Іван Мазепа – одна з найвідоміших постатей в українській історії. Гетьман був освіченим і розумним правителем і правил рекордний термін – 22 роки. Вільно володів російською, польською, італійською, німецькою, французькою, татарською мовами та латиною.

Ми розповімо головні міфи, які склалися про великого гетьмана.

Найбільший феодал Європи

Російська історіографія подає Мазепу як найбільшого феодала Європи. При цьому не береться до уваги, що відповідно до практики тих часів особисті та державні кошти гетьман тримав у військовій скарбниці.

Популярні новини зараз

Маша Полякова поділилась наболілим, змушена утримуватися: "Один раз було, це кайф"

Міра Карпович з "Татусевих доньок" розповіла про відносини з "сестрами": "Пили, курили, було все..."

Дзідзьо вперше показав "батька" - аж за душу бере: "Дякую..."

Гордон розповів, чи відпустить сина на війну

Показати ще

Особисті витрати правителя Гетьманщини були незначними. На Гончарівці, як дізнаємося зі статті 11 доносу В. Кочубея, гетьман жив "в їдальні і мурованій хаті". Розміри цього палацу, за археологічними даними, складали 20 х 14,5 м.

З гетьманської скарбниці під час повстання мазепинців фінансували козаків, сердюків, компанійців, запорожців. Карл ХІІ теж запозичив з неї великі суми.

Був поганим полководцем

Насправді відомо, що гетьман навчався артилерійській справі в голландському місті Девентер.

Так у 1695 році при облозі Казикермена гетьман наказав обставити фортецю супротивника плетеними кошиками з землею, а на них встановив мортири і гармати. Завдяки цьому наступні 5 днів обложені зазнавали нищівного артобстрілу. Вивели з ладу гарматний арсенал захисників. Практично всі казикерменські гармаші загинули. Про це повідомляє Голос України.

Як писав літописець Самуїл Величко, Мазепа, бачив, що ядра навіть важких гармат не можуть зруйнувати міцні стіни, тому наказав:

"своєму війську котити земляний вал до казикерменських стін, такий широкий та високий, щоб ним можна було засипати й казикерменський рів і, порівнявшись зі стінами, легко вломитись у місто".

Все це змусило обложених здатися. Також з успіхом взяли Биховську, Бродську фортеці з великими арсеналами артилерії.

Народні повстання проти влади

Згідно з джерелами, зафіксовано лише одне "повстання" – Петрика, чиї заклики підтримали мисливці і орда.

А ті повідомлення про бунти 1708 року, про які Мазепа писав у листах цареві насправді були не справжні.

Гетьман не хотів виводити козацькі полки з Гетьманщини, слідуючи неодноразовим наказам російського командування. І це була хороша причина, щоб зберегти хоч якийсь мінімум війська біля себе.

"Хотів видати" Карла ХІІ

Нібито Мазепа послав миргородського полковника Д. Апостола до Петра І з пропозицією видати Карла ХІІ в обмін на помилування, після взяття Батурина московським військом.

Однак, Апостол поїхав у протилежний від царської штаб-квартири бік.

Як підтверджував на допиті 14 липня 1709 р. лубенський полковник Д. Зеленський, він, отримавши "відомість про смерть дочки своєї, то просився у Мазепи для поховання оной в Лубни, в чому йому допомагав миргороцкой полковник, за чиїм проханням відпущений він з дороги".

У рідних Сорочинцях Апостол, який поспішав до дружини, натрапив на великий російський підрозділ, який зайняв це містечко в тилу мазепинців. Миргородському полковнику довелося зображати царського вірнопідданого.

Через місяць його змусили написати компрометуючі листи гетьману, саме з них дізнаємося про те, що нібито той "послав його з інтригуючим проханням".

На чорновому посланні Апостола до Мазепи виявили правку графа Р. Головкіна, а на останній сторінці приписка: "Листи, що писані до Мазепи за зраду ево фальшиві від канцлера".

Під арештом у короля

В історичній літературі Росії існує теза про те, що Карл ХІІ не довіряв Мазепі, а тому він і його старшини утримувалися під вартою.

