25 лютого 1918 року Центральна Рада затвердила "Закон про заведення в Україні числення часу по новому стилю і переведення годинників на середньоєвропейський час". На виконання цього закону годинник переводився на 1 годину і вісім хвилин назад, а дати календаря – на 13 днів вперед. У законі зазначалося: " Завести в Українській Народній Республіці нове (григоріанське) числення часу з 16 лютого 1918 р. 16 число лютого рахувати першим числом місяця березоля (марта)"

З того часу Україна живе за григоріанським календарем, "новим стилем", який в українських землях, що належали до Австро-Угорщини, діяв задовго до 1918 року.

Православна ж і греко-католицька церкви, які діють в Україні, живуть за Юліанським календарем і не перейшли на новий стиль. Таким чином, в України вже 99 років святкують Різдво 7 січня за старим зразком, а в Європі, наприклад, 25 грудня. Чому досі існує ця плутанина з календарями та чим вони взагалі відрізняються?

Історія Юліанського календаря

Популярні новини зараз
Фруктів не наїмося: який дефіцит чекає Україну Залишать голими та босими: комунальники пообіцяли "не райдужну перспективу" всім боржникам Українцям 60+ нададуть грошову допомогу, можна запросити рідних: як подати заявку Оля Полякова дізналася, що вагітна після розлучення: як насправді з'явився Буряковський
Показати ще

Юліанський календар був запроваджений у 46 році до н.е. за ініціативи Юлія Цезаря, який був першим консулом в Римі. Він звернувся до александрійського астронома Созігена, щоб той адаптував римську календарну систему до єгипетського сонячного календаря.

Так запровадили першу календарну систему. В ній існувало 12 місяців. Тривалість звичайного року була 365 днів, а подовженого - 366.

Однак, в розрахунках Созігена існує певна похибка. Астрономічний сонячний рік тривав 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд, але більшість дослідників не зважили на цю особливість, яка для них була недостатньо серйозною, і тому округлили тривалість року до 366 діб високосного року.

У 325 році н. е. було прийняте рішення всім християнам взяти за основу Юліанський календар. Ним користувалися до 16 сторіччя.

Започаткування Григоріанського календаря

В середині 16 сторіччя Папа Римський Григорій XIII помітив неспівпадіння, а точніше відставання Юліанського календаря від астрономічних явищ на 10 днів. Кожен з цих додаткових 10 днів набігав за 128 років за рахунок додавання хвилин і секунд, які ігнорувалися при визначенні високосних років.

Саме завдяки Папі в католицькій церкві вирішили ліквідувати цю різницю ось яким чином: одразу ж після четвертого жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Отож ці 10 діб, які накопичилися, були ліквідовані.

Як визначали високосний рік

Щоб надалі не допускати появи такої істотної різниці, почали кожний рік з двома нулями, яким закінчувалося сторіччя, дві перші цифри ділити на чотири. Якщо ділилося без залишку - рік залишався високосним. Якщо була остача – такий рік вважали простим. Наприклад, узяти 1700 рік: 17 без остачі не ділиться, тож такий рік важається простим.

За 400 років (з 1600 до 2000) таким чином не враховувалися три високосних роки (1700, 1800 та 1900). Тож три доби прибиралися, й це суттєво зменшило різницю в часі. Тепер зайва доба за Григоріанським календарем набігає лише раз у 3323 роки, а не у 128 років. А різниця між Юліанським та Григоріанським календарем нині складає 13 діб.

Чому католики святкують Різдво 25 грудня, а ми – 7 січня

22 грудня - день зимового сонцестояння і він вважається найкоротшим. Наступні дати - 23, 24 грудня - дні приблизно однакової тривалості, а вже 25 грудня до світлого часу доби додається перша хвилина.

День, коли сонце сходить на хвилину раніше язичники святкували, як перемогу добра над злом, тепла над холодом. День починає збільшуватися, світ відроджується. У християнській традиції 25 грудня пов’язане з Різдвом, народженням Ісуса Христа.

Дотримуючись Юліанського календаря, виходить, що ми проґавлюємо цей момент і святкуємо аж 7 січня, коли вже два тижні, як день подовжений. У нас церква живе за старим стилем, тому різниця між реальними астрономічними процесами становить 13 днів.

Григоріанський календар ближчий до астрономічних явищ, ніж Юліанський, і святкування визначених дат за ним є логічнішим і адекватнішим.

Запровадження Григоріанського календаря протестанти прийняли у 18 сторіччі: Англія, Норвегія, ряд інших країн протестантської віри теж перейшли на нову систему літочислення. А от православна церква – досі ні.

Нагадаємо, народні депутати погодили рішення зробити католицьке Різдво 25 грудня офіційним вихідним. Відтепер в законі про працю навпроти Різдва Христового стоять дві дати — 7 січня та 25 грудня.

Як повідомляв портал Знай.ua, традиція відзначати Різдво пов'язана з язичницькими святами.

Також Знай.ua писав, Митрополит новоствореної Православної церкви України Епіфаній заявив, що українці можуть відзначати Різдво за григоріанським календарем 25 грудня, а не 7 січня. Це відбудеться лише за згоди українського народу.