75 років тому у 1944 році НКВС СРСР затвердив інструкцію, що фактично започаткувала депортацію із Західної України членів сімей оунівців та упівців.

Відомо, що спецоперацію розпочали, коли радянська армія вдруге, після 1939-го, вступила на західноукраїнські землі.

Розпорядження про початок депортацій 31 березня 1944 року видав тодішній генсек держбезпеки Лаврентій Берія. Про це повідомляє ВВС Україна.

Популярні новини зараз

Головне за ніч: нові вибори від Зеленського, перемога "Нафтогазу" та передріздвяний каприз УПЦ

Найкращі анекдоти на суботу 7 грудня: і нехай увесь світ зачекає

Раміна вперше зізналася, чому втекла від Козловського перед весіллям: "Це бісить!"

Раміна зізналася, чому покинула Козловського перед весіллям: "Хотілося кричати, бісить!"

Показати ще

А через п'ять днів його заступник Іван Сєров затвердив інструкцію під назвою "О порядке ссылки членов семей оуновцев и активных повстанцев в отдалённые районы Союза ССР". Гриф - "Совершенно секретно".

Місце заслання - Сибір. Конкретно: віддалені райони Красноярського краю, Омської, Новосибірської та Іркутської областей.

Про кількість депортованих дізнаємося з довідки, складеної у Львові під грифом "Совершенно секретно". З неї випливає, що з семи західних областей України (Рівненська, Волинська, Львівська, Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька, Чернівецька) до кінця 1944-го переселили до Сибіру 4 744 родини.

Перший ешелон — 200 сімей — відправили вже у квітні. Це навіть раніше, ніж депортація кримських татар. Лише за місяць 1944 року з Західної України депортували понад 1 300 родин.

Списки виселенців готували, спираючись на довідки з сільрад про приналежність певної людини до ОУН чи УПА. Керувалися також інформацією місцевого управління НКВС.

Радянська влада мала списки депортованих, складених на основі тієї інформації, яку здобула агентурним шляхом, попередніми арештами і допитами людей. Також чинився великий тиск і залякування жителів. Дехто здався самостійно і погоджувався на виселення.

Напередодні виселення сільрада отримує вказівку райвиконкому підготувати на 8-му ранку певну кількість возів. У день виселення оперативна група з'являється в селі о 5-6 ранку. Село оточують військові — нікого не впускають і не випускають. Біля кожної хати ставлять вартового.

Оперативна група разом із представником місцевої влади заходить до тих, хто є в списку. Перевірка документів, особистий обшук кожного пожильця, трус у хаті. Далі зачитують рішення про заслання і наказують збирати речі. На збори — лише 3 години.

Тим часом енкаведист спільно з представником влади складає опис майна, що підлягає конфіскації.

Інструкція вимагала: "Обратить особое внимание, чтобы выселяемые брали с собой как можно больше одежды, обуви и продуктов питания".

Кількість продовольства ніхто не обмежував. Визначали лише мінімальний обсяг — не менше, ніж потреба сім'ї на місяць. Отже, дорога має бути довгою.

Також без обмежень дозволяли брати гроші, коштовності — обручки, браслети, годинники, портсигари та інше.

Про відправлення кожного ешелону та кількість людей у ньому негайно повідомляли в Москву — заступнику Берії генералу Василю Чернишову.

За його наказом підготували для харчування депортованих залізничні буфети по ходу слідування потягів — при станціях Рівне, Київ, Полтава, Харків, Куп'янськ, Валуйки. А далі — при 13 станціях на території Росії.

Нагадаємо, історію Карпатської України. Карпатську Україну називали "найменшою в Європі країною з найбільшими національними амбіціями".

Як повідомляв портал "Знай.uа", у Росії затримали історика, який розкрив страшний злочин проти українців.

Також "Знай.uа" писав, правду про вбивство автора "Щедрика" Миколу Леонтовича.