У Яновських лісах на Львівщині житель одного з сіл Пустомитівського району виявив старий іржавий молочний бідон. Після розтину виявилося, що в ньому містяться архів УПА.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВідомо, що у бідоні з документами 1949-1952-х, були списки репресованих українців. Папери пролежали в землі 66 років. У знайденому архіві ще десятки документів, повідомляє "Гал-інфо".
Зараз документи знаходяться в надійних руках фахівців Львівського музею "Тюрма на Лонцького".
Як зазначив директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, "за попередніми оцінками - це документи одного з районних проводів ОУН Пустомитівщини за 1948-1951 рр..
"Комплекс складається з інформаційних звітів, написаних від руки, підпільних видань ОУН, таких як листівки, журнал "Ідея і чин", також "квитов" (розписок про отримання повстанцями від селян матеріальних речей і продуктів в обмін на підпільні гроші - бофони) та інші документи", - повідомив Забілий.
У той же час він зазначив, що бідон, на жаль, трохи прогнив, тому частина документів втрачені, а решта в задовільному стані, але потребують реставрації, оскільки дуже крихкі.
Для збереження документи переклали фільтрувальним папером, який повинен витягнути з них зайву вологу. Потім їх помістять у морозильні камери, щоб виморозити папір. Волога, яка залишиться, кристалізується і розширить папір. Тоді документи можна буде розгортати.
"Коли ми проведемо всі маніпуляції, зможемо відкрити і почати відчитувати їх. Документи можна відреставрувати. Нам траплялися матеріали і в набагато гіршому стані", - розповів директор музею Руслан Забілий.
В документах часто фігурує село Нижанковичі Старосамбірського району Львівської області.
"В адміністрації ОУН були райони Нижанковичі і Меденичі. Це означає, що архів рівня надрайона. Ми встановимо по каталогах і структурі, до якого надрайону належали ці 2 району, і будемо мати більше інформації", - розповів руслан Забілий.
Архів складається зі звітів, датованих 1946-1948 роками. Їх писали у звичайних шкільних зошитах.
Дослідників зацікавили списки загиблих повстанців, але зараз відкрити їх неможливо.
"Це дуже цікавий документ - "Список тих, хто впав. Репортажі". Іншими словами - це список загиблих з описом того, де і за яких обставин вони загинули. Також є список заарештованих, але його теж поки відкрити неможливо. В архіві є списки депортованих під час сумнозвісної операції "Захід" - "Реєстрація вивезених на Сибір сімей". Вони в досить хорошому стані збереження. Є і робочий зошит зв'язкового, або референта пропаганди, він також потребує реставрації і консервації", - зазначив Забілий.
В архіві міститься зібрана повстанцями інформація про тих, хто співпрацював з радянською владою. Є списки комсомольців, інформація про заклади Дрогобицького району, про місцевої адміністрації. Вказані прізвища та місячна плата в рублях. Збереглися листи повстанців.
"Це оригінальні документи - роздруковані листування провідників. Зверніть увагу на звернення: "Друг Май!". Це, таке собі, робоче листування. Йому писав повстанець на псевдо "Артим". Датується вона 1947 роком", - розповів директор музею.
В архіві є документи радянського зразка: військові квитки, свідоцтво про народження, комсомольські квитки.
"Нашу увагу привернув один документ - комсомольський квиток з вкладеною в нього фотографією. На фотографії людина у військовій радянській формі. Документ виданий на ім'я Богдана Площинского у лютому 1946-го. Потрібно пошукати це прізвище в списках комсомольців, що містяться в цьому архіві", - сказав Руслан Забілий.
У свою чергу історик, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В'ятрович зазначив, що "саме завдяки розгорнутій спільними зусиллями інформаційній роботі в медіа ця знахідка потрапила не до "чорних археологів", а звідти на ринок артефактів, а туди, де вона й має бути - до науковців і музею".
Як повідомили в прес-центрі ЦДВР, люди, які передавали архів, наголосили, що передали його науковцям, аби ця частинка нашої історії була доступна громадськості, а не стала предметом торгів чи загубилася в таємних архівних сховищах.
Нагадаємо, чим запам'яталися українцям часи правління Леоніда Брежнєва.
Як повідомляв портал "Знай.uа", служба зовнішньої розвідки України розсекретила дані по справі Богдана Сташинського, спецагента, який убив Степана Бандеру.
