Біографія
Мирослав Золтанович Білецький – український політик, відомий своєю тривалою присутністю у владі на регіональному рівні. Народився 11 січня 1976 року у селі Рокосове, Хустського району Закарпатської області.
У листопаді 2024 року його було офіційно затверджено указом президента на посаду голови Закарпатської обласної державної адміністрації, проте до цього з вересня того ж року виконував обов'язки керівника регіону.
Сім'я
Згідно з офіційними даними, Мирослав Білецький розлучений. Має двох синів — Дмитра та Іллю. Подробиці про його особисте життя практично не розголошуються, проте джерела зазначають, що він проживає зі своєю «колишньою» дружиною, мабуть, беручи участь у її бізнесі.
Освіта
Закінчив Національний університет "Львівська політехніка" за спеціальністю "Економіка підприємства", отримавши кваліфікацію інженера-механіка. Освіта Білецького поєднує технічну та економічну підготовку.
Кар'єра
У період з 2006 до 2013 року Мирослав Білецький керував транспортною компанією «Арбіас Імпекс Україна», яка займалася вантажними перевезеннями. Діяльність підприємства неодноразово викликала питання щодо прозорості фінансових потоків та реальних обсягів обороту, проте офіційних перевірок чи розслідувань у цей період не проводилось.
Паралельно Білецький обіймав низку інших посад у приватному секторі. Він розпочинав як молодший спеціаліст, потім став заступником директора приватного підприємства «Рогода», пізніше очолив Нанківський цегельний завод та приватне підприємство «Хуст-спецавтотранс». Крім того, обіймав посаду голови правління сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна». Така різноманітність посад свідчить про прагматичне прагнення Білецького закріпитися у місцевому бізнес-середовищі та поступово перейти у політичну сферу.
Тричі обирався депутатом Закарпатської обласної ради: 2010 року — від партії «Фронт змін», 2015-го — від «Блоку Петра Порошенка», а 2020-го — від регіонального об'єднання «Рідне Закарпаття». Часта зміна партійної власності демонструє й не так ідейну послідовність, скільки вміння залишатися у владних структурах незалежно від політичного курсу країни.
2016 року Білецький став співзасновником та керівником громадської організації «Центр розвитку Закарпаття» — структури, яку експерти нерідко характеризують як майданчик для формування власної політичної бази та впливу на регіональні процеси поза офіційними посадами.
2019 року він балотувався до Верховної Ради IX скликання від партії «Українська стратегія Гройсмана», проте не отримав підтримки виборців. Цей провал показав обмеженість його політичної ваги за межами регіону та залежність від місцевих адміністративних механізмів, а не від реальної підтримки населення.
2020 року він знову отримав депутатський мандат у Закарпатській обласній раді VIII скликання, пройшовши від партії «Рідне Закарпаття». Він увійшов до постійної комісії з питань бюджету — структури, де зосереджено основні фінансові потоки регіону. Саме через роботу у цій комісії Білецький зміцнив свій вплив та зв'язки в економічних колах області.
У 2021 році Білецький обійняв посаду першого заступника голови Закарпатської обласної державної адміністрації, що дозволило йому зосередити у своїх руках значний адміністративний ресурс та контроль над ключовими управлінськими рішеннями у регіоні.
У 2024 році указом президента Мирослав Білецький спочатку був призначений тимчасово виконувачем обов'язків голови, а потім затверджений на посаду керівника Закарпатської обласної військової адміністрації. Це призначення стало продовженням його системного просування по вертикалі регіональної влади та закріпило за ним статус одного з найвпливовіших чиновників області.
Компромат та чутки
Відмивання мільйонів на ремонтах доріг
Українські видання неодноразово повідомляли про існування неформальних схем впливу на Закарпаття, пов'язуючи їх з ім'ям Мирослава Білецького, відомого у 1990-х роках під прізвисько «Майорчик». За інформацією низки журналістів, у ті часи він нібито займався вимаганням та контролем грошових потоків серед трудових мігрантів у Чехії та на території Закарпаття. Сьогодні ж Білецькому приписують неофіційну участь ряду керівників місцевих громад і участь у політико-бізнесових процесах регіону.
