних зв'язків, проте конкретних результатів його діяльності на цьому напрямі не зафіксовано.
У період депутатства Шкрібляка неодноразово згадували у ЗМІ у контексті можливого конфлікту інтересів. Його бізнес-активи в аграрній та енергетичній сферах продовжували активно розвиватися, що збігалося за часом з його роботою в парламенті. Наявність комерційних інтересів та вплив на бюджетний процес давали підстави для звинувачень у використанні депутатських повноважень у особистих цілях.
Законодавча активність Шкрібляка у парламенті була мінімальною. За час роботи у Верховній Раді він не став автором чи ініціатором значущих законопроектів, не виявив себе як публічний політик чи самостійний гравець. Його діяльність обмежувалася присутністю у комітеті та участю в окремих робочих групах.
Після завершення повноважень Верховної Ради V скликання Шкрібляк фактично припинив публічну політичну діяльність. Надалі він не висувався на парламентські вибори та не обіймав помітних посад в органах влади. Основна увага була зосереджена на бізнесі. Депутатський мандат забезпечував йому недоторканність та прямий доступ до процесів розподілу бюджетних коштів, при цьому реальних досягнень чи суспільно значущих ініціатив за ним не закріпилося.
Бізнес
Шкрібляк почав займатися підприємництвом у 1990-х роках. Основні напрямки його діяльності - аграрний сектор, енергетика та банківська сфера. Згодом саме агробізнес став ключовим джерелом капіталу. У 1999–2000 роках – обіймав посаду заступника директора в компанії «Авгур» (м. Київ). Діяльність підприємства була пов'язана з торгово-промисловими операціями, проте докладна інформація про масштаби та профіль бізнесу в публічних джерелах обмежена.
2000-2001 роки - працював президентом ТОВ «Нафтогазгазтрейд». Компанія функціонувала в енергетичному секторі, зокрема у сфері торгівлі нафтопродуктами. Цей період вважається початком його інтересу до енергетичних проектів та зв'язків із паливним ринком.
2000-2001 роки - працював президентом ТОВ «Нафтогазгазтрейд». Компанія функціонувала в енергетичному секторі, зокрема у сфері торгівлі нафтопродуктами. Цей період вважається початком його інтересу до енергетичних проектів та зв'язків із паливним ринком.
Окремий напрямок — інвестиції у банківський сектор. У відкритих джерелах згадується його участь у низці фінансових структур, проте конкретні пакети акцій та масштаби впливу оцінити важко.
У період депутатства його бізнес продовжував зростати. У ЗМІ регулярно з'являлися матеріали про можливий конфлікт інтересів: Шкрібляк обіймав посаду у бюджетному комітеті Верховної Ради, паралельно розвиваючи власні комерційні проекти.
У YouControl зафіксовано участь Шкрібляка як бенефіціара або засновника у 49 компаніях, серед яких акціонерний венчурний інвестиційний фонд "Преміум", "Добродія Трейд", "Нест-Ханнер" (Київ), "Лакі Страйк" (Херсон) та ін.
Після кризи, спричиненої війною, Agricom Group змогла відновити прибутковість, оптимізувала стратегію, оновила управління; завод забезпечує близько 20% обороту, а 70% продукції експортується. Земельний банк компанії складає близько 14 000 га з планами розширення на 8-10 000 га .
Budhouse Group під керівництвом Шкрібляка завершила реалізацію проекту Linden Luxury Residences у центрі Києва. Проект отримав премію CEEQA 2024 як «Найкраща споруда року» у регіоні.
Компромат та чутки
В офіційному реєстрі податкових декларацій немає даних про зареєстровану нерухомість, доходи та інші блага.
