Національна пам'ять – один з найпотужніших генетичних кодів людини. Вона закарбовує все, а особливо страшні трагедії. Саме тому кримські татари 18 травня згадують страшний 1944 рік, коли їх народ став вигнанцем, коли людське життя не коштувало ані копійки.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДень боротьби за права кримськотатарського народу
За тиждень до цього, 11 травня, було прийнято таємну постанову Державного комітету оборони "Про кримських татар". Там було сказано, що вони нібито причетні до масової зраді і колабораціонізм. О третій годині ночі тисячі співробітників НКВС взялися за них, змусивши швидко зібрати речі і не задавати зайвих питань.
До цього частина Таврійської губернії колишньої Російської імперії в межах Кримського півострова, увійшла до складу РСФРР 18 жовтня 1921 року у формі Автономної Кримської Радянської Соціалістичної Республіки (у 1929 році перейменованої у Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку).
Прийнята того ж року конституція державними мовами затверджувала російську і татарську, а корінними народами визначала кримських татар ("татар-кримчакі"») і караїмів.
У 1930 році постановою ВЦИК "Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР" у Криму було створено одинадцять національних районів: шість кримськотатарських, по два німецьких і єврейських і один український.
Крим і Берія
Півострів був звільнений у квітні-травні 1944 року, однак ще до завершення Кримської операції Народний комісар внутрішніх справ Лаврентій Берія підготував для Державного Комітету Оборони СРСР доповідну записку.
В ній яповідомлялось про дезертирство з Червоної армії 20 тисяч кримських татар, що перейшли на службу до німців, діяльність в Криму розгалуженої мережі так званих "татарських національних комітетів", яким інкримінувалось співробітництво з окупантами у боротьбі з партизанами та участь у вивезенні на примусові роботи до Німеччини цивільного населення, і стверджувалось, що "значна частина татарського населення Криму активно співпрацювала з німецько-фашистськими окупантами і вела боротьбу проти Радянської влади".
Наслідки депортації
За офіційними даними за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких у дорозі померла 191 людина. Більшість з них були вивезені до Узбецької РСР (82,5%), до Марійської АРСР, Костромської області і Приуралля РСФСР (10,5%,), а також до Казахстану і Таджикистану.
Депортовані були і ті кримські татари, які повернулись в Крим із евакуації після відходу німців, а також ветерани війни - до 1946 року 8 995 з них, навіть ті, хто мав високі урядові нагороди, були вислані (в тому числі 254 офіцери); найвідоміші ветерани з числа кримських татар, такі як двічі Герой Радянського Союзу льотчик Амет-Хан Султан, уникли депортації, але були позбавлені права на проживання в Криму.
Дивіться: страшні подробиці депортації кримських татар 1944 року
Як повідомляв портал "Знай.ua", лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв побачив два сценарії повернення анексованого Росією Криму.