Садити ворогів і злочинців на палю любив не тільки Влад Цепеш, який відомий всім, як Влад Дракула. На Русі ця жахлива кара теж практикувалася. Повільну смерть на палі, тут також застосовували, більшою мірою, саме за наказом правителя.

Дорога на палю була прокладена, найчастіше, для державних зрадників. Зрадникам батьківщини, і тим, хто сіє смуту серед населення пощади не було.

Таким чином влада передавала очевидне послання: не зв'язуйтеся, гірше буде. У різні часи на палю могли посадити і за набагато більш невинні речі — палею карали навіть подружню зраду.

Більш жорстоку кару не можна собі й уявити. Нещасний злочинець міг мучатися на палі майже добу, повільно насаджуючись на гостре дерево всією вагою тіла. Страти в обов'язковому порядку проводилися на лобному місці: одного такого подання вистачало, щоб втихомирити всі можливі бунти на рік вперед.

Особливо цінував палю Іван IV Грозний. Малюта Скуратов за його наказом посадив на палю більше сотні людей, бояри і служиві боялися звинувачення в зраді як вогню, адже за обвинуваченням йшла одразу паля.

Популярні новини зараз
В Україні різко дорожчає хліб, вершкове масло та пісне: свіжі ціни на базові продукти Як ТЦК можуть оштрафувати українців, які не мають ні житла, ні грошей: покарання знайдеться Українцям допоможуть з оплатою комуналки – гроші платитимуть щомісяця, але є умова Платити за електроенергію потрібно по-новому: постачальник послуг попередив споживачів
Показати ще

Одним з останніх випадків застосування цієї страшної кари на Русі стала страшна історія дружини Петра I, Євдокії Федорівни. Її коханця, майора Степана Глібова, впавши в страшну лють самодержець катував, а потім посадив на дерев'яний кілок, де той мучився цілих 14 годин.

Нагадаємо, четвертування в роки царювання батька Петра I, Олексія Михайловича, було далеко не єдиним методом кари. Які способи розправитися з злочинцями вважалися нормою згідно із зводом законів "Соборне уложення", прийнятим у 1649 році, і за що вони покладалися.

Всі види страти в Росії умовно можна розділити на некваліфіковані (повішення, відрубування голови) і кваліфіковані (всі інші, про яких піде мова).

Слід зазначити, що в Європі навіть для відсікання голови були придумані десятки правил.

У Росії ж нічого подібного не спостерігалося. Але деякі види страти вимагали певної підготовки.

Найбільш популярною "кваліфікованою" стратою було спалення в дерев'яному зрубі. Засуджених прив'язували до стовпів у цьому зрубі так, що вони не могли вибратися. Цей вид часто погрожував тим, хто йшов проти церкви. В це поняття входило і богохульство, і схиляння людей до мусульманської віри. А також єресі і церковні розколи.

Як повідомляв портал "Знай.uа", в СРСР довгий час страчували без суда і слідства, під важку руку ката міг потрапити хто завгодно, без пояснень. За що ж могли стратити радянських громадян.