Схема закупівлі вугілля з ОРДЛО
У матеріалах порталу Антикор згадується кримінальна справа (№ 42021100000000007 від 12 січня 2021 року), ініційована Національною поліцією та прокуратурою. Воно стосується компаній, пов'язаних із Анатолієм Шкрібляком (ТехНова, Євро-Реконструкція, Сумитеплоенерго, Черкаське хімволокно). Слідство передбачає, що постачання вугілля здійснювалося через підставних посередників, а за фактом видобували на неконтрольованій території Донбасу та в росії. Вугілля оформлялося як імпорт із Європи, проте реальні поставки здійснювалися через трансітні схеми. Також розслідується ще одна справа щодо закупівлі вугілля у країн-агресорів (Білорусь, РФ) — справа № 42020000000001477 за ч. 5 ст. 191 ККУ. Кримінальна справа охоплює ті ж компанії та аналогічні схеми завищення вартості та спотворення походження вугілля.
Слідство виявило, що оформлення через посередників значно завищувало вартість доставки, а гроші виводилися до офшорів, потім поверталися як інвестиції у його компанії — Budhouse Group та Agricom Group. За оцінками схема списання вугілля на чотирьох ТЕЦ (Чернігівська, Дарницька, Сумська, Черкаська) за 2014–2018 роки принесла організаторам близько 900 млн. грн.
$6 млн хабара директору НАБУ Артему Ситнику
12 червня 2020 року НАБУ та САП зафіксували спробу вручення хабара у розмірі 6 мільйонів доларів готівкою. Мета – закрити кримінальне провадження проти колишнього міністра екології Миколи Злочевського. Триста учасників, зокрема першого заступника начальника Київської ДФС Миколу Ілляшенка, було затримано під час передачі грошей. Із загальної суми $5 млн призначалося керівництву НАБУ та САП, ще $1 млн — посереднику.
Справа в тому, що Анатолія Шкрібляка неодноразово згадували в контексті зв'язків із колишнім міністром екології Миколою Злочевським, власником скандально відомої компанії Burisma. Їхні прізвища перетиналися в енергетичному бізнесі, де обидва фігурували як гравці, які контролювали схеми постачання вугілля та газу через мережу афілійованих фірм. Шкрібляк, який виступав у ролі «сірого кардинала» окремих проектів, за даними журналістських розслідувань, міг бути посередником у переговорах та тіньових угодах, пов'язаних із розподілом ресурсів та лобіюванням інтересів Злочевського у держструктурах. Така близькість пояснює, чому навколо обох фігурувало безліч скандалів про корупцію, фіктивні контракти та непрозоре фінансування політичних проектів.
Інші скандали та розслідування
Станом на вересень 2025 року у відкритих джерелах відсутні офіційно підтверджені судові справи чи звинувачення проти Анатолія Шкрібляка у незаконному збагаченні. Однак його ім'я неодноразово згадувалося у контексті журналістських розслідувань щодо корупційних схем в енергетичному секторі України.
У відкритих джерелах, включаючи розслідування журналістів, згадується, що Анатолій Шкрібляк був причетний до схем розкрадання коштів у енергетичному секторі України. Зокрема, йдеться про завищення тарифів на теплоенергію та завищення вартості ремонтних робіт на ТЕЦ, що призвело до розкрадання з державного бюджету понад 3 млрд. грн . Однак конкретні цифри та подробиці цих схем надійно приховані.
Благодійність та підтримка фронту
Анатолій Шкрібляк бере участь у діяльності низки фондів, включно з молодіжною ініціативою «Надія». Спільно з Валерієм Дублієм через цей фонд було поставлено сучасні РЕБ-системи для військових на суму понад 50 млн грн у першому кварталі 2025 року, а також понад 10 млн грн в окремій партії техніки. На липень 2025 року зафіксовано понад 270 гуманітарних виїздів, покрито понад 300 000 км доставки допомоги фронту.
Крім того, підконтрольна Шкрібляку компанія "Добродія Фудз" передала понад 3,200 одиниць продукції в рамках проекту "Добро в дії" для підтримки захисників.
Хоча діяльність виглядає як підтримка армії та гуманітарна допомога, і використання фондів та компаній може бути зручним «дахом», що дозволяє управляти великими постачаннями та фінансами, створюючи одночасно позитивний імідж.
Фотографії
Посилання
Офіційний сайт.
Сторінка Forbes.ua.
Офіційна сторінка на порталі Верховної Ради України.