На допиті сердюк Коренів Семененко повідомив, що "от шведа было Мазепе почтение" і "придан был шведцкой караул, человек с пятьдесят конных, и всегда при нем были неотступно".

Всі покинули Мазепу

Цар поширював наклепи, що відразу після "зради" козаки і старшини, які були з Мазепою, розбіглися.

Насправді на момент переходу на бік Карла XII з гетьманом переправилася через Десну частина полків Ю. Кожуховского, М. Андріяша, Г. Ґалаґана чисельністю близько тисячі і понад двохсот осіб з Прилуцького, Лубенського та Миргородського полків. Також разом з ними йшла і запорізька хоругва — 100 чоловік.

Зрадник-одинак

В маніфестах царя, а пізніше в російських монографіях про Північну війну нав'язувалася теза про те, що народ не підтримав Івана Мазепу. Насправді у повстанні мазепинців взяли участь до 40 тисяч осіб, майже 30 тисяч їх загинуло.

Англійський посол Ч. Вітворт 6 липня про Полтавську битву писав: "З боку шведів у справі було близько 30.000 чоловік, у тому числі 19.000 регулярного війська, інші — козаки".

Підписав зрадницький договір

У зверненнях Петра І до українського народу поширювалася брехлива інформація про зрадницькій договір Мазепи з польським королем, згідно з яким Речі Посполитій повинна була відійти Україна, а гетьман "отримав вже від Лещинського за те собі гонор воєводства в Польщі і титул князювання Северскаго" (маніфест царя від 21 січня 1709 р.).

Між тим в "Щоденнику військових дій російської армії під Полтавою" (1709 р.) записано:"26 Червня. (...) Після прибуття до дивізії Галартовой, наказав (Петро І. — Авт.) закликати полковників від полків і зволив говорити: "Король Карл і самозванець Лещинський залучили до волі своєї злодія зрадника другого юду гетьмана Мазепу, які клятвами зобов'язалися між собою відторгнути від Росії народи малоросійські і вчинити князівство особливу під владою його злодія і зрадника Мазепи, в якому йому бути великим князем і мати у себе у володінні козаків Донських і Запорізьких і Волинь і всі козацькі роди, які на сій стороні Волги".

Жорстокий кріпосник

В автономії діяла система рангових маєтків — населення сплачувало податок "на ранг" чиновникам (сотнику, судді, обозному, осавулові, канцеляристові тощо).

Ставши гетьманом, Мазепа отримав на ранг від свого попередника 19654 двори, з яких у гетьманську скарбницю сплачувався податок на військо, його забезпечення, утримання резиденції та інші витрати.

За практикою того періоду приватні і військові засоби в гетьманській резиденції не розділялися. Мазепа вільно ними розпоряджався: фактично головні щорічні витрати були пов'язані зі спорудженням 2-3 кам'яних соборів (за роки правління побудував, реставрував їх 43).

Українські церковники оголосили анафему

Українські церковні ієрархи не здійснювали акції стосовно накладання анафеми Мазепі 12 листопада. Анафему Мазепі цар передав раніше.

В указі царя від 9 листопада 1708 р., адресованому київському полковнику Корівці (Коровченко) мова йде про те, що 6(!) листопада "вільними голосами розібрали одноголосно в гетьмани... Івана Ілліча Скоропадського", а колишній правитель Гетьманщини "відданий соборні(!!!) прокляття".

Про це Петро І писав у той же день(!!!) і гадячскому полковнику С. Трощинському, білоцерківському полковникові М. Омельченко. З листа Р. Головкіна П. Толстому від 9 листопада дізнаємося, що 6 листопада насправді "знищення учинено" Мазепі, "згадана ево персона на шибеницю повішена", "герб ево від ката изодран і изтоптан".

Нагадаємо, історію символіки українського тризуба.

Як повідомляв портал "Знай.uа", 4 лютого 1648 року Богдан Хмельницький розбив польську залогу, захопив Микитинську Січ, де був обраний гетьманом Війська Запорозького.

Також "Знай.uа" писав, ким були справжні характерники.