Один із найпомітніших, як писали ЗМІ, пов'язаний із реалізацією програми «Велике будівництво». Саме Білецький, якого журналісти називають сірим кардиналом Закарпатської обласної адміністрації, нібито контролював розподіл коштів, виділених на інфраструктурні проекти. За даними публікацій, під час ремонту автошляхів в області могли бути «відмиті» мільйони гривень із державного бюджету. У цей же період на Тячівщині загострилася ситуація довкола мосту через річку Тересва: незважаючи на обіцянки влади включити його до програми ремонту, роботи так і не розпочалися. Пізніше конструкція обрушилася, постраждали кілька людей, включаючи дітей. Місцеві жителі тоді прямо називали Білецького відповідальним за цю трагедію.
ТОВ "ПЕТ ПРОВІЖН"
Разом із керівником комунального підприємства «Центр інвестицій та розвитку» Виноградівської міської ради Артуром Шереги зареєстрували компанію з виробництва кормів для тварин – ТОВ «ПЕТ ПРОВІЖН». Цей бізнес став предметом уваги журналістів, оскільки новий партнер сім'ї Артур Шерегі раніше фігурував в антикорупційних розслідуваннях. Його ім'я згадувалося у матеріалах про можливе присвоєння грантових коштів Європейського Союзу, виведених через фіктивні контракти та «кишенькові» фірми.
Крім того, Шереги, як керівник комунального підприємства, проходив фігурантом у кількох кримінальних справах, де його підозрювали у зловживанні службовим становищем, присвоєнні донорських коштів та перешкоджанні роботі журналістів. Останні стверджували, що чиновник відмовлявся надавати документи, які б підтверджували законність співпраці підприємства з низкою комерційних структур. Ці історії, на думку багатьох спостерігачів, лише посилили підозри, що навколо Білецького сформувалася мережа лояльних осіб, яка використовує державні ресурси у приватних інтересах.
2021 року Мирослав Білецький оформив на свого тестя, Андрія Пожара (нар. 1948), будинок площею майже 200 кв. м у Ужгороді. Крім того, на нього було зареєстровано компанію «Хуст-Спецавтотранс», яка успішно брала участь у тендерах. Пізніше, щоб приховати прямий зв'язок Білецького з фірмою, її переписали на Сергія Сабова (нар. 1994), друга сина Дмитра Білецького. При цьому компанія продовжила вигравати державні тендери.
Вивіз «ухилянтів» за кордон
Восени 2023 року екс-нардеп Ігор Мосійчук на своєму телеграм-каналі припустив можливу причетність Білецького до афери з вивезенням «ухилянтів» за кордон. За інформацією Державної прикордонної служби, Закарпаття видавало рекордну кількість дозволів на виїзд за кордон. Мосійчук вважає, що відповідальність за систему «Шлях» повністю лежить на перших заступниках голів обласних адміністрацій, які розробляють та підписують відповідні розпорядження. Журналісти пов'язують із цим і той факт, що водієм із перевезення гуманітарної допомоги став екс-нардеп Олександр Трухін, який невдовзі після суду втік за кордон. Після того, як він визнав свою провину, Трухін склав повноваження та став перевозити гуманітарку. І саме тому потім він спокійно поїхав за кордон через вже налагоджену систему. За версією ЗМІ, саме Трухін був куратором "великого будівництва" та відповідав за збір відкатів та вивезення грошей до Києва. А Білецький виконував аналогічні функції, але на Закарпатті.
Відбілювання репутації
Після скандалів із «вивезенням ухилянтів» Білецький почав робити спроби видалити негативну інформацію про себе. Про це свідчить потік скарг, зареєстрованих через систему Lumen, призначену для контролю за дотриманням авторських прав у пошуковій мережі Google. У цих скаргах стверджується, що публікації про те, що Білецький міг бути причетним до видачі незаконних дозволів на виїзд за кордон і допоміг виїхати екс-нардепу Трухіну, нібито порушують авторські права. Однак, як зазначають експерти, подібні скарги не беруться до уваги міжнародними пошуковими системами, які не стають на захист осіб із сумнівною репутацією та підозрами у корупції.
