Не всі згадають: цікаві факти про дискові телефони

20 серпня 1896 року в США був запатентований телефон з набірним диском. Винахід багато в чому зумовив те, як розвивалася телефонія надалі. Дискові номеронабирачі вже багато років як пішли в минуле. Але багато хто їх ще пам'ятають. А для тих, хто не знайомий з цим апаратом, ми зібрали найцікавіші факти.

1. Перший діючий телефон з можливістю набору номерів за допомогою диска був представлений в 1897 році. Його сконструювала "Автоматична електрична компанія", заснована в 1891-му в Канзас-Сіті трунарем Алмон Строуджер (1839-1902). Переконаний, що співробітниця телефонної станції переводить вхідні дзвінки клієнтів на його конкурента, Строуджер винайшов і запатентував прообраз сучасної АТС і дисковий номеронабирач.

2. Поначалу модель телефону зі складальним диском не мала звичних отворів: їх замінювали зубчики, розташовані не по всьому колу, а приблизно на 170 градусів. У 1902 році "Автоматична електрична компанія" представила настінний телефон з дисковим набором - на цей раз вже з "сучасними" отворами для пальця, які все ще розташовувалися по колу диска на 170 градусів. Апарат був вдосконалений в 1905-му - в ньому отвори покривали більше половини окружності.

3. В СРСР дискові телефони в першу чергу з'явилися в Кремлі. Внутрішня телефонна система для уряду і партій була створена за указом Володимира Леніна. Кремлівські телефони називали "вертушками", і через деякий час такі телефони стали з'являтися і в кабінетах у важливих осіб, будучи показником статусу. На сьогоднішній день слово "вертушка" до сих пір позначає прямий урядовий телефон в кабінеті великого начальника. Хоча справжню "вертушку" з диском вже надзвичайно складно знайти: якщо тільки в службових приміщеннях, де рідко користуються телефоном, або у прихильників вантажного, ретро-стилю.

4. У 20-і роки в СРСР телефонні номери включали в себе і букви. Тому на диску телефону поруч з цифрами було 10 букв: А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, І, К, Л. Букву З до цього списку не включали, щоб не плутати з трійкою. Телефон складався з однієї (рідше - двох) букв і п'яти цифр. Так тривало до 1968 року: потім перейшли на повністю цифрові номера, про що повідомлялося в спеціальних листівках і пам'ятках.

5. Існувала думка, що є спосіб швидко додзвонитися на номер, який весь час зайнятий. Для цього при наборі останньої цифри номера відведений диск нібито потрібно було затримати пальцем на дві-три хвилини. Вважалося, що таким чином той, хто телефонує як би "займав" лінію, не пропускаючи вперед інших, і відпустивши диск, додзвонювався до звільненого абонента. Насправді ж набір цифри номера відбувається лише в той момент, коли диск повертається у вихідне положення. І затримавши пальцем диск на кілька хвилин, що дзвонить просто залишав номер не набраними, і той автоматично скидався через 30 секунд бездіяльності.

6. Любителі ностальгії і ретро раз у раз вигадують щось новеньке. Щоб нагадати нам про радянські раритети. Так індійський дизайнер розробив концепт мобільника з диском для набору номера і навіть підзарядки акумулятора. При цьому для зручності у телефону все ж є QWERTY-клавіатура для відправки повідомлень, а номеронабирач - скоріше прикраса, не позбавлене функціональності. А ось програміст з Києва за допомогою дискового телефону, навпаки, відправляє текстові повідомлення в "Твіттер", підключаючи винайдений "Твітфон" до інтернету. Тим самим розробники продовжують історію старовинних дискових телефонів.

Як повідомляв портал "Знай.uа", що було в головах винахідників, які всього 50-70 років тому створювали насправді дикі, навіть моторошні винаходи, які вважалися корисними? Не відомо. На щастя, до наших днів збереглися лише знімки.

Також "Знай.uа" писав, про випадкові винаходи, без яких не зможе обійтися сучасна людина.