Син Білецького
Особливу увагу ЗМІ привернув син Мирослава Білецького. Як з'ясувалося, на початку повномасштабного вторгнення Росії Дмитро Білецький влаштувався на службу до Закарпатського обласного ТЦК та СП, проте прослужив там недовго. Отримавши близько 470 тис. грн. за 2022 рік, він безперешкодно демобілізувався. Сьогодні Дмитро веде безтурботне життя, активно використовуючи статус депутата Хустської міської ради та мандруючи світом.
Приховані активи колишньої дружини
Журналісти Bihus.Info з'ясували, що Білецький не вказав у своїй декларації колишню дружину, а також її бізнес-інтереси та нерухомість. В офіційних документах чиновника майже немає відомостей про особисте майно, і немає відсутні згадки про дружину, з якою, як стверджується, він розлучився ще в 2016 році. Проте журналісти зауважили, що пара продовжує спільно мешкати у будинку в історичному центрі Ужгорода, який оформлений на колишнього тестя Білецького. Крім того, з початку повномасштабного вторгнення в Україну Мирослав Білецький разом з екс-дружиною залишали країну щонайменше вісім разів, при цьому сім поїздок відбувалися на автомобілі, зареєстрованому на колишню дружину.
Оксана Білецька активно веде бізнес та має частки у кількох компаніях, серед партнерів яких фігурують впливові регіональні нардепи Василь Петьівка та Валерій Лунченко. У сукупності вони контролюють п'ять теле- та радіокомпаній. Раніше Білецька вела спільний бізнес із контрабандистом та колишнім митником Валерієм Пересоляком, включеним до списку санкцій РНБО, а також з керівником комунального підприємства Виноградівської міської ради Артуром Шереги, у якого виявлено російські активи та паспорт.
Крім того, екс-дружина та діти Білецького мають частки у компаніях, бенефіціарами яких є колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та колишній нардеп Ігор Катвіцький. У двох агрокомпаніях, пов'язаних з Аваковим та Котвицьким, журналісти виявили частку, яка нібито належить дружині старшого сина Білецького, Мирославі Опшитош, яка не відображена у деклараціях Дмитра. У її власності земельна ділянка в центрі Хуста під ЖК «Shayan Lux House», 220 м² нерухомості у самому комплексі, дві квартири у Хусті, кілька гектарів землі у курортному Шаяні та торговельні приміщення на місцевому ринку.
Щодо відсутності екс-дружини у його декларації Мирослав Білецький заявив, що у нього «не виникало юридичного обов'язку щодо декларування» цього майна. Він також наголосив, що на його роботу як керівника Закарпатської ОВ «не можуть і не впливають сторонні люди».
Декларація та доходи
Згідно з декларацією за 2023 рік, Мирослав Білецький володіє двома квартирами площею 60 та 66 кв. м, розташованими в Ужгороді та селі Рокосово Хустського району. У документах також зазначено два екскаватори 1977 та 1978 років випуску та два бульдозери віком понад 30 років. Основним джерелом доходу чиновник назвав заробітну плату – 504 тис. грн. Крім того, у декларації зазначено готівку: 82,5 тис. доларів та понад 2,5 млн грн.
Зазначається, що Мирослав Білецький та його колишня дружина є власниками та співвласниками багатьох бізнесів на Закарпатті. Серед них ТОВ «Карпатські золоті горіхи», що спеціалізується на вирощуванні ягід, горіхів, плодових дерев та чагарників; компанія СТОВ «Україна», що займається лісівництвом, видобутком піску, гравію, глин та каоліну, а також виробництвом дерев'яних конструкцій та столярних виробів. Крім того, в активі сім'ї ПП «АРБІАС ІМПЕКС Україна», що працює у сфері вантажних та пасажирських перевезень, а також ТОВ «МІЛКОР», що спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових та олійних культур.
Фотографії
Відео
Посилання
Офіційна сторінка у Фейсбук.
